Постановление суда № 120920773, 09.08.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14193/24

УХВАЛА

09 серпня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Ковальова І.М. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, управління державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області, відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, скасування постанов державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду Рівненської області 01 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій фактично просить:

1. Стягнути з Управління державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області 51123.76 грн. моральної та матеріальної шкоди;

2. Скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та поживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 постанову про арешт коштів боржника від 29.07.2019 року, винесену державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (ВП № 59592995); постанову про арешт коштів боржника від 12.07.2022 року, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ВП №69384851); постанову про арешт коштів боржника від 12.07.2022 року, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) (ВП № 69384753); постанову про арешт коштів боржника від 04.11.2019 року, державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (ВП № 60394890).

3. Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), виключити з Єдиного реєстру боржників відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та поживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 постанову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області номер ВП № 59592995; постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) (номер ВП № 69384753); постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) (Номер ВП № 60394890); постанову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (ВП №60394890).

4. Стягнути солідарно судові витрати по справі.

Позовна заява в частині позовної вимоги стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Підстави для залишення позовної заяви в даній частині позовних вимог без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

Відповідно до ч.1ст.274 ЦПК Українисправа в частині позовних вимог стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження у частині позовних вимог стосовно скасування постанов державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити з наступних підстав.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція, ЄКПЛ) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36)).

Окрім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 ст. 55 Конституції України).

Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

За приписами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 20 ЦПК України).

Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , предметом спору є рішення та дії суб`єктів владних повноважень державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що вчинені під час примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23103-17, а також відшкодування спричиненої цими діями відповідача матеріальної та моральної шкоди.

Відтак, даний спір є публічно-правовим, оскільки виник у зв`язку із здійсненням відповідачем публічно-владних управлінських функцій.

Вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, в силу положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України) є завданням адміністративного судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції за приписами п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч.1ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1)визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3)визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4)визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Позивач може заявити кілька вимог водній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч.ч. 1, 5 ст. 21 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Чітке розмежування компетенції між судами різних юрисдикцій є запорукою стабільності правової системи як необхідної умови втілення гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

Критеріями такого розмежування, тобто передбаченими законом умовами, за якими певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб`єктний склад і характер спірних правовідносин у їх сукупності або пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6, 13 Конвенції.

Відповідно до п.п.1-4 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Частиною 2 цієї статті Кодексу визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Як убачається із оскаржуваних позивачем постанов державних виконавців, відкриті з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23103-17, яка визнана протиправною та скасована рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року у справі №460/23147/22.

Таким чином, даний спір, у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 20 КАС України не підсудний Рівненському міському суду Рівненської області як адміністративному суду.

Пунктами 1 та 5 ч. 1 ст. 186 ЦПК України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням особливостей предмета спору у даній справі і його правових наслідків, позовні вимоги стосовно скасування постанов державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження у цій частині позовних вимог слід відмовити та роз`яснити позивачу, що розгляд справи з даними позовними вимогами віднесено до юрисдикції Рівненського окружного адміністративного суду. Позовні вимоги стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід прийняти до розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 186 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, управління державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області, відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в частині позовних вимог про скасування постанов державного виконавця, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції Рівненського окружного адміністративного суду.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 доГоловного управлінняДПС уРівненській області,управління державноїказначейської службиУкраїни ум.РівномуРівненської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до розгляду та відкрити провадження.

Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м.Рівне, вул.Шкільна, 1) на 09 жовтня 2024 року на 09 год. 00 хв.

Відповідачі протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі мають право подати письмовий відзив разом з додатками, що обґрунтовують доводи заперечень.

Роз`яснити відповідачам, що копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Позивач протягом п`яти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідачзаперечення.

Копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслати відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала в частині відкриття провадження набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду. Учасник справи,якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Рівненського

міського суду І.М. Ковальов