Приговор № 121114338, 19.08.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11050/24

Провадження № 1-кп/127/318/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження, відомості про яке внесені 27 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020040000066 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Василівка Запорізької області, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні двої неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014, право на отримання статусу внутрішньо перемішеної особи (далі по тексту - ВІЮ) мас ряд категорій громадян України, зокрема, особи, які після введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.

Відповідно до п. 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 (далі но тексту - Порядок), допомога надається особам, які перемістилися з території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії.

Згідно п. 5 Порядку, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Так, на підставі п. 6 Порядку, для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Порталу Дія. У заяві зазначається: прізвище, власне ім`я, но батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги заявника або номер банківського рахунку (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою. Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Відповідно до п. 3 Порядку, допомога надається щомісячно включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3 000 грн.; для інших осіб 2 000 грн. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Так, у невстановлені досудовим слідством час, дату та місці, але не пізніше 16.08.2022, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, що призначаються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 16.08.2022 у денний час доби, з мстою незаконного заволодіння грошовими коштами, що призначаються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, усвідомлюючи, що вона з 2008 року фактично проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів та з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання, з метою отримання державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, звернулась до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, що розташоване за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Замостянська, 7, для надання їй статусу ВПО та призначення відповідної допомоги на проживання та повідомила недостовірні дані щодо реальної дати переїзду із АДРЕСА_1 , повідомивши дату 16.08.2022, що не відповідає дійсності.

Так, ОСОБА_4 в Управлінні соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради повідомила адресу місця, куди нібито перемістилася та номер банківського рахунку банку АТ КБ «Приватбанк» для подальшого отримання виплат, а саме IBAN НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 2 000 грн. щомісяця, починаючи з 01.08.2022.

Вказану допомогу на проживання, загальною сумою 4 000 грн., було перераховано Міністерством соціальної політики України на особовий рахунок IBAN НОМЕР_2 , відкритий ОСОБА_4 в АТ КБ «Приватбанк», упродовж серпня і вересня 2022 року.

В результаті вказаних умисних, корисливих, злочинних дій ОСОБА_4 державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на загальну суму 4 000 грн.

Крім того, у невстановлені досудовим слідством час, дату та місці, але не пізніше 21.09.2022, у ОСОБА_4 виник повторний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману, шо призначаються у вигляді державної допомоги внутрішньо перемішеним особам, яку можна оформити особисто на ОСОБА_4 та на її дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, ОСОБА_4 21.09.2022, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, звернулась до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, що розташоване за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Замостянська, 7 , для надання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 статусу ВПО та призначення допомоги на проживання, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, призначених у вигляді державної допомоги внутрішньо перемішеним особам, шляхом обману, діючи з корисливих мотивів та прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі і бажаючи їх настання.

Перебуваючи в Управлінні соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради ОСОБА_4 повідомила недостовірні дані щодо реальної дати переїзду її дітей із АДРЕСА_1 , повідомивши дату 24.04.2022, що не відповідає дійсності. В результаті вказаних дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали статус ВПО та їм було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Продовжуючи реалізацію свого повторного злочинного умислу, спрямованого на отримання грошової допомоги на своїх дітей, ОСОБА_4 , 21.09.2022, повідомила адресу місця, куди нібито перемістилася разом із дітьми, анкетні дані неповнолітніх дітей та номер банківського рахунку банку АТ КБ «Приватбанк» для подальшого отримання виплат, а саме IBAN НОМЕР_2 .

Таким чином, ОСОБА_4 та її неповнолітні діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , незаконно отримали статус ВПО та їм обом було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 8000 грн. щомісяця, починаючи з 01.10.2022 та виплату якої було скасовано у лютому 2024 року.

В результаті вказаних умисних, корисливих, злочинних дій ОСОБА_4 державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на загальну суму 136000 грн.

До проведення підготовчого судового засідання між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 29 березня 2024 року укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту укладеної угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за: - ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство); - ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та погодженого сторонами призначення ОСОБА_4 покарання за: - ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 34000 грн.; - ч. 2 ст. 190 КК України у виді одного року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , зазначила, що вона розуміє надані її законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала, щиро розкаялася та суду пояснила, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті вона скоїла інкриміновані діяння та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, пообіцявши, що в майбутньому такого більше ніколи не повториться.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання.

Заслухавши думку прокурора, захисника та показання обвинуваченої, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу.

Винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, що полягає в заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство) - (ч. 1 ст. 190 К України), а також заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно - (ч. 2 ст. 190 КК України), є доведеною та підтверджується показаннями самої обвинуваченої, яка вину визнала та повідомила обставини вчинення нею кримінальних правопорушень. Показання обвинуваченої суд вважає переконливим доказом її винуватості з підстав їх належності та допустимості.

Так, ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала, щиро розкаялася та пояснила суду, що дійсно за обставин викладених в обвинувальному акті вона вчинила інкриміновані діяння. Зокрема, вказані в обвинувальному акті вчиненні нею дії були зумовлені важким матеріальним становищем її сім`ї, а саме після того як її чоловік із пораненням повернувся з війни. На реабілітацію чоловіка потрібні були кошти, у зв`язку з чим, вона пішла на такий вчинок. Про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється.

Обвинувачена додатково зазначила, що завдані нею збитки, вона відшкодувала в повному обсязі надавши суду підтверджуючі документи. До вчиненого ставиться самокритично та шкодує, що так сталось.

Аналіз вказаних доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченої, яка вину визнала та повідомила обставини вчинення нею кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд вважає вказані докази достатні для надання юридичної оцінки дій обвинуваченої та кваліфікує дії ОСОБА_4 за:

- ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство);

- ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, які вчинено ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься: ч. 1 ст. 190 КК України до кримінальних проступків; ч. 2 ст. 190 КК України до нетяжких злочинів. Потерпілий у кримінальному провадженні, а саме: представник потерпілої юридичної особи Міністерства соціальної політики України - ОСОБА_9 не заперечував щодо затвердження угоди укладеної між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого про визнання винуватості з визначеною мірою покарання, надавши суду відповідну письмову згоду.

Таким чином, з матеріалів судового провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчинені кримінальних правопорушеннях визнала в повному обсязі в чому щиро розкаялася; активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення; в добровільному порядку відшкодувала завдані збитки; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття; активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття, активного сприяння розкритті кримінального правопорушення та добровільного відшкодування завданого збитку. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди та призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 29 березня 2024 року, укладеної між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368-370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України та ст.ст. 60, 65, 70, 190 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_4 від 29 березня 2024 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 27 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020040000066.

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді 1 ( одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 19.08.2024.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: