Постановление суда № 120904030, 08.08.2024, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/426/24

Провадження № 1-кп/669/40/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я кримінальне провадження № 12024244060000215 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого різноробочим у ТОВ «Україна 2001», одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2021 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч Положенню про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, використовуючи невстановленої марки ноутбук та принтер, термосублімаційним способом друку, самовільно, не маючи на те жодних законних підстав, виготовив посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_4 »», видане ТСЦ 5643 від 11 серпня 2021 року, з відмітками про дозвіл на керування транспортними засобами категорій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою його подальшого особистого використання.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.

Під час розгляду справи по суті обвинувачений подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні своє клопотання підтримав, у вчиненому щиро розкаявся та підтвердив обставини підроблення ним посвідчення водія та використання такого підробленого документа з метою керування власним автомобілем «ВАЗ 21104» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , просив закрити відносно нього кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строків давності. Крім того, зазначив, що йому відомо про те, що звільнення у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, а також відомі наслідки такого звільнення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого за ч. 1 ст. 358 КК України від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, який він вчинив 15 лютого 2021 року.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, належить до кримінальних проступків.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, з часу вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, минули встановлені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності.

Також, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не ухилявся від досудового розслідування і суду та до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, перебіг давності не переривався, оскільки в цей період обвинувачений нового злочину не вчинив.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений вказав, що він розуміє, що закриття кримінального провадження щодо вчинення ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України за своєю суттю є нереабілітуючою особу підставою.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів, які б відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України вказували на зупинення чи переривання строків давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

При цьому, суд зауважує, що в силу положень ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з кримінального провадження № 12024244060000215 від 27 березня 2024 року, ОСОБА_4 , окрім ч. 1 ст. 358 КК України, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, який він вчинив 27 березня 2024 року, проте, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 49 КК України, вчинення кримінального проступку не тягне за собою переривання строків давності.

За таких обставин, клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ст. 288, ст. ст. 371-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12024244060000215 від 27 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_8