Постановление суда № 120883530, 23.07.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

23.07.2024 Єдиний унікальний номер 265/1277/16-ц

Єдиний унікальний номер № 265/1277/16-ц

Провадження № 2в/205/30/24

УХВАЛА

23 липня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Саруханової К.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 265/1277/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2024 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 265/1277/16-ц за позовом ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 червня 2016 року та ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2018 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2024 року відкрито провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження.

Заявник письмово просив розглядати заяву без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи сповіщались належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступних висновків.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 червня 2016 року (заочне) позов Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м.Київ, вул..Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) заборгованість за кредитним договором № 023/14/Z від 28 січня 2014 року у розмірі 49141 (сорок дев`ять тисяч сто сорок одна) гривня 95 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м.Київ, вул..Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень в рівних частках, по 689 гривень з кожного. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, стягувач ПАТ «Златобанк», боржник - ОСОБА_1 , третя особа - Лівобережний відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області, - задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження по виконанню рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08 червня 2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 023/14/Z від 28 січня 2014 року у розмірі 49141,95 гривень, замінивши сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Златобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 36799748).

Згідно з відповіддю Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 квітня 2024 року, станом на 14 березня 2024 року матеріали судових справ, які перебували в провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, не вивезені із зони бойових дій та не передані до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК Україні сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження.

Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.

Враховуючи встановлені ч. 3 ст. 493 ЦПК України обмежені терміни розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження, суд має констатувати вжиття всіх можливих заходів, направлених на відновлення втраченого судового провадження.

Вивчивши отримані судом матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку про достатність зібраних судом матеріалів для відновлення втраченого судового провадження в частині відновлення судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 488-489, 493 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 265/1277/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині:

1) рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 червня 2016 року (заочне):

Справа №265/1277/16-ц

Провадження №2/265/825/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 червня 2016 рокумісто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого суддіКостромітіноїО.О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство «Златобанк» (надалі ПАТ «Златобанк») звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 28 січня 2014 року між АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 023/14/Z, за умовами якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 50000,00 гривень строком до 27.01.2016 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% річних. Погашення заборгованості здійснюється згідно графіку, що є невід`ємною частиною договору. З метою забезпеченням виконання зобов`язання відповідача було укладено договір поруки № 023/14/Z/P-1 від 28 січня 2014 року між банком та ОСОБА_2 , за яким відповідач поручався перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. Натомість відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором. Так, у зв`язку з нездійсненням ОСОБА_1 у встановлені кредитним договором строки платежів за кредитом та нарахованими процентами, у неї виникла прострочена заборгованість за сумою кредиту. Банк 04.09.2015 року направляв відповідачу ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, яка залишилась без задоволення. Таким чином станом на 19 лютого 2016 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 57665,18 гривень, яка складається з: 38225,00 гривень заборгованість за основним боргом, 10405,12 гривень заборгованість за процентами, 511,83 гривень три проценти річних від простроченої заборгованості, 3522,30 гривень заборгованість по сплаті пені, 5000,00 гривень штраф за неналежне виконання зобов`язань. Просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором.

У відкрите судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з`явилися за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином за адресою реєстрації, тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом також було встановлено, що 28 січня 2014 року між АТ «Златобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 023/14/Z, за умовами якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 50000,00 гривень строком до 27.01.2016 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% річних. Погашення заборгованості здійснюється згідно графіку, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого представниками ПАТ «Златобанк», вбачається, що станом на 19 лютого 2016 року заборгованість відповідача за кредитним договором складає 57665,18 гривень, яка складається з: 38225,00 гривень заборгованість за основним боргом, 10405,12 гривень заборгованість за процентами, 511,83 гривень три проценти річних від простроченої заборгованості, 3522,30 гривень заборгованість по сплаті пені, 5000,00 гривень штраф за неналежне виконання зобов`язань.

Факт наявності заборгованості у ОСОБА_1 у вказаному за розрахунком позивача розмірі підтверджується умовами кредитного договору від 28 січня 2014 року з відповідними додатками до нього.

Банк 04.09.2015 року направляв відповідачу ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, яка залишилась без задоволення

З метою забезпеченням виконання зобов`язання відповідача було укладено договір поруки № 023/14/Z/P-1 від 28 січня 2014 року між банком та ОСОБА_2 , за яким відповідач поручався перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодав-ства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визна¬чених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими озна-ками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йо-му позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.2.4.2, п.2.4.3 кредитного договору сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів користування кредитними коштами приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів. Проценти сплачуються щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.

Згідно п.4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами, до моменту фактичного погашення заборгованості.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено, що за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором, позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 1000 гривень.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської ради.

Згідно даних Орджонікідзевського РВ у м.Маріуполя ГУ ДМС України в Донецькій області відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 за реєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача і звільняє її від обов`язку по оплаті штрафів та пені на користь ПАТ «Златобанк», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Златобанк» про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5000 гривень та пені у розмірі 3522,30 гривень не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі встановлених у судовому засіданні обставин та враховуючи норми матеріального права суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувавла зобов`язання за кредитним договором від 28 січня 2014 року, внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість перед банком.

Також суд зазначає, що внаслідок ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на неї обов`язків поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність разом із позичальником перед позивачем щодо погашення боргу за кредитом та процентами в розмірі 49141,95 гривень, що складається з: 38225,00 гривень заборгованість за основним боргом, 10405,12 гривень заборгованість за процентами, 511,83 гривень три проценти річних від простроченої заборгованості, внаслідок чого задовольняє частково позовні вимоги.

Таким чином у судовому засіданні на підставі вивчених доказів у сукупності було встановлено факт наявності у відповідачів перед ПАТ «Златобанк» солідарної відповідальності за порушення умов кредитного договору від 28 січня 2014 року, на підставі чого з боржників підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в солідарному порядку.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь банку з відповідачів в рівних частках також підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень, по 689 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м.Київ, вул..Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) заборгованість за кредитним договором № 023/14/Z від 28 січня 2014 року у розмірі 49141 (сорок дев`ять тисяч сто сорок одна) гривня 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (01030, м.Київ, вул..Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень в рівних частках, по 689 гривень з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

2)ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2018 року:

Справа №265/1277/16-ц

Провадження №6/265/201/18

У Х В А Л А

22 листопада 2018 рокумісто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого суддіКостромітіноїО.О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні,

стягувач публічне акціонерне товариство «Златобанк»,

боржник ОСОБА_1 ,

третя особа - Лівобережний відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, вказуючи на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08 червня 2016 року солідарно з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 023/14/Z від 28 січня 2014 року у розмірі 49141, 95 гривень.

18 вересня 2018 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 29324, відповідно до якого ПАТ «Златобанк» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 023/14/Z від 28 січня 2014 року, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Законом України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він змінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Златобанк» на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник ПАТ «Златобанк» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд заяви без їх участі. Вирішення вимог заяви покладав на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, заяву ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно договору укладеного 18 вересня 2018 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про відступлення права вимоги № 29324, право грошової вимоги за кредитним договором № 023/14/Z від 28 січня 2014 року укладеним між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Сторони погодилися, що до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього договору, сплати штрафних санкцій.

Згідно Витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників до договору про відступлення права вимоги № 29324 від 19.09.2018 року, де боржником є ОСОБА_1 також перейшло до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.

Також, за змістом ст. 512 Цивільного кодексу України та ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі N 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 442 ЦПК, ст. 8 Закону N 606-XIV, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, в зв`язку з вибуттям стягувача по справі ПАТ «Златобанк», правонаступником якого є ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сторона стягувача у виконавчому провадженні підлягає заміні.

Керуючись ст.15 Закону України Про виконавче провадження , ст.442 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про заміну сторони у виконавчому провадженні, стягувач ПАТ «Златобанк», боржник - ОСОБА_1 , третя особа - Лівобережний відділ державної виконавчої служби м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області, - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження по виконанню рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08 червня 2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 023/14/Z від 28 січня 2014 року у розмірі 49141,95 гривень, замінивши сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Златобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 36799748).

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 22 листопада 2018 року.

Суддя

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова

.