Решение № 120651069, 16.07.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/561/24

Провадження по справі № 2/305/355/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернуласяв судз позовноюзаявою до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31.10.2015 вона уклала шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перебування у шлюбі, її чоловіком ОСОБА_4 , 13.10.2020 було відкрито депозит за "Класичний із продовженням", Договір №023/10/20/0280, сума 20000 (двісті тисяч) гривень, відсоткова ставка 8,95% річних, дата закінчення депозиту 13.10.2021. 12.03.2021, її чоловік помер. Вона, як дружина, є спакоємицею майна за чоловіком. Іншим спадкоємцем є брат ОСОБА_5 12.07.2023, приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. видано їй свідоцтво на право на спадщину за законом та свідоцтво про право власності на грошові кошти, із відповідними відсотками, які знаходяться в ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» на 1/2 частки на грошові кошти, на рахунках: № НОМЕР_1 від 12.04.2019 із залишком коштів 2454 грн. 45 коп.; № НОМЕР_1 від 09.05.2021 із залишком коштів 0 грн.; № НОМЕР_2 від 13.10.2020 із залишком коштів 200000 грн. Також на вказані кошти, 12.07.2023 видано свідоцтво про право власності. Звернувшись до відповідача із вимогою про повернення коштів померлого чоловіка, відповідно до успадкованої частки, 13.07.2023, перебуваючи у відділенні банку №280/06 у м. Ужгород, вона отримала 100000,00 грн. На наступний день, 14.07.2023, нею також було отримано 53084,39 грн. Відтак, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» разом їй повернув кошти в загальній сумі 153084,39 грн. Разом з тим, відсотки за депозитом «Класичний із продовженням», Договір № 023/10/20/0280, сума 200000 (двісті тисяч) грн., відсоткова ставка 8,95 % річних, дата закінчення депозиту 13.10.2021, їй як спадкоємцю першої черги, починаючи з 12.03.2021 (смерті її чоловіка) до 13.07.2023 не нараховано та не виплачено. Відтак, з 14.07.2023 ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» порушує її права щодо своєчасного повернення відсотків за депозитним вкладом її покійного чоловіка, за першою її вимогою, як належного спадкоємця. Враховуючи викладене, очевидним є те, що ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» порушує її права та не повертає належні їй кошти, що успадковані нею після смерті чоловіка, а відтак, її права потребують захисту судом, у зв`язку з чим і подається дана позовна заява. Всі її звернення до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» щодо надання їй копії договору депозиту «Класичний з продовженням» № 023/10/20/0280 від 13.10.2020, що був укладений її чоловіком за життя, та відсотки, за яким їй не повернуто, залишені без уваги банком. Відтак, копія такого договору нею до суду не надається. Розмір відсотків за вказаним договором становив 8,95 % річних. Крім того, як зазначалося вище, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 13.07.2023 та 14.07.2023 виплатив 3/4 від тіла вказаного депозиту та особистих коштів, що знаходилися на рахунках банку. За життя її чоловік постійно знімав кошти, що приходили до нього на рахунок, як відсотки за депозитним вкладом №023/10/20/0280 від 13.10.2020. Загальний розмір відсотків, що мав бути нарахованим, буде вираховуватися виходячи із тіла депозиту (200000,00 грн.), відсотків за договором вкладу (8,95 % річних) та строком, протягом якого такі відсотки за депозитним вкладом не знімалися, у зв`язку зі смертю чоловіка (12.03.2021). Кінцевий термін нарахування відсотків 13.07.2023 - дата повернення банком 3/4 тіла депозиту. Враховуючи,що вонамає правона 3/4відсотків задепозитним вкладомїї чоловіка№ 023/10/20/0280від 13.10.2020,розмір невиплаченихїй відсотківстановить 31815,41гривень (зрозрахунку 3/4від 42420,55грн.).Оскільки,відповідач,починаючи з14.07.2023,невиплатив їйвідсотки задепозитним вкладомчоловіка №023/10/20/0280від 13.10.2020в розмірі31815,41грн.,тому зобов`язанийсплатити пенюв розмірі216662,94грн.за весьчас простроченнядо моментузвернення досуду. Зприводу моральноїшкоди,зазначає,що вказанимидіями відповідачаїй булозавдано моральнушкоду,що полягалау сильнихдушевних стражданняхчерез протиправнепривласнення відповідачем,або іншиминевстановленими особами,належних їйгрошових коштів.Відтак вжепротягом тривалогочасу вонапозбавлена можливостіволодіти,користуватися тарозпоряджатися ними.Факт проведеннябезлічі листуваньз банкомта ініціюваннясудової справищодо отриманнянею успадкованихгрошових коштів,що належалиїї покійномучоловікові,не даєїй можливостізабути протрагічну подіюсмерті їїчоловіка внаслідокСОVID-19.Більше того,сама поведінкавідповідача неговорить проте,що останнійвизнає фактпорушення свогообов`язкуяк фінансовоїустанови щодозбереження коштівта своєчасноїїх видачіна першувимогу вкладника.Навпаки,банк всіляконамагається приховатиінформацію тане допуститиотримання неюкоштів.Розмір завданоїморальної шкодиоцінює у20000(двадцятьтисяч)гривень.Вона, ОСОБА_3 ,прийнявши спадщинупісля смертічоловіка - ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,успадкувала 3/4від коштів,що булирозміщені найого рахункахв АТАБ «Укргазбанк».Банк досьогодні невидав належніїй коштиз невідомихдля неїпричин.При цьому,банк повівсебе недобросовісно,оскільки відмовивсянадавати яквиписки порахунках їїчоловіка,так інавіть копіюдоговору депозиту.Нею визначенорозмір відсотків,що малибути нарахованіта виплаченів розмірі31815,41грн.,а такожпеню заїх простроченняв сумі216662,94грн.,згідно ЗУ«Про захистправ споживачів».На підставінаведеного просила ухвалити рішення, яким стягнути із ПАТ АБ«УКРГАЗБАНК» наїї користькошти врозмірі 268578,35грн.,що складаютьсяз:31815,41грн.- відсоткиза депозитнимвкладом,216662,94грн.-пеня запорушення строкувиплати відсотків,20000,00грн.-моральна шкодата судові витрати по справі.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_6 від 29.02.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.03.2024. Надановідповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

12.03.2024, представник відповідача, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позов.

У відзиві ПАТ КБ "Укргазбанк" позов не визнає у повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 13 жовтня 2020 року, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , як вкладник (далі - Вкладник), підписав з АБ «УКРГАЗБАНК» як банком (далі - Банк), Заяву-Договір (депозитний договір) №023/10/20/0280 від 13.10.2020 стосовно розміщення на вкладний (депозитний) рахунок в банку грошових коштів в сумі 200000,00 грн. Вказаний договір укладений у відповідності до типової форми депозитного договору АБ «УКРГАЗБАНК», затвердженої уповноваженими органами Банку та діючої у вказаний період. Одночасно ОСОБА_4 в письмовій формі під підпис було надано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Згідно п.1.2 цієї заяви-договору підписанням вказаної заяви-договору ОСОБА_4 акцептував публічну оферту Банку на приєднання до Правил відкриття та

обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками

ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ

«УКРГАЗБАНК» (далі Правила), що діяли з 04.06.2020, з умовами яких Вкладник ознайомлений та погоджується. Відповідно до умов Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК», що були затверджені Протоколом №120220/1 спільного засідання Комітету з управління активами та пасивами і Тарифного комітету АБ «УКРГАЗБАНК» від 12 лютого 2020 року та набрали чинності 01.04.2020 ( зі змінами станом на 04.06.2020), ці Правила, підписана Заява-Договір, а також інші заяви на розпорядження клієнта (Вкладника), прийняті Банком до виконання на умовах Правил, разом вважаються укладеним договором банківського вкладу. У відповідності до змісту вищевказаного депозитного договору вкладник ОСОБА_4 розмістив 13.10.2020 грошові кошти в сумі 200000,00 грн. на депозитному рахунку Банку на наступних умовах: Вид депозиту - «Класичний з продовженням», Процентна ставка - 8,95% річних, Строк зберігання коштів - 365 календарних дні, Дата зарахування коштів Дата повернення - з 13.10.2020 по 13.10.2021, Періодичність виплати процентів - щомісяця, Виплата процентів - на поточний/картковий рахунок вкладника, Виплата суми депозиту - на поточний/картковий рахунок вкладника, Можливість автопролонгації - передбачено, Можливість поповнення - передбачено, Можливість дострокового повернення депозиту - не передбачено. 13.10.2020, тобто, в день оформлення вказаного депозитного договору вкладник ОСОБА_4 одночасно подав до Банку заяву про повернення йому депозитних коштів в сумі 200000,00 грн. 13 жовтня 2021 року, шляхом видачі готівкою через касу Банку або шляхом перерахування на його поточний (картковий) рахунок, тобто, висловив свою відмову від автопролонгації депозитного договору. Вказана заява була отримана працівником Банку, ОСОБА_7 , про що зроблено відповідну відмітку на вказаній заяві ОСОБА_4 13.10.2020 у відповідності до виписки по поточному рахунку вкладника ОСОБА_4 за №26200130675323.300101.980 (у стандарті ІВАN: НОМЕР_4 ) за період 12.04.2019 по 06.03.2024 кошти в сумі 200000,00 грн. були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок ІВАN: НОМЕР_5 та на них почали нараховуватися відсотки. Після цього, у відповідності до п.4.2.4. Правил та п.и.1.1.7-1.1.8 Заяви-Договору на початку кожного наступного місяця після поміщення коштів на депозитний рахунок Банк здійснював виплату вкладнику ОСОБА_4 нарахованих відсотків за депозитним договором шляхом перерахування на поточний/картковий рахунок вкладника. Всього за період з 13.10.2020 по 13.10.2021 Банк нарахував та перевів на поточний рахунок вкладника 14361,48 грн. нарахованих відсотків за депозитним договором №023/10/20/0280 від 13.10.2020. З виписки по поточному рахунку вкладника ОСОБА_4 слідує, що з 12.03.2021 року, тобто, з дня смерті вкладника ОСОБА_4 , і до 13.10.2021, тобто, по день закінчення строку депозитного договору вкладника ОСОБА_4 , Банк не припиняв нараховувати відсотки за цим депозитним вкладом. При цьому, за вказаний період з поточного рахунку вкладника допомогою платіжної картки вкладника за № НОМЕР_6 через посттермінали в містах Ужгород та Рівне здійснено отримання готівкових коштів на загальну суму 10490,00 грн., здійснено безготівкову оплату товарів на загальну суму 490,00 грн., а також списано Банком комісію за вказані трансакції на загальну суму 16,00 грн. Одночасно слід наголосити, що після смерті вкладника ОСОБА_4 , в період з 12.03.2021 по 05.07.2021 з допомогою вищевказаної платіжної картки вкладника ОСОБА_4 продовжували проводитись фактично незаконні трансакції щодо заволодіння коштами померлого. Банк на той момент ще не був поінформований про смерть вкладника ОСОБА_4 і дізнався про смерть вкладника лише по отриманню запиту нотаріуса щодо наявності в АБ «УКРГАЗБАНК» вкладів/коштів померлого ОСОБА_4 . Так, 14.04.2021 здійснювався запит залишку на рахунку, за що Банком було стягнуто 1,00 грн. комісії. 30.04.2021, 05.05.2021 та 11.05.2021 здійснювалась безготівкова оплата товарів платіжною карткою померлого на загальну суму 490,00 грн. (100, 180 та 210 грн. відповідно)/ 11.05.2021, 13.06.2021 та 05.07.2021 з допомогою платіжної картки померлого отримувались готівкові кошти через посттермінали відповідно на суму 3000,00 грн., 1260,00 грн. та 1180,00 грн. Загальна сума протиправного використання коштів померлого склала 5 930,00 грн. Судячи з виду вказаних трансакцій, можна з впевненістю стверджувати, що після смерті ОСОБА_4 ці трансакції (запит залишку, зняття готівки та оплата товарів) здійснювались дружиною покійного ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , як особою, що проживала з ним та мала доступ до вказаної платіжної картки вкладника. При цьому, на момент заволодіння цими коштами ще не пройшло 6 місяців з дня смерті ОСОБА_4 і на той час ще не було відомо чи ОСОБА_3 є спадкоємцем за померлим, чи ним дано заповіт на іншу особу. Тому такі дії позивача були протиправними. 