Постановление суда № 121160740, 22.08.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

22 серпня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/278/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яким просив:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування січня 2008р. як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача за період з 04.07.2016 по 28.02.2018;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 14.08.2023;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку Позивачу грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХП«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016 року до 2023 року;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХП«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016р. до 2023р.

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХП «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 04.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 14.08.2023 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивача виплаченої у період з 2016 року до 2023 року допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої у період з 2016 року до 2023 року грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку грошової компенсації, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві без розгляду.

Постановою Першою апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №360/278/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом постановлено питання щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили постанови Верховного Суду у справі №360/255/24 з огляду на таке.

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа №360/255/24 за позовом ОСОБА_2 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, в якій просила:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивача за період з 20.11.2016 по 28.02.2018;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 03.03.2023;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 20.11.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.03.2018 по 03.03.2023 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при обрахунку Позивачу грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016 року до 2023 року;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у період з 2016 року до 2023 року;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо не врахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні і виплаті Позивача грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХП «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивача виплаченої у період з 2016 року до 2023 року допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої у період з 2016 року до 2023 року грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку допомоги донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення;

-зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та доплату Позивачу виплаченої грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням у складі грошового забезпечення для обрахунку грошової компенсації, донарахованої і виплаченої у розрахунковому місяці індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

В ухвалі суду зазначено, що за вимогами ч. 1 ст. 233 КЗпП України, у редакції чинної на момент звільнення зі служби позивача, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Позивач у позовній заяві зазначає, що проходила військову службу за контрактом у період з 20.11.2016 по 03.03.2023.

З огляду на вимоги ст. 233 КЗпП України та дату звільнення позивача зі служби, строк звернення до суду сплив 04.06.2023.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позов ОСОБА_2 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві без розгляду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 р. у справі № 360/255/24 - залишено без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024р. у справі №360/255/24 - залишено без змін.

В постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

В силу прямих приписів статті 58 Конституції України, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX мають застосуватись у спірних правовідносинах з 19.07.2022р..

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 та від 25 квітня 2023 року в справі № 380/15245/22.

Разом з тим, відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

З 01 липня 2023 року зазначений карантин на території України не діє.

Відтак, колегія суддів вважає, що з 01.07.2023 у позивачки є три місяці для звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, позивачка звернулась із позовом до суду для захисту своїх прав 11.03.2024, тобто з пропуском встановленого строку.

Разом з цим, в провадженні суду знаходиться справа №360/278/24 з подібними правовідносинами та Постановою Першою апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі №360/278/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В постанові зазначено, що судом першої інстанції помилково застосовано редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну на момент звернення з цим позовом до суду. Крім того, позивачем також не пропущено строк звернення до суду з вимогами, які стосуються періоду, в якій діяла нова редакція ч. 2 ст. 233 КЗпП України, згідно якої у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні передбачено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені особі при звільненні».

Таким чином, є дві різні правові позиції щодо застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України, які викладенні в постановах Першою апеляційного адміністративного суду у справах №360/255/24, № 360/278/24.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оскільки, наявна неоднозначна практика застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні передбачено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені особі при звільненні, суд дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи №360/278/24 до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 360/255/24.

Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 360/278/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду в справі № 360/255/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Ірметова