Решение № 120685136, 22.07.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1114/24

Провадження № 2/309/274/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Кемінь В.Д.,

з участю секретаря судового засідання Плиска А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Хустського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 2 листопада 2018 року в розмірі 129695,62 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 уклала із акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») кредитний договір № Z02.00118.004490252.

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстру боржників №4 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року на суму 129695,62 грн, з яких: 64240,87 грн заборгованість за основним боргом, 65454,75 грн заборгованість за відсотками.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 07 липня 2023 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЄАПБ» за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року в сумі 129695,62 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Ухвалою судді від 15 березня 2024 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 08 квітня 2024 року, на 09год.00хв.

02 травня 2024 року на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, де відповідач не погоджується з викладеними обставинами у позовній заяві та розрахунком заборгованості та просить суд застосувати позовну давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними планами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Просить прийняти відзив та долучити його до матеріалів справи. В задоволенні позовної заяви просить відмовити. Також представник відповідача ОСОБА_2 надіслала письмову заяву про розгляд справи без участі відповідача.

08 травня 2024 року представником позивача Ю.Огородник на адресу суду надіслано відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт переходу права грошової вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відносно ОСОБА_1 , а твердження відповідача щодо не доведення позивачем факту переходу права грошової вимоги є необґрунтованими та безпідставними. У зв`язку з цим, позивач вважає, що доводи відповідача стосовно переходу права вимоги за Кредитним договором від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» є безпідставними та необґрунтованими. Просить прийняти відповідь на відзив на позовну заяву по справі та долучити до матеріалів справи. Відзив на позовну заяву відповідача просить залишити без задоволення. Розгляд справи просить провести за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 02 листопада 2018 року між акціонерним товариством «Ідея Банк» (банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z02.00118.004490252, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 65896,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентами платежами згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2. кредитного договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.

Копії ордерів-розпоряджень, доданих позивачем до позовної заяви, підтверджують видачу банком кредитних коштів ОСОБА_1

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ЄАПБ» прийняло належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 4 до договору факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року на суму 129695,62 грн, з яких: 64240,87 грн. заборгованість за основним боргом; 65454,75 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 30 січня 2024 року за відповідачем за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року рахується заборгованість у розмірі 129695,62 грн, з яких: 64240,87 грн заборгованість за основним боргом; 65454,75 грн заборгованість за відсотками.

Посилаючись на те, що відповідач порушила взяті за договором зобов`язання щодо своєчасного внесення грошових коштів на погашення суми кредиту, процентів за користування кредитним коштами позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Також відповідно до ст.1082 ЦПК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За положеннями ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом установлено, що відповідач порушила взяті за договором зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню з неї на користь позивача як нового кредитора за відповідним договором факторингу.

Також відповідачем не подано суду жодного доказу на спростування розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви. Натомість, з наданих позивачем письмових доказів судом достовірно встановлено, що відповідач умови кредитного договору не виконувала, використані грошові кошти позивачеві не повернула, що призвело до утворення заборгованості за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року, що складається з: 64240,87 грн. заборгованості за основним боргом та 65454,75 грн. заборгованості за процентами. А тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № Z02.00118.004490252 від 02 листопада 2018 року в розмірі 129695,62 грн. підлягають задоволенню.

Виходячи з положень п.3. ч.2 ст.141 ЦПК України, ураховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн у рахунок повернення понесених судових витрат по сплаті судового збору (а. с. 4).

Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК») заборгованість за кредитним договором № Z02.00118.004490252, від 02 листопада 2018 року, яка виникла станом на 30 січня 2024 року, у розмірі 129695 (сто двадцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) грн. 62 коп., з яких: 64240 грн 87 коп. заборгованість за основним боргом, 65454 грн 75 коп. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. у рахунок повернення коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.