13.10.2021, тобто, по спливу строку депозитного договору №023/10/20/0280 від 13.10.2020 та в силу наявності заяви ОСОБА_4 від 13.10.2020 про повернення йому депозитних коштів саме 13.10.2021, що свідчила про його відмову від автопролонгації депозитного договору, Банк повернув грошові кошти в сумі 200000,00 грн. з вкладного рахунку на поточний рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується вищевказаною випискою по рахунку ОСОБА_4 . Як наслідок, у зв`язку з припиненням дії депозитного договору, нарахування відсотків на вказані кошти на умовах депозитного договору (8,95% річних) з 13.10.2021 року припинилося. Саме з цієї дати кошти в сумі 200000,00 грн. перестали вважатися вкладом (депозитом), так як були повернуті ОСОБА_4 на його поточний рахунок. З цієї дати ці кошти були доступні для клієнта банку ОСОБА_4 на його поточному рахунку і він міг ними розпоряджатися на власний розсуд: зняти готівкою, перевести на інший рахунок чи помістити їх на вкладний рахунок шляхом укладення з Банком нового депозитного договору за тим же чи іншим видом депозиту, на умовах, що діяли у Банку станом на той час. Слід наголосити, що ОСОБА_4 , був клієнтом АБ «УКРГАЗБАНК» ще з 12.04.2019 року. До 13.10.2020 року він двічі поміщав до Банку власні кошти на вкладний рахунок, зокрема, укладав з Банком депозитний договір №039/04/19/0280 на суму 200000,00 грн. терміном на 1 рік, з щомісячною виплатою нарахованих відсотків та 13.04.2020 року депозитний договір №027/04/20/0280 на суму 200000,00 грн. терміном на 6 місяців з щомісячною виплатою нарахованих відсотків. 13.10.2020 депозитні кошти у розмірі 200000,00 грн. були повернуті на його поточний рахунок, після чого він уклав з Банком новий вищевказаний депозитний договір №023/10/20/0280 від 13.10.2020 на ту ж суму коштів. Ця інформація підтверджується зазначеною вище випискою по поточному рахунку вкладника ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_3 , не заперечує, що нею та другим спадкоємцем ОСОБА_5 отримано в Банку всі кошти, що знаходились на рахунках померлого ОСОБА_4 . Зокрема, ОСОБА_3 , отримала 153084,39 грн. (3/4 спадкових коштів), а ОСОБА_5 - 51028,13 грн. (1/4 спадкових коштів). Ці кошти включали 200000,00 грн., що перебували на вкладному рахунку ОСОБА_4 до 13.10.2021 та були переведені Банком на його поточний рахунок, а також 4 112,52 грн. залишку коштів на поточному рахунку ОСОБА_4 , що включали в себе залишок нарахованих та невикористаних клієнтом Банку ОСОБА_4 . відсотків за депозитним договором №023/10/20/0280 від 13.10.2020. Таким чином, твердження позивача ОСОБА_3 про те, що Банк в порушення її прав, як споживача послуг не виплатив їй, як спадкоємцю першої черги, відсотки по депозиту, починаючи з 12.03.2021 до 13.07.2023, є безпідставним та таким, що не грунтується на законі. Позивач ігнорує той очевидний факт, що строк депозитного договору №023/10/20/0280 від 13.10.2020 закінчився 13.10.2021 і вкладник ОСОБА_4 власною заявою від 13.10.2020 відмовився від автопролонгації депозитного договору та просив Банк по закінченню строку дії депозитного договору повернути йому вклад шляхом видачі готівкою чи шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, про що Банк письмово інформував її у відповідь на її звернення до Банку із заявами, на які вона посилається у своїй позовній заяві. Банк як сторона вказаного депозитного договору, свої зобов`язання за цим договором виконав повністю: 13.10.2020 помістив кошти в сумі 200000,00 грн. на вкладний рахунок терміном на 365 календарних днів, на протязі всього терміну дії договору нараховував відсотки на цей банківський вклад з розрахунку 8,95% річних, як це передбачалось умовами договору, сплачував їх щомісячно шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника та 13.10.2021, по закінченню строку зберігання коштів на вкладному рахунку повернув депозит вкладнику шляхом переведення цих коштів на його поточний рахунок, на якому нарахування відсотків на залишок коштів не передбачено взагалі. Позивач ОСОБА_3 , вводить суд в оману, стверджуючи, що Банк з 12.03.2021 не нараховував відсотки за вказаним депозитом, адже, випискою по поточному рахунку вкладника ОСОБА_4 за № НОМЕР_7 (у стандарті ІВАN: НОМЕР_4 ) безсумнівно підтверджується як факт нарахування і сплати на поточний рахунок вкладника нарахованих відсотків за період з 12.03.2021 по 13.10.2021, так і факт протиправного заволодіння коштами ОСОБА_4 після його смерті з використанням його платіжної картки. Проведений позивачем ОСОБА_3 розрахунок ніби-то не виплачених Банком відсотків за депозитом ОСОБА_4 за період з 01.03.2021 по 13.07.2023 у розмірі 42420,55 грн. не відповідає вимогам закону, в його основу свідомо чи помилково позивачем закладено відсоткову ставку 8,95% річних замість 0,00% річних, що створює ілюзію наявності заборгованості Банку перед позивачем та не відповідає дійсності, а тому, такий розрахунок є хибним і має бути відхилений судом як безпідставний та необгрунтований. Безпідставність нарахування позивачем ніби-то 42420,55 грн. невиплачених Банком відсотків за депозитом ОСОБА_4 тягне за собою таку ж безпідставність нарахування нею ніби-то пені за порушення строків виплати відсотків у розмірі 216662,94 грн., а також безпідставність будь-якого права на відшкодування моральної шкоди, яку позивач для себе визначила у розмірі 20000,00 грн., адже, 13.07.2023 та 14.07.2023 при особистому зверненні до Банку ОСОБА_3 з пред`явленням свідоцтва про право власності від 12.07.2023 та свідоцтва про право на спадщину за законом їй було виплачено Банком відповідно 100000,00 грн. та 53084,39 грн., решту коштів в сумі 51028,13 грн. було виплачено іншому спадкоємцю - ОСОБА_5 . Тому, ніякої заборгованості з виплати відсотків по депозиту не мало місця, як і не мало місця порушення-строків виплати відсотків. Як наслідок, позивачем ОСОБА_3 не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в обгрунтування її позовних вимог щодо порушення її прав як споживача фінансових послуг, які ніби-то виразились у невиплаті та порушенні строків виплати їй 3 815,41 грн. відсотків за депозитним вкладом ОСОБА_4 , що потягло за собою нарахування штрафних санкцій на суму 216662,94 грн. та необхідність відшкодування Банком моральної шкоди. Натомість, відповідачем у справі повністю доведено безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 , тому, в їх задоволенні судом має бути відмовлено в повному обсязі.

21.03.2024, представник позивача, ОСОБА_1 надіслав через систему "Електронний суд" відповідь на відзив, в якому зазначає, що з наведеними аргументами у відзиві не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному трактуванні відповідачем чинного законодавства України та перекладанні своєї відповідальності на споживача. Відтак, аргументи, вказані у відзиві, направлені на введення суду в оману, та не спростовують доказів позивача, наданих суду на обґрунтування позовних вимог. Оскільки ПАТ «УКРГАЗБАНК» на всі попередні звернення до нього від позивачки відмовлявся надавати будь - які пояснення та/або документи, а надав їх тільки під час судового розгляду (разом з відзивом), виникла необхідність уточнити (змінити) позовні вимоги, про що до суду буде подана окрема відповідна заява. Щодо строку нарахування відсотків, вказаного ОСОБА_3 в позовній заяві зазначає, що відповідач 13.07.2023 та 14.07.2023, виплатив ОСОБА_3 суму коштів в розмірі 153084,39 грн. (3/4 від депозиту в 200 000,00 грн. та залишку коштів на рахунках її померлого чоловіка ОСОБА_4 ), проте відсотків за таким депозитом виплачено не було. Жодних пояснень з цього приводу відповідачем не було надано як і не було надано жодних документів на підтвердження умов банківського вкладу, строку депозиту, а також розміру нарахованих відсотків за ним. Більше того, банком було проігноровано всі звернення позивачки про надання копії договору депозитного вкладу, розрахунку відсотків та руху коштів по рахунках чоловіка. Відтак, вважає, що відповідач не має права заявляти про безпідставне завищення позовних вимог та, нібито, намагання позивача ввести суд в оману, оскільки ОСОБА_3 була позбавлена доступу до будь-яких документів, що дозволили би їй коректно порахувати розмір невиплачених відсотків, саме по причині безпідставної відмови відповідача їх надавати. Ознайомившись із додатками до відзиву, що були надані відповідачем, ОСОБА_3 вважає за можливу ту обставину, що її покійний чоловік під час укладення договору депозиту № 023/10/20/0280 від 13.10.2020 міг написати заяву про виплату всіх коштів по його завершенні (13.10.2021) та непродовження в наступному його дії, тобто здійснив відмову від його автоматичної пролонгації. У зв`язку з цим виникла необхідність перерахувати розмір відсотків, що мали бути нараховані та виплачені ОСОБА_3 ОСОБА_3 погоджується із розміром відсотків, який вказаний відповідачем у відзиві, що був нарахований, але не виплачений їй, у зв`язку з тим, що такі кошти були зняті в м. Ужгород та м. Рівне в загальному їх розмірі 10996,00 грн. (10490,00 грн. (готівкою) + 490,00 грн. (безготівкова оплата товарів) + 16,00 грн. (комісії банку по трансакціях в цей період). Оскільки ОСОБА_3 належить 3/4 від всіх коштів її покійного чоловіка, що знаходилися в ПАТ «УКРГАЗБАНКУ», то сума відсотків, що підлягає до стягнення, становить 8247,00 гривень (3/4 від 10996,00 грн.). Щодо тверджень відповідача щодо відсутності у ПАТ «УКРГАЗБАНК» обов`язку щодо повернення відсотків за депозитом позивачці, оскільки, нібито сама ОСОБА_3 їх протиправно знімала після смерті свого чоловіка, вважає, що такі твердження відповідача голослівними та нічим не підтвердженими, а відтак такими, що направленні на введення суду в оману, як зазначалося вище, для формування хибної думки суду про недобропорядність позивачки. Звертає увагу суду на ту обставину, що ПАТ «УКРГАЗБАНК» не виплачуючи відсотки ОСОБА_3 разом з тілом депозиту, жодним чином не пояснив таких дій та навмисне приховував детальну інформацію про їх загальний розмір та рух коштів по рахунках померлого чоловіка ОСОБА_4 , що однозначно говорить про недобропорядність саме банку по відношенню до свого клієнта (споживача). Більше того, на підтвердження безпідставності стягнення з банку коштів, останній зазначає, що довідався про смерть ОСОБА_4 тільки із запиту нотаріуса. Проте, надаючи відповідь на такий запит, банк не міг не бачити, що по рахунках померлого клієнта відбувалися рухи коштів (зняття готівки, придбання товарів тощо) і що на рахунках фактично взагалі відсутні нараховані відсотки за депозитним вкладом. Важливо, що розуміючи про протиправність руху коштів по рахунках померлого вкладника, ПАТ «УКРГАЗБАНК» не вчинив жодних дій, що були б направлені на з`ясування таких обставин (службова перевірка, повідомлення нотаріусу, повідомлення спадкоємців, звернення в поліцію тощо). Єдине, що зробив відповідач, це те, що вирішив чекати, очевидно, легковажно розраховуючи, що ОСОБА_3 , отримавши тіло депозитного вкладу, не буде більше мати жодних претензій до банку. Більше того, відповідач вирішив не звертатися в поліцію та всіляко приховувати інформацію від ОСОБА_3 та, що найнезрозуміліше, звинуватив позивачку у незаконному знятті коштів. ПАТ «УКРГАЗБАНК» визнає, що з рахунків покійного ОСОБА_4 незаконно зникли кошти в сумі 10996,00 гривень, 3/4 з яких становлять кошти в розмірі 8247,00 гривень, що належать ОСОБА_3 як спадкоємиці її померлого чоловіка ОСОБА_4 . Відсутність підстав для стягнення з відповідача несплачених відсотків за депозитом та пені внаслідок такого прострочення, останній пояснює нібито причетністю ОСОБА_3 до такого зняття, а також його необізнаністю про смерть свого вкладника ОСОБА_4 , хоча, як наведено стороною позивача у цьому відзиві, ПАТ «УКРГАЗБАНК» очевидно володів всією інформацією про вчинення злочину та відверто її приховував, або, щонайменше, не бажав її розголошенню, що, загалом, також не звільняє його від відповідальності. Вважає, що сторона позивача довела перед судом добропорядність ОСОБА_3 та відсутність будь-яких підстав звертати увагу суду на безпідставні звинувачення ПАТ «УКРГАЗБАНК» як чи не на єдину позицію захисту в цьому провадженні. Підстави для стягнення моральної шкоди у випадку порушення прав вкладника також надані суду на підтвердження заявленого розміру моральної шкоди, що завдана ОСОБА_3 . Остаточна сума до стягнення становить 90346,91 гривень, що складається з 8247,00 грн. (3/4 від розміру невиплачених відсотків) + 62099,91 грн. (пеня за прострочення виплати відсотків за вкладом) + 20000,00 грн. (компенсація моральної шкоди). Відтак, за відсутності від відповідача будь-яких інших розрахунків сум до стягнення, беручи до уваги підтвердження позовних вимог доказами, наданими сторонами, вважає що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

22.03.2024, представник відповідача, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 надіслав через систему "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, в якому вважає, що сторона позивача у справі неуважно чи свідомо перекручує обставини та факти, викладені у поданому відповідачем відзиві. Так, позивачем безпідставно заявлено, що відповідач не надавав позивачу жодних документів на підтвердження умов банківського вкладу її покійного чоловіка. Про умови банківського вкладу позивачу було відомо, так як у змісті її заяв до Банку вона сама викладала умови банківського вкладу: вказувала програму кредитування депозит «Класичний з продовженням», вказувала відсоткову ставку. У відповідях Банку їй було повідомлено про повернення депозиту по закінченню терміну вкладу, а також було надано розрахунок нарахованих відсотків. Крім цього, умови програм кредитування в Банку є загальнодоступними і будь-хто може ознайомитися з детальними умовами конкретної програми кредитування на офіційному сайті АБ «УКРГАЗБАНК». Тому, твердження позивача про позбавлення її Банком інформації щодо банківського вкладу її померлого чоловіка не відповідає дійсності. Позивачем безпідставно стверджується, що Банк визнав, що після смерті ОСОБА_4 з його рахунку були вкрадені кошти в сумі 10996,00 грн. Однак, Банк у поданому відзиві нічого подібного не визнавав та не заявляв, що свідчить про спотворення стороною позивача позиції Банку у даній справі. У поданому відзиві представником відповідача було наголошено, що за період дії депозитного вкладу, тобто, з 13.10.2020 по 13.10.2021, Банк щомісячно нараховував відсотки на вклад, що за вказаний період з поточного рахунку вкладника з допомогою платіжної картки вкладника за № НОМЕР_6 здійснено трансакції на загальну суму 10980,00 грн. та списано комісію за ці трансакції на суму 16 грн. При цьому, у поданому відзиві представник відповідача наголосив, що після смерті вкладника ОСОБА_4 , а саме, в період з 12.03.2021 по 05.07.2021, з допомогою вищевказаної платіжної картки вкладника ОСОБА_4 здійснено спочатку запит залишку по рахунку, а в подальшому здійснено безготівкову оплату товарів на загальну суму 490,00 грн. та отримано грошові кошти готівкою через термінали на загальну суму 5440,00 грн., а всього здійснено трансакцій на суму 5930,00 грн. Це підтверджується випискою по рахунку вкладника ОСОБА_4 . Ці операції здійснено саме з безпосереднім використанням платіжної картки (зняття готівки) та з використанням реквізитів цієї картки (повний номер картки, ПІН-код тощо). Враховуючи характер цих трансакцій та факт спільного проживання позивача з померлим ОСОБА_4 . представник відповідача у відзиві констатував, що можна стверджувати, що ці трансакції здійснювались безпосередньо позивачем у даній справі, як особою, що спільно проживала з померлим. Проте, встановлення конкретної особи, причетної до незаконного зняття коштів з рахунку померлого є предметом кримінального провадження, а не даного цивільного процесу. Отже, представник позивача, вводячи суд в оману, у відповіді на відзив умисно стверджує, що Банком визнано викрадення коштів після смерті ОСОБА_4 на суму 10996,00 грн. При цьому, проводить нові розрахунки відсотків за вкладом та пені за несвоєчасну сплату відсотків саме із цієї суми, хоча за логікою змісту позовних вимог та незаперечних фактів часу проведених трансакцій та сум коштів за цими трансакціями новий розрахунок ним би мав проводитись виключно з суми 5930,00 грн., так як саме на таку суму проведені трансакції безпосередньо після смерті ОСОБА_4 , а у поданому позові не заявлено, що до 12.03.2021 кошти з рахунку знімав не ОСОБА_4 , а інша, невідома особа. Як наслідок, за логікою позивача, ніби-то невиплачена їй сума відсотків в розмірі 3/4 частки мала б складати аж ніяк не 8247,00 грн., а всього лише 4447,50 грн., а нібито сума штрафних санкцій (пеня) не 62099,91 грн., а всього лиш 33489,68 грн. Тобто, мова в даному випадку йде про свідоме завищення позивачем розміру й так нічим не обгрунтованих позовних вимог. Крім цього, представник позивача у поданій до суду відповіді на відзив наголошує, що ОСОБА_3 17.03.2021 надала до АБ «УКРГАЗБАНК» копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , а Банк ніби-то не вчинив жодних дій, щоб заблокувати рахунки померлого і не міг не бачити, що по рахунках відбувається рух коштів. Проте, жодних допустимих та належних доказів факту інформування позивачем Банку про смерть вкладника ОСОБА_4 . стороною позивача до суду не надано. ОСОБА_3 , як спадкоємець, зобов`язана була офіційноповідомити Банк про смерть вкладника ОСОБА_4 , надати копію відповідного документу на підтвердження факту смерті, надати до Банку платіжну картку, на яку перераховувались відсотки за вкладом, або ж повідомити про втрату (викрадення) такої картки невідомими особами чи конкретною особою, що слугувало б законною підставою для блокування операцій по рахунку та для блокування платіжної картки померлого. Проте, ОСОБА_3 таких дій не вчинила. Тому, у Банку не було жодних правових підстав блокувати трансакції, що проводились з використанням платіжної картки померлого ОСОБА_4 в період з 12.03.2021 по 05.07.2021, так як ці трансакції були коректними (використання дійсної платіжної картки, правильне введення ПІН-коду, правильне введення реквізитів платіжної картки), а інформація про смерть ОСОБА_4 на той момент до Банку ще не поступила. Таким чином, Банк у даній справі не може нести жодної відповідальності (як майнової, так і моральної) за вчинення після смерті вкладника ОСОБА_4 , а саме, в період з 12.03.2021 по 05.07.2021, трансакцій по його рахунку на загальну суму 5930,00 грн. з використанням його платіжної картки, чи то безпосередньо спадкоємцем ОСОБА_3 , як його дружиною, чи то спадкоємцем ОСОБА_5 , як його рідним братом, чи то іншою, третьою особою, з врахуванням тієї обставини, що Банк у цей період не отримував інформації про смерть ОСОБА_4 як від спадкоємців померлого, так і від інших осіб, а отримав таку інформацію лише після 05.07.2021 через отримання офіційного запиту нотаріуса ОСОБА_8 щодо наявності рахунків (вкладів) у Банку за померлим ОСОБА_4 . Після отримання вказаної інформації операції по рахунку ОСОБА_4 були заблоковані, за винятком операцій з зарахування нарахованих відсотків по вкладу. Як наслідок, Банк позбавлений обов`язку сплати позивачу ОСОБА_3 , як спадкоємцю померлого ОСОБА_4 , відсотків у відповідній частці, що були зняті з рахунку померлого після його смерті з використанням його платіжної картки, та пені за ніби-то їх несвоєчасну виплату. Якщо ОСОБА_3 вважає, що коштами в сумі 5930,00 грн., на які претендувала вона та ОСОБА_5 , як спадкоємці, заволоділа невідома особа, то вона вправі звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою, так як вона це зробила з приводу коштів ОСОБА_4 в Ощадбанку, та вимагати відшкодування частки таких коштів в межах цивільного позову у кримінальному провадженні. В даному випадку, мова може йти про заволодіння коштами вкладника чи його спадкоємця, а не безпосередньо коштами Банку, тому, ініціювання такого звернення належить власнику коштів чи його спадкоємцю, а не Банку В справі за позовом ОСОБА_9 відсутні будь-які дані, що ОСОБА_4 , як володілець депозитного рахунку та платіжної картки, втрачав картку, розголошував ПІН-код чи іншу інформацію щодо власної платіжної картки. До своєї смерті ОСОБА_4 належним чином виконував свої договірні зобов`язання перед Банком, як і Банк перед ним. Спірні операції здійснені уже після смерті ОСОБА_4 . А отже, факт смерті ОСОБА_4 зобов`язував позивача ОСОБА_3 , як дружину померлого та одного з вірогідних спадкоємців, яка володіла інформацією про наявність у померлого рахунків у Банку, зокрема, й депозитного рахунку, належним чином та вчасно інформувати Банк про факт смерті ОСОБА_4 з метою блокування рахунків померлого та неможливості доступу до них третіх осіб. Позивач ОСОБА_3 таких дій вчасно не вчинила і фактично повідомила Банк про такий факт лише власною заявою до Банку від 04.10.2023, а доказів надіслання до Банку такої інформації раніше не надала. На підставі наведеного, просив відмовити позивачу ОСОБА_3 у задоволенні зменшених позовних вимог у повному обсязі.

