Решение № 121031985, 15.08.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Справа № 280/5494/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄРДПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.04.2024 №923300167175 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.03.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 28.03.2024.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що досягнувши 60-річного віку, 28.03.2024 звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 03.04.2024 №923300167175 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, оскільки відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Просить позов задовольнити.

Відповідач 1 позовну заяву не визнав. У відзиві від 28.06.2022 вх. № 30228 вказує, що при призначенні пенсії позивач у 2013 році ознайомлена, що не має права на призначення іншого виду пенсії у майбутньому, адже їй достроково призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку. Однак, після досягнення 60-ти річного віку позивачка 28.03.2024 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про переведення на пенсію за віком за нормами Закону №1058, та рішенням №923300167175 від 03.04.2024, яке прийнято Головним управлінням за принципом «екстериторіальності» відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки позивач з 2013 року вже отримує пенсію за віком. Стверджує, що підстави для повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про перерахунок пенсії за віком, відсутні. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у позові відмовити.

Відповідач 2 позовну заяву також не визнав. У відзиві вх. №30592 від 02.07.2024 вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву позивача про переведення на пенсію за віком не розглядав та рішення щодо неї не приймав, отже не вчиняв протиправних дій щодо позивача, а тому не має відповідати в частині позовних вимог про зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 з 28.03.2024. Вказані позивачем доводи відповідач 2 вважає необґрунтованими з огляду на те, що пенсія за віком на пільгових умовах є не окремим видом пенсії, а пенсією за віком при призначенні якої окремому колу осіб надається пільга, яка полягає у зменшенні віку з якого у особи виникає право на пенсію. Отже, позивачем вже було реалізоване право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 у 2013 році. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5494/24. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 04.07.2024 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі №280/5494/24 в якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харьківській області, - відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 07.06.2013 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку відповідно п. «б» ст. 13 Закону України ««Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

28.03.2024 ОСОБА_1 звернулась (через портал електронних послуг) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 03.04.2024 №923300167175 про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку, право на призначення пенсії за віком відсутнє.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача 2 та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни маютьправона соціальний захист, що включаєправона забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуваннямзарахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для доглядузанепрацездатними.Пенсії,інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і видипенсійногозабезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державногопенсійногострахування, особливостіпризначення,перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсіяза віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасноправона різні видипенсії (за віком,по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видівпенсії заїї вибором. Особі, яка маєправона довічну пенсію, призначається один з видів довічноїпенсії заїї вибором.

Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмірпенсії за вікомвизначаєтьсязаформулою: П= Зп х Кс, де: П - розмірпенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчисленняпенсіївизначаєтьсязаформулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчисленняпенсії,у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески,затри календарні роки, що передують року зверненнязапризначеннямпенсії.Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом Українизапогодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) дляпризначення пенсіївизначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внескиза2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу)закожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стажзамісяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного видупенсіїна інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного видупенсіїна інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органамиПенсійногофонду.

При переведенні з одного видупенсіїна іншийзабажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід)заперіоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під часпризначення(попереднього перерахунку) попереднього видупенсії.

Суд вказує, що ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав дляпризначенняпозивачупенсії за вікомвідповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки Українизаостанні три роки, що передують року звернення з заявою пропризначення пенсії за віком,у випадкупризначенняранішепенсії за вікомна пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суд. Зокрема, у постанові від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17 Верховний Суд, виснував наступне: « у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсіюза вікомна загальних підставах, будевідсутнєпереведення з одного видупенсіїна інший, оскільки пенсіяза вікомна пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку,що унеможливлюєпризначенняпозивачупенсії за вікомна загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загальногопенсійного віку,передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена їй у 2013 році, а тому такий самий видпенсіїне може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленніпенсіїпоказник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внескизатри останні роки…».

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові від 30.11.2023 у справі № 580/3792/23 Верховний Суд зазначив наступне: «…Оскільки заява позивача до Головного управлінняПенсійногофонду України в Черкаській області фактично стосуваласьпризначенняйому того самого видупенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена в 2017 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внескиза2020 - 2022 роки...».

Враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, суд звертає увагу на те, що заява позивача допенсійногооргану стосуваласьпризначеннятого ж видупенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2013 році, а тому такий самий видпенсіїне може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленніпенсіїпоказник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внескизатри останні роки.

Суд вважає помилковим посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, оскільки у справі, розглянутій Верховним Судом, було встановлено, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згодом позивач звернувся із заявою пропризначення пенсії за вікомвідповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд дійшов висновку про те, що у випадкупризначенняособіпенсії завислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядокпризначення пенсії,а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсіюза вікомвідповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце самепризначення пенсії за віком,а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на інший видпенсіїу межах одного закону, а тому при обчисленніпенсіїнеобхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу)затри роки, що передували року призначенню пенсії за віком.

Натомість у справі, яка розглядається, установлено, що позивачу з 2013 року призначено пенсіюза вікомна пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а потім подано заяву пропризначення пенсії за віком занормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто заява стосуваласьпризначенняйому того самого видупенсії.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, є не релевантною до обставин цієї справи.

При цьому, незалежно від того на підставі якого закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чи Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивачу було призначено пенсіюза вікомна пільгових умовах, така є пенсієюза віком.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач вже отримує пенсіюза вікомна пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка є різновидомпенсії за віком,підстави дляпризначеннячи переведення позивача на пенсіюза вікомвідповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україніза2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року зверненнязапризначеннямпенсії,відсутні.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач 2 при прийнятті рішення від 03.04.2024 №923300167175 діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для його визнання протиправним та скасування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄРДПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.08.2024.

Суддя Л.Я. Максименко