Решение № 120670522, 29.07.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/18/24 Справа №447/1304/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.07.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві, Львівської області справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №594909 від 29.04.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №594909 від 29.04.2024 В позовній заяві вказав, що він 29.04.2024год. керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР, при цьому не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР , при цьому на даному транспортному засобі наявні тріщини на вітровому склі в зоні склоочисників, чим порушив п.6.8.5. ДСТУ 3649:2010. Інспектор зробив висновок, що зазначеними діями він скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст.122, ч.5 ст.121, ч.2 ст.121 КУпАП та з урахуванням ст.36 КУпАП накладено стягнення 680 гривень. ОСОБА_1 з постановою не погоджується. Вважає, що таке є незаконною, не обгрунтованою, а його дії невірно кваліфіковані, тому просить оскаржувану постанову скасувати, провадження в справі закрити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подала письмову заяву, в якому просить розгляд справи проводити без його участі; позов підтримує, просить задоволити, з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, був повідомлений про час та місце розгляду позову. Відзиву, у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ББА №594909 від 29.04.2024 ОСОБА_1 29.04.2024год. керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР, при цьому не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР , при цьому на даному транспортному засобі наявні тріщини на вітровому склі в зоні склоочисників, чим порушив п.6.8.5. ДСТУ 3649:2010., чим скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст.122, ч.5 ст.121, ч.2 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 680гривень.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки, спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст.2 вищезазначеного Кодексу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно вимог ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владнихповноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити відхилення інших доказів.

Суд вважає, що постанова серії ББА №594909 винесена інспектором поліції 29.04.2024 з порушенням вимог чинного законодавства. Представник відповідача в судове засіданнія не прибув, доказів вчиненням інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень, зокрема відео фіксації, не представив.

Інспектором поліції під час розгляду справи не було представлено доказів правопорушення - не включення ближнього світла фар поза населеним пунктом; того, що водій був не пристебнутим ременем безпеки та наявність тріщини на вітровому склі в зоні склоочисників, докази протилежного відсутні в матеріалах справи.

Згідно п.9.8 Правил дорожнього руху України, з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Крім цього, відповідно до п.9.8 в ПДР України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей.

У відповідності до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанову серії ББА №594909 від 29.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122, ч.5ст.121, ч.2 ст.121 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серія ББА №594909 від 29.04.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 680 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122, ч.5 ст.121, ч.2 ст.121 КУпАП

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122, ч.5 ст.121, ч.2 ст.121 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Бачун О. І.