Постановление суда № 120957713, 01.08.2024, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-82/11

Провадження № 6/604/21/24

У х в а л а

01 серпня 2024 року с-ще Підволочиськ

Підволочиський районний суду Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташківа Н. Б.,

за участю секретаря судового засідання Костів О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області заяву ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», заінтересовані особи: АТ «МЕГАБАНК», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни вибулого стягувача його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчому провадженні №56895870 відкритому на підставі виконавчого листа виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 17 травня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк».

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що на виконанні у Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №56895870, відкрите на підставі виконавчого листа виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 17 травня 2011 року.

27 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» та АТ «МЕГАБАНК», АТ «МР БАНК» та ПАТ ПРОМІНІНВЕСТБАНК» було укладено договір № GL3N225744 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого за результатами електронних торгів, згідно яких, зокрема АТ «МЕГАБАНК» відступило свої активи до ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», а ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло право вимоги за договорами, в тому числі, згідно додатку до договору відступлення прав вимоги, за кредитним договором №38-19ПВ/2007.

У зв`язку з вищевикладеним та на підставі ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»представник заявника змушений звернутися до суду та просить замінити стягувача з АТ «МЕГАБАНК» на ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» у зв`язку із переходом до останнього прав кредитора до ОСОБА_1 .

Представник заявника в призначене судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно змісту якої просив справу розглянути без участі представника заявника.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Неявка учасників справи згідно ч.3ст.442 ЦПКне є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали, додані до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 травня 2011 року Підволочиським районним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист у цивільній справі №2-82/11 за позовом ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договру та стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого суд вирішив стягнути х ОСОБА_1 в користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 38-19 ПВ/2007 в сумі 135479 грн. 74 коп, 1354 грн. 70 коп сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ в суді, а всього разом: 136954 грн. 53 коп.

Згідно наданих відомостей з автоматизованої система виконавчого провадження, на виконанні у Збаразького відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №56895870, у якому стягувачем є ПАТ «Мегабанк», а боржником ОСОБА_1 , датою відкриття виконавчого провадження вказано 03 серпня 2018 року.

27 травня 2024 року між ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», АТ «МР БАНК» та АТ «МЕГАБАНК», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240321-35537 від 28 березня 2024 року, було укладено договір №GL3N225744 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого, зокрема АТ «МЕГАБАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», а ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло право вимоги за договорами, в тому числі, згідно додатку №2 до договору № GL3N225744 від 27 травня 2024 року «Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора», до договору №38-19ПВ/2007, в якому боржником вказано ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

У відповідності до п.1 Договору № GL3N225744 про відступлення прав вимоги від 27 травня 2024 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених у Додатку №1 та Додатку 2 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за генеральними договорами на здійснення кредитних операцій, кредитними договорами (договорами про відкриття кредитної лінії), договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 та Додатку №2 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».

Відповідно до витягу з додатку №2 до договору № GL3N225744 від 27 травня 2024 року «Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора»: первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги заборгованості до боржників первісного кредитора згідно Реєстру боржників, під №22 якого значиться ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно положень ч.1 ст.442ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістомстатті 512 ЦК України,статті 442 ЦПК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК Україниза заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У постанові від 30 липня 2019 року справа №5/128 Верховний Суд дійшов висновку про те, що до видачі виконавчого листа замінюється сторона (стягувач) у справі, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження.

За таких обставин існують всі підстави для заміни сторони виконавчого провадження на його правонаступника у вищенаведеному виконавчому провадженні.

Згідно ст.517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що виступає довготривалою процедурою, в зв`язку з великою кількістю переданих матеріалів, а тому, можлива втрата виконавчих листів, а так само, пропуск їх пред`явлення до примусового виконання, що виступає поважними причинами, які фактично пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення таких дій. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року (справа 6-1486цс15), в зв`язку з чим, заява товариства підлягає задоволенню у повному обсязі так як, виконання судового рішення, як було зазначено вище - це остаточна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, а тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geoujfre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87) водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов`язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі: №367/8573/17, від 18 грудня 2018 року у справі: №761/5894/17, від 09 липня 2019 року у справі: №826/6479/18.

Звертаючись до норм ст.442 Цивільного процесуального кодексу України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувана) - є беззаперечним.

Окрім того, в Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року (справа: №643/4902/14-ц) наведена позиція, зокрема, тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК), дарування (ч.2 ст.718 ЦК), факторингу (гл.73 ЦК).

Згідно положень ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст.446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», адже, у відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України тастатті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником слід задовольнити та замінити вибулого стягувача ПАТ «Мегабанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» .

Керуючисьст.442 ЦПК України, ст.ст.512,514 ЦК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.

Замінити вибулого стягувача:Публічне акціонерне товариство «МЕГАБАНК» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форинт»(код ЄДРПОУ: 40658146, адреса: 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа виданого Підволочиським районним судом Тернопільської області 17 травня 2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.Б. Сташків