Решение № 120737428, 30.07.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/28164/23

Провадження № 2-а/521/47/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- поліцейський СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капрал поліції Кірік Іван Андрійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій позивач просить суд: скасувати постанову поліцейського СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капрала поліції ОСОБА_2 серія БАД №923921 від 13.12.2023р., якою його було притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 13.12.2023р. о 17:30год. на автомобілі ЗАЗ д.н.з НОМЕР_1 він рухався по вул. Шевченка, в с.Великий Дальник Одеського району Одеської області. Біля будинку N? 222 по вказаній вулиці він був зупинений вказаним вище капралом поліції ОСОБА_2 з підстав, як він казав «перевірка документів», на що позивач пред`явив йому тимчасовий талон на право керування транспортним засобом категорії «В». Позивачу було повідомлено, що за даними поліції він позбавлений керування транспортними засобами Київським райсудом м. Одеси, при чому за яким саме документом він позбавлений, капрал поліції йому не казав. На цій підставі капралом було складена оскаржувана постанова за ч.4 ст.126 КУпАП. При цьому все спілкування капралом було записано на власний телефон, що прямо суперечить закону та наказу МВС 1026, про що йдеться нижче, при цьому як такого розгляду справи капралом за нормами КУпАП (ст.ст.278-282 КУпАП) не було взагалі. Капрал просто виписав оскаржувану постанову і сказав «10 днів на оскарження». При складанні вказаної постанови, капрал поліції допустив наступні порушення Закону : - не роз?яснив прав, передбачених ст.. ст. 62, 63 Конституції України; не ознайомив з доказами по справі, в порядку ст..ст..251, 268КУпАП,- не надав можливість скористатись послугами адвоката/фахівця в галузі права, не провів розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст..126 КУпАП, в порядку ст..ст.278- 282 КУПАП, - не запитував про наявність будь-яких клопотань по справі.

Вказаними діями капрал поліції і фактично грубо порушив мої права, передбачені Конституцією України, яка має найвище юридичну силу, так і ст..268 КУпАП, безпідставно штучно позбавив мене права на захист, при цьому грубо порушив процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності не розглянувши справу за процедурою, передбаченою вищевказаними статтями КУпАП. Окремо зазначає про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням позивача що унеможливлює згідно закону проведення будь-яких процесуальних дій по притягненню його до відповідальності.

Також зауважує, що в оскаржуваній постанові не міститься відмітки про роз?яснення прав за ст.268 КУпАП та строку на оскарження за ст.289 КУпАП. В цієї графі постанови не має його підпису, що беззаперечно свідчить про факт не роз?яснення капралом поліції (посадовою особою національної поліції) позивачу його прав за ст.268 КУпАП, що є відвертим порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення і ігнорування капралом поліції процедури складання постанови, що є неприпустимим.

Посилаючись на вищевикладене, просив скасувати постанову поліцейського СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капрала поліції ОСОБА_2 серія БАД №923921 від 13.12.2023р., якою його було притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 20.03.2024р. за клопотанням позивача було замінено Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на Головне управління Національної поліції в Одеській області.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його недоведеність з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 30.07.2024р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено поліцейського СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капрал поліції ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначав, що всі дії щодо розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП були проведені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріалисправи,розглянувши справув межахзаявлених позовнихвимог,відзиву напозовну заяву,наданих сторонамидоказів,оцінивши доказивідповідно довимог статей72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено такі факти та обставини.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини, тощо.

Сторонами не заперечується, що 13.12.2023 р. о 17:30 ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ д.н.з НОМЕР_1 по вул. Шевченка, в с.Великий Дальник Одеського району Одеської області та був зупинений поліцейським СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капралом поліції ОСОБА_2 .

В судовому засіданні на питання суду яка була причина зупинки вказаного автомобіля капрал поліції ОСОБА_2 відповів позивач не був пристебнутий паском безпеки, що підтвердив і сам позивач, однак оскільки його транспортний засіб не був обладнаний паском безпеки постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП не складалася .

За приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 10 КУпАП вказує, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(далі -ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Згідно п.1, п.3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином причина зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, була законною.

Натомість згідно з п. 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію». поліцейський має право вимагати в особи пред?явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у випадку якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року N? 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N?1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із положеннями статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 25 вересня 2019 року у справі N? 127/19283/17, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов?язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред?явити такі документи.

Відповідно до вимог частини 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Позивачем на вимогу капрала поліції ОСОБА_2 було надано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом категорії «В» на вищевказаний автомобіль та третьою особою ОСОБА_2 було з`ясовано, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами постановою Київського районного суду м.Одеси від 28.12.2022р. (справа №947/27354/22)

В судовому засіданні позивач підтвердив, що 28.12.2022р. він був присутнім в судовому засіданні по справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, яка розглядалася Київським районним судом м.Одеси, не заперечував своєї вини, про що зазначено у постанові суду від 28.12.2022р., яка набрала законної сили. Крім того, позивач підтвердив, що йому відомо про те, що зазначеною постановою його позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000грн., однак він продовжував керувати транспортним засобом на підставі тимчасового талону на право керування.

Частиною 2 статті 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вказаної норми об?єктивна сторона складу адміністративного правопорушення полягає в тому, що правопорушник має, по-перше, керувати транспортним засобом, а по-друге бути позбавленим права керування. Відсутність будь-якої складової об?єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому сторонами не заперечується, що капрал поліції ОСОБА_2 роз`яснив позивачу його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та порядок оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч.4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України N? 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Таким чином розгляд справи у таких випадках проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із винесенням постанови у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом?якшують і обтяжують відповідальність, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов?язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В подальшому капралом поліції ОСОБА_2 було складено постанову серії БАД №923921 від 13.12.2023р. про порушення позивачем п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400грн..

Позивачем не спростовується той факт, що капралом поліції запропоновано позивачу отримати копію вказаної постанови, однак останній від отримання відмовився. В судовому засіданні позивач вказував на те, що йому запропонували отримати якийсь папірець, на якому нічого не було видно, однак від його отримання та підпису він відмовився. Посилання позивача на те, що на копії постанови, яку йому запропонували отримати, нічого не було видно, не підтверджується жодним доказом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З цього випливає обов?язок сторін доказувати факти (обставини). Цей обов?язок у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід звернути увагу, що зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. Таким чином, принципи змагальності сторін та диспозитивності не виключають, а ні надання доказів позивачем, а ні тягар доказування наданих до суду відомостей і доказів. У такому випадку, на відповідача покладається доказування правових підстав рішення (тобто правомірності), а на позивача обов?язок довести обставини викладені ним.

Частиною 1 статті 245 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, судом встановлено, що всі підстави неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, викладені у його позовній заяві, фактично були спростовані ним самим у судовому засіданні, а отже підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 126, 222, 247, 251, 252, 258, 280, 317 КУпАП, ст.ст.18, 23, 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.14, 16 Закону України «Про дорожній рух», ст. ст.241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- поліцейський СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капрал поліції Кірік Іван Андрійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 серпня 2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН