Постановление суда № 120870220, 05.08.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2024 року справа № 580/7484/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року - у розмірі 2481,00 грн, на 01 січня 2023 року - у розмірі 2684,00 грн та на 01 січня 2024 року - у розмірі 3028 грн;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року - у розмірі 2481,00 грн, на 01 січня 2023 року - у розмірі 2684,00 грн та на 01 січня 2024 - у розмірі 3028 грн;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2024 року, обчисливши її розмір виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн та у 2024 році - 3028 грн із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 122 КАС України передбачає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З адміністративного позову вбачається, що позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.05.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн та зобов`язати відповідача 1 нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду за вказаний період, обчисливши її розмір виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, у 2022 році - 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн та у 2024 році - 3028 грн із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Суддя зауважує, що предметом розгляду у цій справі є виплата позивачу суддівської винагороди в неналежному, на його думку, розмірі за період з 01.01.2021 по 31.05.2024.

Разом з тим, суддя вважає, що позивач про виплату йому суддівської винагороди в неналежному, на його думку, розмірі повинен був дізнатися на час отримання такої винагороди за відповідний місяць.

Таким чином, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду у спірному розмірі з 01.01.2021 по 31.05.2024, суддя зазначає, що таке нарахування суддівської винагороди стосується проходження позивачем публічної служби, тому строк звернення до суду 1 місяць від моменту порушення, тобто 1 місяць від дати виплати суддівської винагороди.

З відповідним позовом позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду 29.07.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з дня отримання відповідних виплат за кожен місяць.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України № 3674-VI).

Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 3 028 грн.

Адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру, а саме: визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не забезпечення ТУ ДСА України у Черкаській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди позивачу за спірний період, виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, на 01.01.2022 - у розмірі 2481,00 грн, на 01.01.2023 - у розмірі 2684,00 грн та на 01.01.2024 - у розмірі 3028 грн, та зобов`язати відповідача 2 вчинити зазначені дії.

Тому за подання позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 (3028*0,4) грн.

При цьому, суддя зауважує, що позивач у позові вірно зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI він звільнений від сплати судового збору як позивач у справах про стягнення заробітної плати.

Однак, зазначена позовна вимога до відповідача 2 щодо не забезпечення ТУ ДСА України у Черкаській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями є окремою вимогою немайнового характеру та не стосується стягнення заробітної плати (суддівської винагороди).

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене вище, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску за спірний період;

доказів сплати судового збору у сумі 1 211 грн 20 коп.

3. Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Алла РУДЕНКО