Решение № 120779639, 26.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 рокуСправа №160/13074/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/13074/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які оформлені листом «Про надання відповіді» від 01.05.2024 року № 26634-16594/К-01/8-0400/24 щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року в колгоспі ім. Крейсера «Аврора»; здійснити ОСОБА_1 з 16.02.2024 року (дата призначення пенсії) перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі ім. Крейсера «Аврора» з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року з урахуванням проведених платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 16.02.2024 отримує пенсію за віком. 25.03.2024 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зарахування до трудового стажу періоду роботи в колгоспі. З отриманої відповіді відповідача, оформленої листом від 01.05.2024 року № 26634-16594/К-01/8-0400/24 встановлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. Крейсера «Аврора», зокрема з 27.12.1990 року по 02.03.1995 року, оскільки записи про відпрацьовані трудодні внесено з порушенням Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 та період роботи з 03.02.1995 року по 31.12.1997 року, оскільки не зазначено повну назву КСП, в яке був перейменований колгосп ім. Крейсера «Аврора». Зазначає, що в період з 27.12.1990 року по 04.03.2004 року позивач безперервно працював в колгоспі ім. Крейсера «Аврора», однак відповідач зарахував до страхового стажу лише період з 01.01.1998 року по 04.03.2004 року. Позивач не погоджуючись з діями відповідача, звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13074/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ухвалою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

25.06.2024 року відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що позивачу до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім. Крейсера «Аврора», зокрема з 27.12.1990 року по 02.03.1995 року, оскільки записи про відпрацьовані трудодні внесено з порушенням Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, а саме пункту 6, відповідно якого всі записи в трудовій книжці колгоспника завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою, та період роботи з 03.02.1995 року по 31.12.1997 року, оскільки не зазначено повну назву КСП, в яке був перейменований колгосп ім. Крейсера «Аврора».

01.07.2024 року позивачем надано відповідь на відзив в якій підтримано позицію зазначену у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.02.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2024 року № 26634-16594/К-01/8-0400/24 на заяву позивача з питання пенсійного забезпечення повідомлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1992 року до загального страхового стажу не можливо зарахувати період роботи в колгоспі імені ОСОБА_2 з 27.12.1990 року по 02.03.1995 року, оскільки записи про відпрацьовані трудодні внесено з порушенням постанови Кабінету Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників», а саме пункту 6 основних положень «Про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспника» (всі записи в трудовій книжці колгоспника завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою). Також не зараховано період роботи з 03.02.1995 року по 31.12.1997 року, оскільки не зазначено повну назву КСП, в яке був перейменований колгосп імені ОСОБА_2 .

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні окремого періоду роботи в колгоспі, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно пункту 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами необхідне лише у випадку її відсутності або відсутності в ній необхідних записів.

Суд також зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи «Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Положення) та підлягають застосуванню на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року N 1545-XII, як такі, що не суперечать Конституції та законом України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень).

Згідно з пунктом 6 Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки, зокрема і трудової книжки колгоспника може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.07.1992 року наявна наступна інформація про спірні періоди:

запис № 1 від 27.12.1990 року - прийнятий до членів колгоспу ім. Крейсера «Аврора», наказ №1 від 1.01-91 року;

запис № 2 від 03.02.1995 року - колгосп ім. Крейсера «Аврора» перейменовано в КСП, наказ №1 від 03.02.95 року;

запис № 3 від 01.05.2000 року колгосп ім. Крейсера «Аврора» реорганізовано в ТОВ «Аврора», наказ №2 від 19.02.2000 року;

запис № 4 від 04.03.2004 року звільнений з роботи у зв?язку з переводом ДП «Агро-Аврора», згідно ст. 36 п. 6 КЗпП України, наказ №46§1 від 04.03.2004 року.

В трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 21.11.1987 року наявна інформація щодо виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві за спірні роки та наявність особових рахунків.

Окремо в трудовій книжці позивача було зазначено, що такі записи зроблено на підставі особових рахунків позивача.

Отже, позивач має відповідні записи у трудовій книжці колгоспника щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

В свою чергу, за змістом наведених вище положень пункту 3 Порядку №637 надання вказаних документів з метою визначення права на пенсію необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.

В даному випадку, трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 від 01.07.1992 року повністю підтверджується робота позивача у спірні періоди, записи про прийняття та звільнення за спірні періоди виконані відповідно вимог Інструкції та мають всі необхідні реквізити: дати записів, номери та дати наказів, печатки та підписи посадових осіб, а також містяться всі необхідні дані про відпрацьовані за спірні періоди трудодні та встановлений мінімум трудової діяльності у колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

Під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача, записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписом начальника відділу кадрів та скріплені печатками. При цьому, позивачу було відмовлено зараховувати до страхового стажу періоди роботи з 27.12.1990 року по 02.03.1995 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.07.1992 року, оскільки записи про відпрацьовані трудодні внесено з порушенням постанови Кабінету Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310 «Про трудові книжки колгоспників», а саме пунктом 6 основних положень «Про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспника» (всі записи в трудовій книжці колгоспника завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою). Також не зараховано період роботи з 03.02.1995 року по 31.12.1997 року, оскільки не зазначено повну назву КСП, в яке був перейменований колгосп імені ОСОБА_2 .

З цього приводу, суд зазначає, що позивач не може нести негативні наслідки у зв`язку із неправильним заповненням роботодавцем трудової книжки, як-то відомості про перейменування підприємства, які не дописані в частині назви.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Вказана позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі №638/18467/15-а.

Окрім того, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідну постанову по справі № 638/18467/15-а Верховний Суд прийняв 30.09.2019 року.

Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити спірний стаж позивача.

Таким чином, неврахування відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії відомостей про роботу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням позиції Верховного Суду та встановлених обставин у цій справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 стажу роботи з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року в колгоспі ім. Крейсера «Аврора», зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року в колгоспі ім. Крейсера «Аврора» та здійснити ОСОБА_1 з 16.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі ім. Крейсера «Аврора» з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року з урахуванням проведених платежів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено обґрунтованість пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 15.05.2024 року.

Враховуючи задоволення позовної заяви, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу роботи період з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року в колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року в колгоспі ім. Крейсера «Аврора».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 16.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі ім. Крейсера «Аврора» з 27.12.1990 року по 31.12.1997 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська