Постановление суда № 120920790, 09.08.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24235/23

1-кп/569/850/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

представника ПрАТ «УТСК» ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Рівне кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181010002788 від 28.09.2023, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки з/с Дніпропетровський Акмолінської області, Казахстан, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, офіційно не працючої, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В

Згідно обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_6 , 27 вересня 2023 року, близько 16 години 06 хвилин, керуючи автомобілем FORD FUSION, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у технічно справному стані, рухаючись по проспекту Генерала Безручка, навпроти будинку АДРЕСА_1 , в порушення підпункту б) пункту 2.3, та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту Правила дорожнього руху), проявила неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху, негайно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа на ліво по ходу руху транспортного засобу, хоча мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування гальмування.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки зі зміщенням, крововиливу на лівій сідниці, осадження на лівій гомілці, які в сукупності відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров`я.

Порушення ОСОБА_6 , вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху, який передбачає, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив усне клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим. Окрім того, подав до суду розписку, в якій потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що обвинувачена повністю відшкодувала їй завдану моральну та матеріальну шкоду, жодних претензій вона не має, і не заперечує щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з примиренням.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника, просила закрити кримінальне провадження, оскільки вона примирилася з потерплою.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала клопотання захисника обвинуваченої, зазначила, що обвинувачена повністю відшкодувала їй завдану моральну та матеріальну шкоду, жодних претензій вона не має, і не заперечує щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Учасники судового провадження подане клопотання підтримали та просили закрити кримінальне провадження, оскільки потерпіла примирилася з обвинуваченою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно доч.1ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 46КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судима, їй вперше інкримінується вчинення необережного нетяжкого злочину, у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не перебувала, відшкодувала потерпілій збитки, шкода усунена, потерпіла ОСОБА_4 просить звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності у зв`язку з їх примиренням, а тому суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винної з потерпілими та закриття кримінального провадження №12023181010002788 від 28.09.2023.

Потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні був заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_6 та страхової компанії ПрАТ «УТСК» про стягнення 16 794, 62 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди.

З приводу вирішення цивільного позову, суд керується наступним.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Виходячи із зазначеного, суд не вбачає за можливе за таких обставин розглянути цивільний позов, а тому залишає його без розгляду.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.

Згідно ч. 1 ст.126КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання стягнення процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат та такі витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Оскільки ст.126КПК визначено, що розподіл процесуальних витрат може бути вирішено й ухвалою суду, то у випадку з`явлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат, про що зазначено у правових позиціях, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 598/1781/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 46 КК України, ст.ст. 100, 126, 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням винної з потерпілими.

Кримінальне провадження №12023181010002788 від 28.09.2023 щодо ОСОБА_6 закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 12.10.2023.

Речові докази: - автомобіль марки «FORD FUSION, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 вважати повернутим за належністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 4 302 (чотири тисячі триста дві) гривні 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 та страхової компанії ПрАТ «УТСК» про стягнення 16 794, 62 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1