Решение № 120916262, 09.08.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 рокуСправа №160/14095/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № справи 084350005609 від 28.02.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до її заяви від 21.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

?- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , відповідно до її заяви від 21.02.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 21.02.2024 звернулась до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надала усі необхідні документи для підтвердження трудового та пільгового стажу. Рішенням відповідача-1 №084350005609 від 28.02.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку на дату звернення. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон №1788-XII) досягла пенсійного віку, має необхідний трудовий та пільговий стаж, внаслідок чого відмова відповідача-1 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача-2 призначити та виплатити позивачу пенсію.

Ухвалою суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

08.07.2024 надійшов відзив на позовну заяву представника ГУ ПФУ в Харківській області, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач 21.02.2024 звернулась з заявою до територіального органу ПФУ про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 28.02.2024 №084350005609 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого до статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вік Позивач на момент звернення 54 роки 06 місяців. Страховий стаж ОСОБА_1 становив 34 роки 08 місяців 15 днів (при необхідних не менше 25 років). За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому ЗЗ №016976, оскільки перетинається з роботою та відсутній період початку навчання. Пільговий стаж позивача склав - 05 років 08 місяців 27 днів. До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу. Пільгові довідки не надано. Враховуючи те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж ГУ ПФУ в Харківській області позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.

07.08.2024 надійшов відзив на позовну заяву представника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ГУ ПФУ в Харківській області, згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж 34 роки 8 місяців 15 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 5 років 8 місяців 27 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому ЗЗ № 016976, оскільки даний період перетинається з роботою та в означеному документі відсутній період початку навчання. До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Пільгові довідки до заяви на призначення пенсії не надано. З огляду на викладене вище, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області погоджується із висновками, наведеними в оскаржуваному рішенні, вважає його законним та обґрунтованим, складеним у відповідності до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.02.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Заява про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися ГУ ПФУ в Харківській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 28.02.2024 №084350005609 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. В рішенні встановлено, що необхідний вік для призначення пенсії становить 55 років. Вік заявника - 54 років 6 місяців. Необхідний страховий стаж становить не менше 25 років у жінок. Страховий стаж заявника - 34 роки 8 місяців 15 днів. Необхідний пільговий стаж становить не менше 10 років. Пільговий стаж особи становить 5 років 8 місяців 27 днів. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому ЗЗ №016976, оскільки перетинається з роботою та відсутній період початку навчання. До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу. Пільгові довідки не надано. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого підпункту 2 пунктом 2 статтею 114 Закону №1058-IV. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 22.08.2027.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача-1 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон № 1058-ІV, розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.

З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 позивач має при досягненні 50 років, за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до Списку №2.

Матеріали справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення за призначенням пенсії (21.02.2024) позивач досягла віку 54 роки, мала загальний страховий стаж - 34 роки 8 місяців 15 днів, зарахований відповідачем-1 стаж за Списком №2 - 5 років 8 місяців 27 днів.

З долученої ГУ ПФУ в Харківській області до відзиву копії довідки форми РС-право вбачається, що за Списком №2 ОСОБА_1 зараховані періоди: з 01.01.1999 по 31.12.1999. з 01.01.2005 по 31.10.2005, з 01.10.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 31.05.2010, з 01.01.2011 по 27.03.2013.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 випливає, що позивач з 17.06.1991 по 27.03.2013 працювала у Медичній санітарній частині №146.

Записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується перейменування зазначеної установи протягом роботи позивача, передання установи у підпорядкування іншим органам та реорганізацію (записи №4, №8, №9, №11, №16, №17, №18, №19, №21).

Записами трудової книжки позивача також встановлено таке:

-з 17.06.1991 позивач прийнята санітаркою операційною та перев`язочною гінекологічного відділення (запис №3);

-з 03.01.1994 позивач переведена на посаду медсестри інфекційної (запис №5);

-з 02.01.1995 позивач переведена на посаду палатної медсестри дитячого інфекційного відділення (запис №6);

-з 02.01.2001 посада медсестри палатної змінена на посаду сестри медичної палатної (запис №12);

-з 27.05.2002 посада сестра медична палата змінена на посаду сестри медичної стаціонарної (запис №13);

-з 27.03.2013 позивач звільнена за власним бажанням для догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, ст. 38 КЗпП України (запис №22).

Крім того, записи трудової книжки позивача містять інформацію про атестацію робочих місць на пільгових умовах за Списком №2:

-за результатами атестації робочих місць встановлено право на пільгову пенсію за Списком №2, розділ 24, код 2260000а (запис №10, 01.12.1997);

-за результатами атестації робочих місць встановлено право на пільгову пенсію за Списком №2, розділ ХХІV, код 24а-2б (запис №15, 24.02.2003);

-за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, розділ 24, позиція 24а-2б (запис №20, 25.02.2008).

Проаналізувавши записи трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона нерозривно працювала з 17.06.1991 по 27.03.2013 на посадах санітарки операційної та перев`язочної, медсестри інфекційної, палатної медсестри, сестри медичної палатної, сестри медичної стаціонарної, а також міститься інформація про атестацію робочих місць на пільгових умовах за Списком №2.

Проте, відповідачем-1 вибірково зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача за Списком №2 та деякі періоди не зараховано до пільгового стажу, хоча наявна інформація про атестацію робочих місць на пільгових умовах за Списком №2.

З долученої відповідачем-1 до відзиву копії довідки форми РС-право випливає, що період з 21.03.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 30.09.2008 зараховано ГУ ПФУ в Харківській області як «догляд за пенсіонером», проте зі змісту трудової книжки вбачається, що у вказані періоди позивач працювала сестрою медичною стаціонарною.

ГУ ПФУ в Харківській області в оскаржуваному рішенні посилається на те, шо позивачем не надано пільгових довідок.

З цього приводу суд зазначає таке.

Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункт 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

Відповідно до частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Тому, в разі сумніву щодо інформації, зазначеної в поданих документах для призначення пенсії, пенсійний орган має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Так, з матеріалів справи слідує, що відповідачем-1 всупереч вимогам Порядку №22-1 не вчинено будь-яких дій щодо витребування документів, необхідних для зарахування періодів роботи позивача на пільгових умовах за Списком №2 та призначення пенсії.

За умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Враховуючи вказані критерії суд приходить до висновку, що рішення відповідача винесено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 28.02.2024 №084350005609 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим саме ГУ ПФУ в Харківській області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пільгової пенсії оскаржила позивач, є суб`єктом владних повноважень, який має призначити пенсію позивачу за Списком №2.

Викладене свідчить, що у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем-1 поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає про передчасність вимог про зобов`язання призначити та виплатити пенсію. Висновки про зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача за Списком №2 можуть бути зроблені відповідачем-1 лише після повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дотриманням вимог чинного законодавства та висновків суду.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №3270-2555-8289-0371 від 30.05.2024.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого порушені права ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 1 поверх, кв. 58, м. Харків, 61022; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №084350005609 від 28.02.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 21.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підстави пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

?Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар