Решение № 120959116, 23.07.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.07.2024 235/2620/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 липня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.,

при секретарі Свіонтек В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 , третя особа АТ «ОТП Банк» заборгованості за договором.В обґрунтування якого зазначив, що 23.10.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 2037844225, відповідно до умов якого відповідачу були надані кошти у розмірі 63377,50 грн. на споживчі потреби, строк повернення до 23.08.2022 року. 16.12.2022 р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №16/12/22 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, згідно реєстру боржників №1 передано право вимоги до відповідача. Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає. Згідно з реєстром прав вимоги до договору факторингу № 16/12/22 від 16.12.2022 року, сума заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги становить 32369,51 грн, що складається: з заборгованості по тілу кредиту 30466,12 грн; заборгованості за відсотками 2,06 грн; заборгованості за комісією -1901,33 грн; заборгованості за пенею 0 грн. В зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість, а також понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.12.2023 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. В строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву відповідачем подано до суду не було.

Сторони в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі, задовольнити позовні вимоги, не заперечував проти заочного розгляду справи. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не подав, відзиву на позовну заяву до суду також не було подано. Від представника АТ «ОТП Банк» також до суду не надходило жодних заяв.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави для заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації відповідача.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та доказ в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Зі змісту кредитного договору № 2037844225 від 23.10.2021 року, який було укладено між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , вбачається, що банк надав позичальнику кредит в загальній сумі 63377,50 грн з яких: на придбання товару у продавця - 58500,00 грн, 4387,50 грн на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту, 490 грн- на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС+Довідка», дата остаточного повернення кредиту 23.08.2022 року.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтет них платежів.

З кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підписуючи вказаний кредитний договір підписав і заяву-анкету про надання банківських послуг в АТ «ОТП Банк».

16.12.2022року міжАТ «ОТПБанк» таТОВ «Діджи Фінанс» бувукладений Договірфакторингу№16/12/22,відповідно доякогоАТ«ОТП Банк»передалоТОВ«Діджи фінанс»правогрошовоївимоги закредитнимидоговорами,втомучислі ізакредитнимдоговором №2037844225внаслідокякоїТОВ «Діджи фінанс» став кредитором за вказаними кредитним договором, який укладено між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 23.10.2021 року (а.с. 12-19).

Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 16/12/22 від 16.12.2022 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2037844225 в сумі 32369,51 грн., з яких: 30466,12 грн. - сума заборгованості за тілом; 2,06 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1901,33 грн. - сума заборгованості за комісією (а.с.20).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2037844225 станом на 16.12.2022 року, сума заборгованості становить 32369,51 грн, що складається: з заборгованості по тілу кредиту 30466,12 грн; заборгованості за відсотками 2,06 грн; заборгованості за комісією -1901,33 грн (а.с. 23).

Відповідно до вимогст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннямст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ч. 1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Змістдоговорустановлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно доактів цивільного законодавства(ст. 628 ЦК України).

В силу вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 4ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В силу вимог ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав від АТ «ОТП Банк» кредитні кошти, які зобов`язався повертати в строки та розмірах, визначених в кредитному договорі, але свій обов`язок належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість перед Банком, який право грошової вимоги за кредитним договором передав ТОВ «Діджи Фінанс», уклавши з останнім договір факторингу від 16.12.2022 року.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 32369,51 грн.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст.141Цивільного процесуальногокодексу України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи, що судом було прийнято рішення про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору при зверненні до суду в розмірі 2684,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердженняпонесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 22.09.2022 року, копію детального опису робіт (надання послуг), копію додаткової угоди № 003515204357 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 22.09.2023 року, копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), копію ордеру, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 33-38).

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 7500,00 грн., які повністю підтверджені наданими належними доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7500,00 грн.

На підставіст.ст.526,530,549,611,615,629,1048,1049,1054ЦКУкраїни,керуючисьст.ст.10,80,81,83,265,280-284ЦПКУкраїни,суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 2037844225 від 23.10.2021 року станом на 16.12.2022 року в загальному розмірі 32369,51 грн, що складається: з заборгованості по тілу кредиту 30466,12 грн; заборгованості за відсотками 2,06 грн; заборгованості за комісією -1901,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) відшкодування понесених по справі судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2684 гривень 00 копійок та на правничу допомогу в розмірі 7500 гривень 00 копійок, в загальному розмірі 10184 гривні 00 копійок.

Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В.Корнєєва

23.07.24