Решение № 120917539, 09.08.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17169/23

Категорія 35

2/295/670/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії у розмірі 55036,12 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.01.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить витребувати у Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області копії спадкової справи зареєстрованої / заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 08.01.2024 року витребувано у Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області завірену належним чином копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14.02.2024 року, до суду надійшла заява позивача про заміну неналежного відповідача на належного.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З урахуванням уточненої позовної заяви в обґрунтування вимог вказано, що позивачем надаються послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №356756732 від 01.12.2023 року належала на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За матеріалами спадкової справи №86/2021, заведеної Житомирською нотаріально конторою Житомирської області до майна померлої ОСОБА_4 спадкоємцями майна в рівних частинах є доньки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідачі за період з 01.12.2009 року по 01.12.2024 року не сплачують у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 55036,12 грн.

15.05.2024 року від представника відповідача адвоката Кушніренка А.В., що діє в інтересах ОСОБА_2 подано відзив на позов, згідно якого ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позову оскільки не проживала у вказаній квартирі та не користувалась вказаними послугами.

Від відповідача ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не надходило, про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані зі стягненням заборгованості з житлово-комунальних послуг а також стягнення заборгованості з спадкоємців врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" ( далі Закон ).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( ч.1 ст. 316 ЦК України ).

За змістом ч.1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власність зобов`язує ( ч.4 ст. 319 ЦК України).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Відповідно до частини першої статті 1297, статті 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, обов`язок власника квартири, набутої як спадщини, оплачувати житлово-комунальні послуги виникає з моменту прийняття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Судом встановлено, що Квартира АДРЕСА_2 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №356756732 від 01.12.2023 року належала на праві приватної власності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За матеріалами спадкової справи №86/2021, заведеної Житомирською нотаріально конторою Житомирської області до майна померлої ОСОБА_4 спадкоємцями майна в рівних частинах є доньки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надавалися послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2009 року по 01.12.2023 року у розмірі 55036,12 грн.

Відповідно до ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За положеннями п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).

Відповідно до положення п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Квартира АДРЕСА_2 під`єднана до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якої відповідачі, як власники, не відмовилися у встановленому законом порядку, отже, вони зобов`язані нести витрати по її утриманню, в тому числі з надання послуг по її обігріву, а відтак надання таких послуг та їх оплата не залежать у будь-якому випадку від того проживали власники у цій квартирі чи ні.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.12.2018 року (справа №638/11034/15), від 02.04.2020 року (справа №757/29813/17).

Судом встановлено, що за період часу коли власником та споживачем житлово-комунальних послуг була ОСОБА_4 , тобто у визначений у розрахунку заборгованості період з грудня 2009 року по листопад 2020 року, споживачем не було належним чином виконане своє зобов`язання щодо оплати отриманої теплової енергії.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та боржником (який помер), після його смерті, та які стосуються стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги, трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Згідно ч. ч.2, 3 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи, що обов`язок спадкоємця споживача по оплаті житлово-комунальних послуг виникає не з моменту отримання свідоцтва, а з моменту прийняття спадщини, яка у відповідно до вимог законодавства є днем відкриття спадщини, тобто днем смерті спадкодавця , а у відповідності до вимог ч.4 ст. 1283 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги, то суд, враховуючи що позов було подано 18.12.2023 року, вважає що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості із спадкоємців за вищевказаний період підлягають задоволенню.

Що стосується вимог щодо стягненню заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги починаючи з листопада 2020 року, тобто фактичного прийняття спадщини спадкоємцями, і по день розрахунку грудень 2023, дані позовні вимоги на думку суду є обґрунтованими та доведеними. При розгляді даних вимог суд враховує відсутність доказів відключення даної квартири у встановленому законом порядку від теплової енергії, яка надається централізовано позивачем, а також відсутності заперечень проти розрахунку грошового еквіваленту заборгованості поданої позивачем.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачі належним чином та в повному обсязі не здійснюють оплату наданих послуг, позивачем доведено наявність заборгованості відповідачів за надання послуг з централізованого опалення, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідачів заборгованості.

Відповідно до положень ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2684, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354, 382 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 1/2 частину заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2009 року по 01.12.2024 року у розмірі 27518 (Двадцять сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 06 коп. та 1342 (Одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції № 26320 від 24.08.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 1/2 частину заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2009 року по 01.12.2024 року у розмірі 27518 (Двадцять сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 06 коп. та 1342 (Одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції № 26320 від 24.08.2023 року.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Київська, 48; ідентифікаційний код: 35343771.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя І.М. Єригіна