Решение № 120879359, 06.08.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/805/24 Провадження № 2/358/540/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.09.2023-100001871 від 06.09.2023 року в розмірі 20702 (двадцять тисяч сімсот дві) гривні 00 коп. та судові витрати по справі в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.09.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №05.09.2023-100001871, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 11 000 грн. строком на 42 дні.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, однак відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 17.10.2023, утворилась заборгованість у розмірі 20 702,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 000,00 грн., по процентам в розмірі 9 702,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». А тому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором.

Ухвалою судді Тітова М.Б. від 06 червня 2024 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду,відкрито провадження у справі та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 06 серпня 2024 року з 15 години 30 хвилин у приміщенні Богуславського районного суду Київської області в залі засідань № 1, з повідомленням учасників справи.

Представник позивача за довіреністю Балюх Є.О. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася і не повідомила суд про причини неявки, хоч належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України судову повістку відповідачу було надіслано за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Згідно довідки відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області № 23-23/1667/2024 від 31.05.2024, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що адресована відповідачці повістка про виклик до суду на 06.08.2024 повернута до суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 30).

Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.09.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №05.09.2023-100001871.

Як вбачається із заявки від 06.09.2023 року, сума кредиту складає 11 000 грн.; строк кредитування - 42 дні; з фіксованою незмінною процентною ставкою в розмірі 2,1% за 1 день користування.

06.09.2023 року позивач надав відповідачці кредит у розмірі 11 000 грн., що підтверджується квитанцією № 2361786687 від 06.09.2023 року, чим виконав свої зобов`язання своєчасно та у повному обсязі.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №05.09.2023-100001871 від 06.09.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.10.2023 становить 20702 грн. 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11 000 грн. та відсотків у розмірі 9702 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит Прозичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до п. 4.1 Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності.

Як вбачається з п. 6.7.1 Позичальник уклав вказаний договір повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням та має здатність виконувати його умови.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного №05.09.2023-100001871 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Позивачем та відповідачем строки повернення кредиту та процентів не змінювались.

До теперішнього часу відповідачка не сплатила позивачу заборгованість, чим порушила свої зобов`язання, що встановлені укладеним 06.09.2023 року договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Строк, на який надавався кредит - 42 дні. У цей строк відповідачка ОСОБА_1 зобов`язана була повернути ТОВ «Споживчий центр» грошові кошти у сумі 11 000 грн.

Однак, відповідачка ОСОБА_1 не виконала зобов`язання щодо повернення кредиту, відтак з неї на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» необхідно стягнути заборгованість за основним боргом у розмірі 11 000 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки відповідач належним чином не виконав умови договору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати процентів у розмірі 9 702 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №05.09.2023-100001871 від 06.09.2023 року у розмірі 20702 грн. 00 коп.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00007579 від 21.05.2024 (а.с. 22)

Керуючись ст. 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. 12-13, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 05.09.2023-100001871 від 06.09.2023 у розмірі 20 702 (двадцять тисяч сімсот дві) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов