Решение № 120790488, 05.08.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1000/24

Справа №235/3069/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 серпня 2024 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Москаленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП « ВК « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП « ВК « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з 24.09.2018 р. по 13.03.2023 р., де працював в якості гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті.

Наказом № 385/к від 13.03.2023 р. був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. На момент звільнення відповідач не провів з ним розрахунку по заробітній платі, внаслідок чого утворилась заборгованість по заробітній платі. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі, вихідну допомогу при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні., понесені судові витрати.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 31095,31 грн., одноразову допомогу при звільненні 105681,94 грн. загалом 136777,25 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 6 місяців в сумі 270899,20 грн. ( а. с. 29).

Представник відповідача ДП « ВК « Краснолиманська» подав відзив на позовну заяву, в якому підтвердив наявність у ДП « ВК « Краснолиманська» перед позивачем заборгованості по заробітній платі в сумі 31095,31 грн. Зазначив, що позивач в день звільнення не працював, перебував на лікарняному, тому моментом пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку слід вважати днем отримання ухвали про відкриття провадження по справі разом з позовною заявою- 08.04.2024 р., а час розрахунку при звільненні позивача починається з наступного дня після звернення позивача з відповідною вимогою, тобто з 09.04.2024 р. Просив зменшити середній заробіток з урахуванням принципу справедливості та пропорційності. Вказав, що відповідно до п. 8.10 Колективного договору працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності при першому звільненні з підприємства сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше: при стажі роботи в галузі понад років -7,5 ( для жінок) , 10 ( для чоловіків) одного середньомісячного заробітку; 12,5 ( для жінок) 15- (для чоловіків) двох середньомісячних заробітків; 17,5 ( для жінок), 20- - для чоловіків трьох середньомісячних заробітків. Умови п. 8.10 колективного договору відповідачем не можуть бути виконані у зв`язку з тим, що одноразова вихідна допомога ( в розмірі трьохмісячного заробітку) у зв`язку зі звільненням на пенсію проводиться за рахунок прибутку підприємства. Згідно довідки бухгалтерії підприємства відповідача станом на 01.12.2023 р. на ДП « ВК « Краснолиманська» рахуються кредиторська заборгованість на суму 3822477 грн., а одноразова допомога не відноситься до обов`язкових виплат при звільненні працівника, а відноситься до додаткових гарантій, яка може бути виплачена в разі наявної фінансової можливості. ( а. с. 34-38).

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явились, просили справу слухати без їх участі ( а. с 2,29).

Представник відповідача ДП « ВК «Краснолиманська» в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с.52).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ДП « ВК « Краснолиманська» з 24.09.2018 р. по 13.03.2023 р., де працював в якості гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті.

Наказом № 385/к від 13.03.2023 р. був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. На момент звільнення відповідач не провів з ним розрахунку по заробітній платі, внаслідок чого утворилась заборгованість по заробітній платі.

Згідно довідки № 01/11-93/70 від 08.05.2024 р. заборгованість по заробітній платі ДП « ВК « Краснолиманська» перед ОСОБА_1 за період березень 2023 р становить 31095,31 грн. ( а. с. 57).

Згідно довідки ДП « ВК « Краснолиманська» за № з1/11-93/73 від 08.05.2024 р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 2083,84 грн. ( а. с. 46).

Згідно довідки ДП « ВК « Красмнолиманська» за № 01/11-93/72 від 08.05.2024 р. ДП « ВК « Краснолиманська» має перед ОСОБА_1 заборгованість по виплаті одноразової допомоги за березень 2023 р. у зв`язку з виходом на пенсію в сумі 105681,94 грн. ( а. с. 49).

Відповідно до положеньст. 115 КЗпП України,ст. 24 Закону України "Про оплату праці"заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Отже, з відповідача ДП " ВК « Краснолиманське» на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі, в сумі 31095,31 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України(в редакції Закону №2352-IX від 01.07.2022), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш якза шість місяців.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовував свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсягсвоїх вимоглише намомент припиненнятакого правопорушення,яким єдень фактичногорозрахунку,що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012, проте не більше 6 місяців такого правопорушення, що встановлено Законом від 01.07.2022 року .

Як вбачається з матералів справи, в день звільнення 13.03.2023 р. позивач не працював, перебував на лікарняному ( а. с. 45), позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі отримана відповідачем 08.04.2024 р., тому період затримки розрахунку при звільненні повинен розраховуватися з 09.04.2024 р. по день ухвалення рішення суду, тобто ро 05.08.2024 р.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 2083,84 грн., що підтверджується довідкою ДП « ВК «Краснолиманська» № 01/11-93/73 від 08.05.2024 року.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить : 2083,84 х 85=177126,40 грн.

Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.

Отже, заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму заборгованості по заробітній платі без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Визначена судом сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення також підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податків та зборів.

Що стосується доводів представника відповідача про зменшення суми середнього заробітку з урахуванням принципу пропорційності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Так, працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

ВпостановіВеликої ПалатиВерховногоСудувід 26червня2019рокуусправі №761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно дост.117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією , висловленою у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №363/3659/20 ,від 05 жовтня 2022 року у справі №753/6287/21, від 15 березня 2023 року в справі №201/8085/21, від 26 квітня 2023 року у справі №201/8083/21, від 17 травня 2023 року у справі №201/8082/21.

З метоюдотримання критеріївсправедливого тарозумного балансуміж інтересамизвільненого працівниката йогоколишнього роботодавця,який допустивпорушення трудовогозаконодавства тазаконодавства прооплату праці,суд дійшоввисновку,що конкретніобставини справидають підставидля зменшеннярозміру середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні позивачаз 177126,40 грн грн.до50000грн. Судпри цьому,врахував тойфакт,що заборгованість по заробітній платі була виплачена відповідачем частково, однак розмір самої заборгованості по заробітній платі на момент розгляду справи більш ніж в п`ять разів менше ніж сума середнього заробітку.

Що стосується вимог про стягнення вихідної допомоги , то суд виходить з наступного.

Відповіднодоп. 8.10 Колективного договору працівнику, що має право на пенсію за віком чи по інвалідності при першому звільненні з підприємства сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше: при стажі роботи в галузі понад років -7,5 ( для жінок) , 10 ( для чоловіків) одного середньомісячного заробітку; 12,5 ( для жінок) 15- (для чоловіків) двох середньомісячних заробітків; 17,5 ( для жінок), 20- - для чоловіків трьох середньомісячних заробітків.

Згідно довідки ДП « ВК « Краснолиманська» за № 01/11-145 від 25.05.2023 р. та № 01/11-93/72 від 08.05.2024 р. одноразова допомога при звільненні з виходом на пенсію нарахована позивачу, проте не виплачена ( а. с. 22,49).

Згідно статей5та9 Закону України «Про колективні договори і угоди»умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно із частиною першоюстатті 9 ЦК Україниположення цьогоКодексузастосовуються до врегулювання, зокрема трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

Зазначення в колективному договорі про виплату одноразової допомоги за рахунок прибутку підприємства не є підставою для звільнення підприємства від такого обов`язку ( виплати одноразової допомоги) в разі погіршення фінансового становища підприємства, а змін до колективного договору з цього приводу , зокрема щодо призупинення виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком, не вносилося.

Окрім того, про нарахування такої одноразової виплати зазначено в довідках відповідача за № 01/11-145/4 від 25.05.2023 р. та за № 01/11-93/72 від 08.05.2024 р. ( а.с. 22,49).

Враховуючи, що правових підстав для призупинення виплати позивачу одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію у відповідача не було, будь-яких змін до колективного договору, наказу про звільнення не вносилося, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію, яка з утриманням установлених законодавством податків та зборів, складає 105681,94 грн..

Отже, з відповідача ДП « ВК « Краснолиманська» на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 31095,31 грн., нараховану, але не виплачену суму одноразової допомогу у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 105681,94 грн. ( суми визначені після утримання обов`язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50000 грн. з відрахуванням з цієї суми податків і зборів, обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача ДП « ВК Краснолиманська» необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1867,77 грн .

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 38, 115,116, 117 КЗпП , ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП « ВК « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з ДП « ВК « Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 31095,31 грн., нараховану, але не виплачену суму одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 105681,94 грн. ( суми визначені після утримання обов`язкових платежів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50000 грн. з відрахуванням з цієї суми податків і зборів, обов`язкових платежів.

Стягнути з ДП « ВК « Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 1867,77 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач ДП «ВК «Краснолиманська» , код ЄДРПОУ 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. перемоги, 9

Суддя: