Решение № 121165397, 21.08.2024, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9118/23

Номер провадження 2/404/2257/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Дзигаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Обласне комунальне підприємство «Дніпро-Кіровоград» у жовтні 2023 року звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в загальній сумі 22905,27 грн., з яких: основний борг в сумі 20392,44 грн. за період з 01.11.2017 року по 30.09.2023 року (включно); 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 718,20 грн. за період з 11.11.2017 року по 10.02.2022 року; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1794,58 грн. за період з листопада 2017 року по січень 2022 року. Позов мотивовано тим, що починаючи з 01 квітня 2012 року позивач надає споживачам послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач вступила у фактичні договірні відносини з підприємством. Однак, ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язання з оплати отриманих послуг, в результаті чого станом на 01 жовтня 2023 року виникла заборгованість в сумі 20392,44 грн. за період з 01.11.2017 року по 30.09.2023 року (включно).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 листопада 2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.13).

Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов (вх. № 7424 від 21.02.2024 року) в якому остання заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що згідно з вхідним штампом Кіровського районного суду міста Кіровограда, позивач звернуся до суду 24 жовтня 2023 року. Якщо від дати звернення позивача відняти три роки, то це буде 23 жовтня 2020 року. Відтак, з даною позовною заявою позивач звернувся поза межами строку позовної давності. Крім того, зазначає, що на момент пред`явлення позову діяв пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», згідно з яким до припинення чи скасування воєнного стану в Україні було заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. А відтак, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.27-29).

Крім того, відповідачем подано заяву (вх. № 7425 від 21.02.2024 року) про застосування строків позовної давності (а.с.30-31).

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 9789 від 06.03.2024 року) в якому останній зазначає, що згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Тож, таким чином 24 лютого 2022 року перебіг строку позовної давності було зупинено на період військового стану, на сьогоднішній день Указом Президента України № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 14 лютого 2024 року на 90 днів, відповідно і перебіг позовної давності на сьогоднішній день також зупинений. Крім того, враховуючи характер заборгованості, а саме те, що вона складається із щомісячної оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, і як видно з довідки про нарахування плати та розмір платежів, яка додана до позовної заяви відповідачем не було здійснено жодної оплати за вказаний період (25 колонка довідки). Тож, таким чином сума боргу збільшувалась щомісяця пропорційно обсягу щомісячного споживання послуг з водопостачання та водовідведення і застосування позовної давності не змінить розмір заборгованості за послуги станом на вересень 2023 року, і становитиме 20 392,44 грн. Також відповідач зазначає у відзиві про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період військового стану». Зазначаючи про вказану заборону відповідач не взяв до уваги, що розрахунок нарахування 3% річних та індексу інфляції відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, який додано до позовної заяви, не містить нарахувань з лютого 2022 року, розмір 3% річних та індексу інфляції розраховано на заборгованість до лютого 2022 року (а.с.33-39).

Відповідачем подано до канцелярії суду заперечення (вх. № 10446 від 11.03.2024 року), в яких остання зазначає, що позивач не надав до суду перерахунок позовних вимог, з урахуванням позовної давності за період з 01.11.2017 року по 01.11.2020 року, то відповідач у відзиві просить застосувати позовну давність до позовних вимог позивача в цілому, так як розрахунок заборгованості, наданий позивачем до суду, зроблений з врахуванням позовної давності за вищевказаний період. Зазначає, що правова норма щодо заборони нарахування 3% річних та індексу інфляції застосовувалась з 24.02.2022 року до 30.12.2023 року і містила загальну заборону на стягнення 3% річних та індексу інфляції, без конкретизації за який період їх можна було стягнути. А відтак, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.40-45).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 травня 2024 року визнано явку позивача, Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», в судове засідання обов`язковою. Відкладено судове засідання (а.с.51).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові та відповіді на відзив.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання (вх. № 34622 від 19.08.2024 року) про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити (а.с.57).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Обласне комунальне виробниче підприємство Дніпро-Кіровоград, відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", починаючи з 01.04.2012 року надає споживачам послугу з централізованого водопостачання та водовідведення.

Шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач вступила у фактичні договірні відносини з підприємством. Їй було надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 20392,44 грн. за період з 01.11.2017 року по 30.09.2023 року (включно) (а.с. 3).

У відповідності до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Дії сторін, а також укладений договір свідчать про те, що між ними виникли зобов`язання з надання послуг, в силу яких одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов`язання. Відповідно до розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача складає 20392,44 грн. за період починаючи за період з 01.11.2017 року по 30.09.2023 року (включно) (а.с. 3).

Відповідно до вимог статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Положеннями статті 162 Житлового кодексу України визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженим в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Частиною першою статті 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги, пунктом l статті 30 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, № 630 зобов`язано споживача здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору, окрім цього пунктом 1 частини другої стаття 22 Закону України Про питну воду, питне постачання та водовідведення» визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Окрім цього пунктом 1 частини другої стаття 22 Закону України «Про питну воду, питне постачання та водовідведення» визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач в повному обсязі виконує свої зобов`язання по наданню послуг, однак, відповідачі в порушення вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати належним чином не виконують.

З урахуванням викладеного та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем вартості отриманих послуг в розмірі 20392,44 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача про застосування до вказаних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Так, 05 березня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» відповідно до якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285); Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Але відповідачу нараховані 3% річних за період з 11.11.2017 року по 10.02.2022 року; інфляційні втрати за період з листопада 2017 року по січень 2022 року, тобто до набрання чинності вищевказаною постановою.

А тому, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 718,20 грн. за період з 11.11.2017 року по 10.02.2022 року; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1794,58 грн. за період з листопада 2017 року по січень 2022 року, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо застосування строку позовної давності про який відповідачем подана заява, суд зазначає наступне.

За статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтею 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (стаття 264 Цивільного кодексу України).

З наведених норм статей 263 та 264 Цивільного кодексу України вбачається, що переривання перебігу позовної давності відрізняється від зупинення перебігу позовної давності тим, що після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Натомість у випадку зупинення позовної давності від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг цього строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає. Натомість переривання позовної давності означає анулювання строку, який сплив до моменту вчинення боржником передбачених законодавством дій щодо визнання боргу або іншого обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 904/3405/19.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 року у справі № 3-269гс16.

Згідно довідки про нарахування плати та розмір платежів, ОСОБА_1 частково здійснювалась сплати за отриману послугу з централізованого водопостачання та водовідведення, остання така сплата була в серпні 2023 року.

Крім того, згідно пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зважаючи на те, що під час дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який триває до цього часу, перебіг строку позовної давності було зупинено. Тобто позов подано в межах строку позовної давності. Також суд вважає звернути увагу позвича на те, що частково сплачуючи борг за отриману послугу з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідач фактично вчинила дії, що свідчять про визнання нею боргу за отриману послугу з централізованого водопостачання та водовідведення, а отже перервавши позовну давність.

Відтак, суд вважає, що доводи відповідача повністю спростовані актами цивільного законодавства, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись Законом України Про житлово-комунальні послуги, Законом України Про питну воду та питне водопостачання, статтею 162 Житлового кодексу України, статями, 256, 257, 261, 263, 264, 267, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11, 76-81, 141-142, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в загальній сумі 22905,27 грн., з яких: основний борг в сумі 20392, 44 грн. за період з 01.11.2017 року по 30.09.2023 року (включно), 3 % річних, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 718,25 грн. за період з 11.11.2017 року по 10.02.2022 року; інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 1794,58 грн. за період з листопада 2017 року по січень 2022 року, та судового збору в сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», код ЄДРПОУ 03346822; місцезнаходження: 25009, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок № 19а;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 23.08.2024 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда