Решение № 121015709, 15.08.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10880/24

Провадження № 2-о/357/330/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В.П.,

секретар судового засідання - Чайка О.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (надалі за текстом - «Заявники»), через свого представника - адвоката Дем`яненка М.В., звернулися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, посилаючись на наступні обставини.

Заявники є громадянами Федеративної Республіки Німеччина та перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.12.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис про шлюб № НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Гіссен від 15.12.2015 року.

У результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства 19.04.2023 року у подружжя народилася дитина, хлопчик - ОСОБА_9. Актовий запис про народження дитини: 112, дата складання: 26.04.2023 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2023 року.

Дитина була народжена сурогатною матір`ю - громадянкою України ОСОБА_5 у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 787 від 09.09.2013 року «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні», а реєстрація факту народження дитини була здійснена згідно з п. 11 глави 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 року.

На підставі повного витягу з реєстру актів цивільного стану № витягу: 00039420832, дата формування: 26.04.2023 року, встановлено, що згідно медичного свідоцтва про народження №35 від 19.04.2023 року, виданого Комунальним некомерційним підприємством «Львівське клінічне територіальне об`єднання акушерства та гінекології», дитина ОСОБА_9 був народжений сурогатною матір`ю - громадянкою України ОСОБА_5 .

Також, повним витягом з реєстру № витягу: 00039420832, дата формування: 26.04.2023 року підтверджується, що підставою для запису ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьками дитини стала довідка про генетичну спорідненість батьків (матері та батька) з плодом №145676, виданої ТОВ «МЕДІКАВЕР УКРАЇНА» від 21.03.2023 року, та заява сурогатної матері ОСОБА_5 від 01.03.2023 року про надання згоди на запис батьками дитини, хлопчика на ім`я ОСОБА_9 , громадянина ФРН ОСОБА_1 та громадянку ФРН ОСОБА_4 , засвідченої приватним нотаріусом Стефанюк О.І. (зареєстровано в реєстрі за № 475).

Заявники посилаються на те, що звернення з даною заявою до суду обумовлене спеціальним для Федеративної Республіки Німеччина порядком реєстрації батьківства щодо дітей, народжених шляхом сурогатного материнства за кордоном.

Оскільки дитина, ОСОБА_9 , був народжений в Україні, тому до правовідносин щодо встановлення факту родинних відносин заявників та народжених дітей застосовується право України.

Разом з цим, дитина була народжена сурогатною матір`ю - громадянкою України ОСОБА_10 , а правом Федеративної Республіки Німеччина, громадянами якої є подружжя, сурогатне материнство заборонене, і в якості матері відповідно до параграфу 1591 Цивільного кодексу ФНР визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір). Таке порушення інтересів заявників може бути усунуто лише шляхом встановлення факту родинних відносин в суді України з винесенням відповідного судового рішення.

З огляду на викладене вище, Заявники просили суд встановити юридичний факт, що громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 та громадянин Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 є відповідно матір`ю та батьком дитини, хлопчика, на ім`я ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львові, про що 26.04.2023 року складено відповідний актовий запис №122.

У судове засідання Заявники/їхній представник не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником Заявників до суду подано заяву про розгляд даної справи без участі сторони Заявників. Вимоги заяви про встановлення факту родинних відносин підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи - Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заявники є громадянами Федеративної Республіки Німеччина та перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.12.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, актовий запис про шлюб № НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Гіссен від 15.12.2015 року.

У результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства 19.04.2023 року у подружжя народилася дитина, хлопчик - ОСОБА_9. Актовий запис про народження дитини: 112, дата складання: 26.04.2023 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.04.2023 року.

Дитина була народжена сурогатною матір`ю - громадянкою України ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 787 від 09.09.2013 року «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні», а реєстрація факту народження дитини була здійснена згідно з п. 11 глави 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України №52/2 від 18.10.2000 року.

На підставі повного витягу з реєстру актів цивільного стану № витягу: 00039420832, дата формування: 26.04.2023 року, встановлено, що згідно з медичним свідоцтвом про народження №35 від 19.04.2023 року, дитина ОСОБА_9 був народжений сурогатною матір`ю - громадянкою України ОСОБА_5 .

Також, повним витягом з реєстру № витягу: 00039420832, дата формування: 26.04.2023 року підтверджується, що підставою для запису ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьками дитини стала довідка про генетичну спорідненість батьків (матері та батька) з плодом №145676, виданої ТОВ «МЕДІКАВЕР УКРАЇНА» від 21.03.2023 року, та заява сурогатної матері ОСОБА_5 від 01.03.2023 року про надання згоди на запис батьками дитини, хлопчика на ім`я ОСОБА_9 , громадянина ФРН ОСОБА_1 та громадянку ФРН ОСОБА_4 , засвідченої приватним нотаріусом Стефанюк О.І. (зареєстровано в реєстрі за № 475).

2. Мотивувальна частина.

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами міжнародного та національного права.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держави - учасниці поважають та забезпечують всі права, передбачені цією Конституцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.

Верховний федеральний суд ФРН у справі XII ZВ 320/17 від 20 березня 2019 року, предметом розгляду у якій було питання запису матір`ю в Німеччині саме особи, яка була записана такою у свідоцтві про народження в Україні відповідно до українського права, зробив такий висновок: «Запис в українському реєстрі про народження, а також видане на його підставі свідоцтво про народження, не є рішенням, яке може бути визнаним в розумінні частини 1 параграфу 108 Закону про провадження у справах сім`ї та з питань добровільної підсудності».

Відповідно до ч. 1 параграфу 108 («Визнання іноземних рішень») Закону ФРН «Про порядок розгляду сімейних справ та справ добровільної підсудності», за винятком рішень у справах про шлюб, рішення, прийняті за кордоном визнаються без особливого провадження (а.с. 31-32).

У рішеннях у справі «Меннессон проти Франції» скарга №65192/11 та у справі «Лабассе проти Франції» скарга №65941/11, Європейський суд з прав людини зазначив, що кожна країна має право заборонити сурогатне материнство на її території. Однак, Суд також визначив, що заборона сурогатного материнства не може впливати на дітей, народжених у такий спосіб за кордоном. У цьому контексті Суд висловив позицію, що країни, де сурогатне материнство заборонене, повинні визнати родинний зв`язок між дітьми, народженими від сурогатної матері за кордоном, та їхніми біологічними батьками, інакше буде мати місце порушення прав дітей на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Відповідно до ст.7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ст. 4. Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Статтею 65 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження. Відповідно до ст. 16 цього Закону особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до частини 2 статті 123 СК України у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.

У ст. 281 СК України встановлено, що визнання батьківства в Україні незалежно від громадянства батьків і дитини та місця їхнього проживання провадиться за законом України.

Згідно із п. 6.9 Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерств охорони здоров`я України від 09.09.2013 року № 787, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.

Згідно з п. 11 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків /матері чи батька/ з плодом. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться один з таких записів: «Матір`ю дитини, яка ідентифікована електронною системою охорони здоров`я за даними заяви про згоду на запис подружжя батьками дитини, є громадянка (прізвище, власне ім`я, по батькові)» або «Матір`ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім`я, по батькові)», а також зазначаються найменування закладу (установи), що видав(ла) довідку, дата її видачі та номер, дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини.

Згідно з ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає, зокрема, справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Висновки суду.

Правом Федеративної Республіки Німеччина, громадянами якої є подружжя Заявників, сурогатне материнство заборонене, в якості матері відповідно до параграфу 1591 Цивільного кодексу ФРН визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір).

З урахуванням наведених норм права та фактичних обставин, таке порушення прав може бути усунуто шляхом встановлення факту родинних відносин в суді України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_4 необхідно задовольнити, оскільки вона обґрунтована, а її доводи не спростовані та підтверджені належними і допустимими доказами.

Керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянка Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_4 та громадянин Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 є відповідно матір`ю та батьком дитини, хлопчика, на ім`я ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львові, про що 26.04.2023 року складено відповідний актовий запис №122.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявники: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії Р код НОМЕР_3 , виданий Громадою Ланггенс 08.01.2016 року, дійсний до 07.01.2026 року, місце проживання:

АДРЕСА_2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії Р код НОМЕР_4 , виданий Бургомістром як представником органу суспільного правопорядку громади Ланггенс 03.04.2019 року, дійсний до 02.04.2029 року, адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Грушевського, будинок 16, ЄДРПОУ 33286062.

Повне судове рішення складено 15.08.2024 року.

Суддя В. П. Цукуров