Решение № 120672347, 29.07.2024, Вишгородський районний суд Київської області

29.07.2024 Справа № 363/3932/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

29 липня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування своїх вимог вказав, що у 2010 році вони з відповідачем почали спільно проживати однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження від 06.08.2014 р. серія НОМЕР_1 . У червні 2013 року відповідач залишила їх з сином і пішла проживати в інше місце. З цього часу син проживає разом із позивачем. Також зазначив, що відповідач вихованням та утриманням сина не займається, не проявляє до нього материнської турботи, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, взагалі не спілкується з сином, не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти, байдужа до його долі. 18 листопада 2021 року виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області було прийнято рішення за № 718 про затвердження висновку органу опіки та піклування Петівської сільської ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 двічі розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини. ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про засідання, але жодного разу не з`явилася та не надала жодних пояснень. За весь час відповідач жодного разу не проявляла ніякого інтересу до долі дитини. Вона нехтує своїми батьківськими обов`язками, не вживає відповідних засобів з метою належної участі у житті та вихованні дитини. Відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання свого малолітнього сина, матеріально не забезпечує, не дбає про його розвиток, навчання та виховання, не підтримує жодних зв`язків із дитиною. Крім того, зазначив, що їхній син взагалі не згадує про свою біологічну матір, він не пам`ятає ні її зовнішнього вигляду, ні рис її обличчя. Також у нього не має ніяких спогадів в яких його матір була б присутньою. Разом з тим, мамою ОСОБА_5 називає його дружину, з якою у нього склалися довірливі і теплі відносини. З метою захисту прав дитини позивач звернувся до суду та просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на його користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити, не заперечує, щодо прийняття заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, судом неодноразово вживалися заходи щодо її виклику, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Представник третьої особи орган опіки та піклування Петрівської сільської ради у судове засідання не з`явилася, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 06.08.2014 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1961.

З довідки від 18.12.2013 року виданою Старопетрівською амбулаторією загальної практики сімейної медицини убачається, що з липня 2013 року на прийом з приводу профілактичниї огляд до лікаря дитина з`являється з татом та бабусею.

З довідки від 02.04.2021 року № 27 виданою директором ЗДО «Пролісок» ОСОБА_6 , ОСОБА_1 убачається, що з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зарахований та відвідував заклад дошкільної освіти з 01.09.2014 року по 01.07.2017 року. За даний період вихованням дитини займались батько та бабуся. Матір хлопчика в заклад жодного разу не з`являлась, участі у вихованні дитини не приймала.

Згідно з характеристики виданою в.о. директором Старопетрівського ліцею Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_8, батько ОСОБА_1 , робить все належне, щоб син відвідував школу та навчався, виконує батьківські обов`язки щодо дитини. Мати ОСОБА_5 не бере участі у вихованні і навчальному процесі сина, батьківські збори жодного разу не відвідувала. Шкільним життям ОСОБА_5 не цікавиться. З класним керівником зв`язку не має.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного депутатом Петрівської сільської ради від 20.07.2023 року, убачається, що ОСОБА_1 проживає разом із своїм сином ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Батько займається вихованням свого сина ОСОБА_5 . З 2016 року по теперішній час мати ОСОБА_5 участі у його вихованні не приймає.

29.05.2014 року ОСОБА_1 звертався до Вишгородського РВ ГУ МВС України з метою встановлення місця проживання відповідачки, з`ясування способу життя який веде остання та з метою з`ясувати чи має вона намір виконувати свої материнські обов`язки по відношенню до їх спільної дитини.

31.05.2014 року Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області було затверджено висновок з якого убачається, що в ході проведеної перевірки ОСОБА_2 повідомила, що дитина її не цікавить, і приймати участі у спільному вихованні дитини та у матеріальному забезпеченні вона не збирається.

Органом опіки та піклування Петрівської сільської ради складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 .. 18.11.2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області прийнято рішення про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Окрім того, 24.10.2023 року Службою у справах дітей Петрівської сільської ради також складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 .

З даних висновків убачається, що ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріально не забезпечує, не дбає про його розвиток, навчання та виховання, не підтримує жодних зв`язків із дитиною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

В ст.155 СК України вказано, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У ч.1 ст.157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , данні факти, згідно зі п.2 ст.164 СК України, є підставою для позбавлення її батьківських прав, як такої, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, підготовку до самостійного життя, взагалі не спілкується з сином, не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти, байдужа до його долі.

Відповідач не надала суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, а також прояву з її боку щонайменшої батьківської турботи.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про можливість позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВРУ № 789-ХП від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховуються дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідност.182 розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно ч.3 до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить зі змісту позовних вимог, та у відповідності до ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне положення відповідача, яка в силу свого віку є працездатною, та вважає можливим визначити розмір аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача та держави судовий збір у розмірі по 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 181-183 СК України, ст. 141, 223, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити громадянку України ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як таку, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 липня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04359620, місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська 171.

Суддя Д.А.Свєтушкіна