№ 120657273, 26.07.2024, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/1115/2024

Справа № 537/2967/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2024 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович, розглянувши адміністративний матеріал в режимі відеоконференції, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

26.05.2024 року о 20 год. 35 хв. в м. Кременчук, вул. Чумацький шлях, буд. 1-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Рвачов О.О. в судовому засідання просив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 09.07.2024 на електронну пошту суду останній надіслав клопотання про закриття провадження у справі в якому зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адвокат вказав, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 434995 від 26.05.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 наголошував на тому, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу в ЗСУ, що підтверджується відеозаписом, а також копією військового квитка. Отже, зважаючи на вищевикладене вбачається, що порядок направлення та проведення огляду на стан сп?яніння військовослужбовців визначений ст. 266-1 КУпАП. З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявляння у останнього нібито ознак алкогольного сп?яніння, а також висловлення пропозиції, щодо проходження відповідного огляду здійснювали саме працівники патрульної поліції. Крім того, вищевказаний протокол було складено поліцейським взводу 1 роти 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП рядовим поліції Тимченком В.О., що також додатково вказує на те, що в діях ОСОБА_1 відсутня об?єктивна сторона відмови від проходження огляду на перебування в стані алкогольного сп`яніння, оскільки пропозиція на проходження вищевказаного огляду була виражена не уповноваженою на те посадовою особою відповідного органу, який відповідно до чинного законодавства має право на їх проведення у відношенні військовослужбовців ЗСУ. Таким чином, направлення та проведення огляду на стан сп?яніння військовослужбовців, які виконують обов?язки військової служби не належить до повноважень працівників поліції, а тому, зважаючи на вищевикладене сторона захисту вказує на те, що вимога працівника патрульної поліції до ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння була безпідставною, незаконною та необґрунтованою, що безпосередньо вказує на відсутність в його діях складу адміністративногоправопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, ОСОБА_2 зазначив, що, у разі направлення водія на огляд до закладу охорони здоров?я, складається направлення суворо визначеної форми, в якому зокрема зазначаються відомості, щодо найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров?я, куди направляється особа, точного часу направлення, підстав для такого направлення, та інші. Однак, направлення, яке наявне в матеріалах справи не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення його із змістом. Отже, вищезазначений документ, лише додатково вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 434995 від 26.05.2024 року, не може бути визнаний судом, як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до долученої до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_4 від 14.11.2003 вбачається, що ОСОБА_1 має цивільну спеціальність: водій категорій т/з А, В, С. Також, з його слів останній наразі обіймає посаду водія у лавах ЗСУ. У зв?язку зі збройною агресією рф проти України та запровадженням воєнного стану на території України, функціонування частин та підрозділів ЗСУ має надзвичайно важливе значення для збереження територіальної цілісності та незалежності держави, життя та здоров?я, а також власності громадян. Вказані вище обставини свідчать, що право керування транспортними засобами необхідне ОСОБА_1 не для приватних цілей, а саме для виконання бойових завдань ЗСУ. ОСОБА_2 повідомив, що мій ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому враховуючи обставини, які пом?якшують його покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, захисник просить суд застувати аналогію закону та призначити більш м?яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами. З огляду на вищевикладене, в силу допущених працівниками поліції порушень під час складання та оформлення матеріалів, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .

Розглянувши справу, вислухавши захисника ОСОБА_1 адвоката Рвачова О.О., дослідивши наявні у справі докази, суддя встановив таке.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008.

Відповідно до ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно із п. 2, 4, 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №434995 від 26.05.2024 ОСОБА_1 відмовився надати пояснення по суті правопорушення.

Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, які досліджено судом, вбачається, що на них зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , водій якого представився ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив про здійснення відеофіксації. Під час розмови водій повідомив, що він військовослужбовець й їде додому. На відеозаписі зафіксовано, що працівники патрульної поліції просять в останнього надати їм посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В ході спілкування ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. Останній почав просити домовитись та повторно пояснив, що він військовий й просто їде додому в селище Павлиш та хоче просто доїхати. Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря-нарколога, на що водій почав просити відпустити його та надати можливість доїхати додому. Працівник поліції повторно запитав у водія, чи погоджується він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законодавством порядку. На запитання ОСОБА_1 , що буде якщо він відмовиться, йому пояснили, що за відмову від проходження огляду відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В подальшому працівник поліції повторно запитав у водія, чи погоджується він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та повідомив, що зараз підвезуть алкотестр «Драгер». ОСОБА_1 сказав, що напише відмову. Поліцейський запитав в нього: «Ви відмовляєтесь? Ви розумієте, що буде складено протокол?». На зазначені запитання ОСОБА_1 відповів, що відмовляється та все розуміє. В подальшому працівником поліції було роз`яснено водію його права та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до статті 15 КУпАП передбачено відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень. Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Інші, крім зазначених у частині 1 цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту- військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266-1 КУпАП, передбачено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

З положень частини 9 статті 266-1 КУпАП вбачається, що огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що норма ст. 266-1 КУпАП застосовується до військовослужбовців Збройних Сил України які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє відображення в постановах Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 30.05.2024 справа № 548/726/24 та 05.09.2023 справа № 542/360/23.

З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №44 від 01.03.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Відповідно до довідки за підписом т.в.о. начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 06.04.2024 №3029 вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що 26.05.2024 ОСОБА_1 рухаючись на транспортному засобі ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , виконував обов`язки військової служби.

Окрім того, як вбачаються з відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушенняААД №434995 від 26.05.2024 ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він є військовослужбовцем та їде додому.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що 26.05.2024 ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу в АДРЕСА_2 шлях не виконував обов`язки військової служби та не перебував на території військових частин, а був зупинений працівниками поліції як учасник дорожнього руху на загальних підставах, тому його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитись саме відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, а вимоги ст. 266-1 КУпАП щодо порядку огляду військовослужбовців Збройних Сил України, в даному випадку, виходячи з встановлених обставин, на нього не розповсюджувались.

Твердження захисника, що наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не може бути належним та допустимим доказом так як містить грубі порушення, не є слушними, оскільки в даному випадку, ОСОБА_1 відмовився під відеозапис від пропозиції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, відтак, дана обставина взагалі виключає виникнення у працівників поліції обов`язку щодо складання та видачі відповідного направлення, оскільки особа, не виявила бажання щодо проходження даного огляду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє відображення в постанові Полтавського апеляційного суду Полтавської області від 19.03.2024 справа № 537/4149/23.

Враховуючи викладене, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суддя дійшов висновку, що мало місце адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до довідки, виданої старшим інспектором ВАП БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Чаплянко С.М. від 27.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_5 23.10.2003.

Обираючи вид стягнення суддя обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не вбачає.

Що стосується доводів захисника про можливість застосування за аналогією закону правил ст. 69 КК України, то суд зазначає, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.

Посилання сторони захисту на необхідність застосування вимог ч. 1 ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_1 стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та безпідставними.

Питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульована главою 4 КУпАП й прогалини в даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону.

Суддя звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

Так, відповідно до вимог ч. 1ст. 130 КУпАП стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією зазначеної статті КУпАП, є основним стягненням, а не додатковим.

При вирішанні цього питання законодавець виходив з того, що міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших і водночас найефективніших способів примусити водіїв дотримуватися вимог Правил дорожнього руху є запровадження системи ефективного покарання.

При цьому, при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суддя таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Враховуючи викладене, особу правопорушника, ступінь вини, суддя вважає за необхідне застосувати відносно правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобами, для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що з правопорушника необхідно стягнути на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. 130, 283, 284 КУпАП, ст. 4, Закону України «Про судовий збір», суддя

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч грн 00 коп.) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. (шістсот п`ять грн 60 коп.) судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягувач: держава.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, рахунок отримувача № UA048999980313050149000016001, Код отримувача за ЄДРПОУ : 37959255, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги Полтавським апеляційним судом, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Іван Іванович Дядечко