Решение № 120919990, 08.08.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3530/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ПФУ в Полтавській області, ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 18.03.2024 №164750006969,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пенсію за віком з 11.03.2024 з урахуванням страхового стажу за період проходження військової служби в період з 19.05.1982 по 18.06.1984 та в період роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 11 березня 2024 року через електронний кабінет пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачем було подано заяву з усіма додатками про призначення пенсії у зв`язку з досягненням 60-тилітнього віку. Проте, рішенням про відмову у призначенні пенсії № 164750006969 від 18.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило в призначенні пенсії мотивуючи тим, що ними не можуть бути зараховані до страхового стажу проходження військової служби в період з 19.05.1982 по 18.06.1984 та не враховано до страхового стажу період роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986, оскільки номер наказу про зарахування на роботу дописано. Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3530/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.04.2024 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позов в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянувши адміністративний позов позивача, не може погодитися з даними вимогами з наступних підстав. 11.03.2024 року позивачем засобами Веб - порталу електронних послуг ПФУ була подана заява по призначення пенсії за віком в зв`язку з досягнення 60-річного віку. Розгляд даної заяви, за принципом екстериторіальності було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 18.03.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Враховуючи дані обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області об`єктивно позбавлене можливості надати обґрунтований відзив на позовну заяву, оскільки відповідачу невідомі підстави та умови прийняття вказаного вище рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

12.04.2024 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позов в якому зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.03.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву. 18.03.2024 Головним управлінням на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення №16450006969 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV. Страховий стаж позивача становить 28 років 1 місяць. До страхового стажу позивача не враховано: період проходження військової служби з 19.05.1982 по 18.06.1984 згідно військового квитка серія НОМЕР_2 , оскільки зазначене прізвище у військовому квитку ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним Межевой; період роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986, оскільки номер наказу про зарахування на роботу дописано. Дата з якої Позивач матиме право на пенсійну виплату 22.01.2027.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV.

Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву 18.03.2024 на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення №16450006969 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV.

Страховий стаж Позивача становить 28 років 1 місяць.

До страхового стажу Позивача не враховано:

період проходження військової служби з 19.05.1982 по 18.06.1984 згідно військового квитка серія НОМЕР_2 , оскільки зазначене прізвище у військовому квитку ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним Межевой;

період роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986, оскільки номер наказу про зарахування на роботу дописано.

Позивач не погоджуючись із оскаржуваним рішенням звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом

Згідно статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку; при зверненні за пенсією після спливу трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно з статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу, зокрема:

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років,

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону №1058 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявністю страхового стажу, починаючи з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. - від 22 до 32 років.

У разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Згідно з статтею 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених положень, суд доходить висновку, що надання особою до Пенсійного органу уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за віком потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Відповідно до п. 20 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, підтвердження стажу роботи уточнюючими довідками потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

У випадку ж позивача необхідні записи в трудовій книжці наявні.

Суд зазначає, що обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника, тому наявність недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для неврахування до страхового стажу спірного періоду роботи позивача.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження № К/9901/22172/18) неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986, оскільки номер наказу про зарахування на роботу дописано.

Однак суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, зокрема, у разі недотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що період проходження військової служби з 19.05.1982 по 18.06.1984 згідно військового квитка серія НОМЕР_2 не підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки зазначене прізвище у військовому квитку ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає наступне.

У трудовій книжці позивача внесено запис під номером 3 від 10.05.1982 "Уволен по ст. 36 п. 3 КЗОТ УССР в связи с прызовом в ряди СА" також міститься запис під номером 4 "Служба в Советской Армии", та запис під номером 5 від 01.08.1984 "Градижский завод хозтоваром".

Також факт служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1982 по 1984 рік підтверджується також "учетно-послужной карточкой" до військового квитка № НОМЕР_2 .

Згідно наказу МО СССР № 63 від 29 березня 1984 року був звільнений в запас.

Також проходження служби підтверджено довідкою № 6/3004 від 20.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тому допущена орфографічна помилка при написанні прізвища російською мовою " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_2 " у військовому квитку не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 18.03.2024 №164750006969 та зобов`язати ГУ Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком з 11.03.2024 з урахуванням страхового стажу за період проходження військової служби в період з 19.05.1982 по 18.06.1984 та в період роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986 року.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області (Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 18.03.2024 №164750006969.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком з 11.03.2024 з урахуванням страхового стажу за період проходження військової служби в період з 19.05.1982 по 18.06.1984 та в період роботи з 02.09.1985 по 15.02.1986 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова