Решение № 12087607, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/50922.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доЗакритого акціонерного товариства "Основа"

простягнення 67 561,94 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Цурка Н.О.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (надалі –АЕК "Київенерго") в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Основа" (надалі –ЗАТ "Основа") про стягнення 67 561,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №520648 від 11.07.2002 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії виконав не в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 59 399,52 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 227,23 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2 013,71 грн. та 3% річних у розмірі 921,48 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.09.2010 р.

В судове засідання 22.09.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 30.08.2010 р. виконав, надав докази погашення відповідачем основного боргу та просить задовольнити позов в частині стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.09.2010 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 30.08.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 22, на яку було відправлено ухвалу суду від 30.08.2010 р. зазначено в позовній заяві та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/4841-36 від 26.08.2010 р.

Ухвала суду від 30.08.2010 р. за вказаною адресою отримана відповідачем 02.09.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №11523831.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2002 р. між АЕК "Київенерго" (енергопостачальна організація) та ЗАТ "Основа" (абонент) було укладено договір №520648 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –"Договір").

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості і обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 Договору зобов’язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії і виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Договір №520648 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2009 р. по 01.08.2010 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2010 р. становить 59 399,52грн. та підтверджується розрахунком основного боргу за теплову енергію та табуляграмами обліку теплової енергії за період з жовтня 2009 року по серпень 2010 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (п.2 додатку), а різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим (п.4 Договору).

Під час розгляду справи позивачем було надано витяг, яким підтверджується погашення відповідачем основної заборгованості у розмірі 59 399,52 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 59 399,52грн. підлягає припиненню згідно п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 227,23 грн. та 3% річних у розмірі 921,48 грн. згідно доданого до позову розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7 додатку №4 до Договору сторони визначили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати теплової енергії у період з березня по серпень 2010 року.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Також, позивач просить стягнути інфляційну складову боргу у розмірі 2 013,71 грн., нараховану за період прострочення з 01.10.2009 року по 01.05.2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не врахований індекс інфляції за квітень 2010 року, який має від’ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 1 855,73 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ЗАТ "Основа" на користь АЕК "Київенерго" пені у розмірі 5 227,23 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1 855,73 грн. та 3% річних у розмірі 921,48грн.

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 157,98грн. необхідно відмовити.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 59 399,52грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Основа" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 22; ідентифікаційний код 30370643) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) пеню у розмірі 5 227 (п’ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 23 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 855 (одна тисяча вісімсот п’ятдесят п’ять) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 921 (дев’ятсот двадцять одна) грн. 48 коп., державне мито у розмірі 674 (шістсот сімдесят чотири) грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (жвісті тридцять п’ять) грн. 45 коп. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 59 399,52 грн. припинити.

4.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 27.09.2010 р.