26.03.2024, представник позивача, ОСОБА_1 надіслав через систему "Електронний суд" заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 58717,26 гривень, що складаються з: 4448,25 гривень відсотків за депозитним вкладом; 34269,01 гривень пені за порушення строку виплати відсотків, 20000 гривень моральної шкоди та судові витрати по справі.

Крім того,26.03.2024, представник позивача, ОСОБА_1 надіслав через систему "Електронний суд" заяву про витребування доказів.

28.03.2024, представник відповідача, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 надіслав через систему "Електронний суд" заперечення на клопотання щодо витребування доказів.

Ухвалою судувід 28.03.2024клопотання представникапозивача ОСОБА_1 задоволено.Витребувано від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул.Єреванська, №1 наступні докази по справі: відеозаписи з камер спостереження в приміщенні відділення банку ПАТ «УКРГАЗБАНК», що з находиться в м. Ужгороді по вул. Швабська, 70, за весь робочий день 17.03.2021; інформацію про всіх працівників банку із зазначенням посад, що працювали 17.03.2021 в приміщенні відділення банку ПАТ «УКРГАЗБАНК», що з находиться в м. Ужгороді по вул. Швабська, 70; інформацію про те чи проводилися будь - які службові розслідування та/або інші заходи, в тому числі безпекою банку ПАТ «УКРГАЗБАНК», у період з 17.03.2021 до 26.03.2024 та результати таких розслідувань (заходів); журнали реєстрації вхідної кореспонденції відділення банку ПАТ «УКРГАЗБАНК», що з находиться в м. Ужгороді по вул. Швабська, 70, що велися 17.03.2021; відеозаписи з посттерміналів м. Ужгород та м. Рівне в момент зняття готівки з рахунків померлого ОСОБА_4 після його смерті 5440.00 гривень (11.05.2021 на 3000 грн., 15.06.2021 на 1260 грн., 05.07.2021 на 1180 грн.), а також інформацію про осіб (їх верифікацію/ідентифікацію), що здійснювали таке зняття; інформацію про детальні обставини про безготівкову оплату товарів на суму 490,00 гривень (товар, продавець, покупець, місце доставки тощо) у період (30.04.2021 на 100 грн., 05.05.2021 на 180 грн., 11.05.2021 на 210 грн.); інформацію та підтверджуючі внутрішні документи ПАТ «УКРГАЗБАНК» про порядок та строки зберігання журналів реєстрації вхідної кореспонденції, інформації про службові розслідування (інші заходи), пов`язані із перевіркою смерті вкладників та блокування їхніх рахунків, записів відеокамер з відділень банку, записів з відеокамер посттерміналів. Оголошено перерву у підготовчому засіданні на 11 год. 00 хв. 29 квітня 2024 року.

03.04.2024 представник відповідача, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 надіслав через систему "Електронний суд" пояснення з приводу заяви ОСОБА_3 про зменшення позовних вимог.

24.04.2024, представник відповідача, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ОСОБА_2 надіслав до суду заяву на виконання ухвали суду про витребування доказів.

11.06.2024, представник позивача, ОСОБА_1 надіслав через систему "Електронний суд" заяву про виклик свідка.

Ухвалою судувід 13.06.2024відмовлено у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Шевченка К.Т. про виклик свідків. Відмовлено у задоволенні заяви предстваника відповідача ОСОБА_2 про виклик свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 13.06.2024 закрито підготовче провадження по справі. Справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. 09.04.2024 надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та за участі її представника адвоката, ОСОБА_1 .

Представник позивача, адвокат Шевченко К.Т., у судовому засіданні в режимі відеоконференції зменшені позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та заяві про зменшення позовних вимог. На задоволенні зменшених позовних вимог наполягає.

Представник відповідача,ПАТ АБ«Укргазбанк», ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції зменшені позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Просить відмовити у задоволенні зменшених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом вставлено наступне.

Позивач ОСОБА_10 та ОСОБА_4 проживали у зареєстрованому шлюбі, який між ними було укладено 31 жовня 2015 року у виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області за актовим записом №61, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8 від 31.10.2015.

13.10.2020 між ПАТ АБ "Укргазбанк" та чоловіком позивачки - ОСОБА_4 було укладено депозитний договір №023/10/20/0280, на суму 20000 (двісті тисяч) гривень, під 8,95% річних, строком на 365 днів, дата закінчення депозиту 13.10.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер чоловік позивачки ОСОБА_4 у віці 37 років, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 13.03.2021.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне йому майно.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 12 липня 2023 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М по спадковій справі №4/2021, зареєстрованого в реєстрі за №819, ОСОБА_3 являється спадкоємцем 1/2 частини майна, яке належало на момент відкриття спадщини ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається, в тому числі, з грошових коштів, які знаходяться в АБ «Укргазбанк», а саме на 1/2 частки у праві власності на грошові на рахунках: № НОМЕР_1 від 12.04.2019 із залишком коштів 2454 грн. 45 коп.; № НОМЕР_1 від 09.05.2021 із залишком коштів 0 грн.; № НОМЕР_2 від 13.10.2020 із залишком коштів 200000 грн.

У відповідності до свідоцтва про право власності виданого 12 липня 2023 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Хребтань Н.М. по спадковій справі №4/2021, зареєстрованого в реєстрі за №818, ОСОБА_3 є тим з подружжя, яка пережила чоловіка ОСОБА_4 і їй належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, складається з грошових коштів, які знаходяться на рахунках в АБ «Укргазбанк» з відповідними відсотками: № НОМЕР_1 від 12.04.2019 із залишком коштів 2454 грн. 45 коп.; № НОМЕР_1 від 09.05.2021 із залишком коштів 0 грн.; № НОМЕР_2 від 13.10.2020 із залишком коштів 200000 грн.

У позовній заяві та заяві, позивачка посилається на те, що ПАТ АБ "Укргазбанк" повернув належну їй частину тіла депозиту її померлого чоловіка однак не виплатив відсотків, що мали бути нараховані на такий вклад.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності тасправедливості.

Згідно до статей 628-629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що при укладанні дипозитного договору, вкладник ОСОБА_4 своїми власноручним підписом на Заяві-договору акцептував публічну оферту Банку на приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ "Укргазбанк" що діяли з 04.06.2020, з умовами яких він ознайомлений та погоджується.

Також судом встановлено, що 13.10.2020, тобто, в день оформлення вказаного депозитного договору вкладник ОСОБА_4 одночасно подав до ПАТ АБ "Укргазбанк" заяву про повернення йому 13 жовтня 2021 року депозитних коштів в сумі 200000,00 грн., шляхом видачі готівкою через касу Банку або шляхом перерахування на його поточний (картковий) рахунок, тобто, висловив свою відмову від автопролонгації депозитного договору, що стверджується копією заяви ОСОБА_4 про повернення кредиту від 13.10.2020, яка надана представником відповідача до відзиву на позов.

У період з 13.10.2020 по 13.10.2021 ПАТ АБ "Укргазбанк", щомісячно нараховував відсотки на вклад загальний розмір, яких за вказаний період становить 14361,48 гривень.

13.10.2021, тобто, після спливу строку депозитного договору №023/10/20/0280 від 13.10.2020, в силу наявності заяви ОСОБА_4 від 13.10.2020 про повернення йому депозитних коштів саме 13.10.2021, що свідчила про його відмову від автопролонгації депозитного договору, ПАТ АБ "Укргазбанк" повернув грошові кошти в сумі 200000,00 грн. з вкладного рахунку на поточний рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_4 . Як наслідок, у зв`язку з припиненням дії депозитного договору, нарахування відсотків на вказані кошти на умовах депозитного договору (8,95% річних) з 13.10.2021 припинилося.

Вказані обставини не заперечується позивачем та її представником.

Також, позивачем у позовній заяві зазначено, що нею 13.07.2023 та 14.07.2024 отримано від ПАТ АБ "Укргазбанк" 3/4 спадкових коштів, що знаходились на рахунках померлого ОСОБА_4 в сумі 153084,39 гривень, а інший спадкоємець ОСОБА_5 отримав 51028,13 гривень, що становить 1/4 спадкових коштів. Ці кошти включали 200000,00 грн., що перебували на вкладному рахунку ОСОБА_4 до 13.10.2021 та були переведені Банком на його поточний рахунок, а також 4112,52 грн. залишку коштів на поточному рахунку ОСОБА_4 , що включали в себе залишок нарахованих та невикористаних клієнтом Банку ОСОБА_4 . відсотків за депозитним договором №023/10/20/0280 від 13.10.2020.

З матеріалів справи вбачається, що за період дії депозитного вкладу з 13.10.2020 по 13.10.2021 з поточного рахунку ОСОБА_4 за допомогою платіжної картки вкладника за № НОМЕР_6 здійснено трансакції на загальну суму 10980,00 грн. та списано комісію за ці трансакції на суму 16 грн. Після смерті вкладника ОСОБА_4 , а саме, в період з 12.03.2021 по 05.07.2021, з допомогою вищевказаної платіжної картки вкладника ОСОБА_4 здійснено спочатку запит залишку по рахунку, а в подальшому здійснено безготівкову оплату товарів на загальну суму 490,00 грн. та отримано грошові кошти готівкою через термінали на загальну суму 5440,00 грн., а всього здійснено трансакцій на суму 5930,00 грн. Вказана обставина підтверджується випискою по рахунку вкладника ОСОБА_4 . Ці операції здійснено саме з безпосереднім використанням платіжної картки (зняття готівки) та з використанням реквізитів цієї картки (повний номер картки, ПІН-код тощо).

У заяві про зменшення позовних вимог, представник позивача, адвокат Шевченко К.Т. посилається на те, що кошти в сумі 5931 грн. незаконно були зняті з рахунку покійного чоловіка ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Враховуючи, що ОСОБА_3 належить 3/4 від всіх коштів її покійного чоловіка, що знаходилися в ПАТ АБ "Укргазбанк", тому сума відсотків, що підлягає до стягнення з відповідача становить 4448,25 гривень.

Згідно пунктів1.10.8.та 1.10.9. Правилвідкриття таобслуговування рахунківфізичних осібта наданняпослуг заплатіжними карткамиПАТ АБ"Укргазбанк"(надаліПравила)поточний рахунок, картковий рахунок/Субрахунок закриваються, зокрема, у разі смерті Клієнта за зверненням спадкоємця.

Відповідно до п.п.3.1.3.11. п.3.1.3 розділу 3 «Обслуговування карткових рахунків. 3.1. Права та обов`язки сторін» вказаних Правил, Банк має право у разі надходження до Банку відомостей про смерть Клієнта здійснювати Блокування всіх Карток за укладеним Договором, а також відключення Клієнта від Системи ДБО та від Продукту SMSbanking.

Згідно п. 1.8.7. розділу 1.8 «Відповідальність сторін» Правил, до моменту повідомлення Держателем про Втрату Картки ризик збитків від здійснення операцій з її використанням та відповідальність несе Клієнт, а з часу повідомлення Держателем ризик збитків від здійснення операцій за такою Карткою несе Банк. Відшкодування збитків від здійснення операцій з використанням Втраченої Картки Банк здійснює виключно за наявності належних доказів щодо того, що Банку надана інформація про Втрату Картки та такі збитки не є наслідком порушення Клієнтом порядку використання Картки, визначеним цими Правилами.

У відповідності до п. 1.8.14. розділу 1.8 «Відповідальність сторін» Правил, Банк не несе відповідальності, зокрема, за: 1.8.14.1. наслідки несвоєчасного повідомлення Клієнтом Банку про Втрату Картки та/ або Номера мобільного телефону (основного або додаткового); 1.8.14.4. конфліктні ситуації, що виникають поза межами його контролю; 1.8.14.6. виконання операцій, в тому числі списання коштів з Рахунку/Субрахунку Клієнта у разі здійснення платежів в Системі ДБО засобами Мобільного банкінгу/Інтернетбанкінгу, якщо Електронний документ на таке списання створений та підтверджений у спосіб, визначений цими Правилами.

Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.обов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

У відповідності до ст.1 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення № 705 про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі - Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення №705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення №705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

На підставінаведеного,суд приходитьдо висновку,що позивачка ОСОБА_3 , як спадкоємець, зобов`язана була офіційно повідомити ПАТ АБ "Укргазбанк" про смерть свого чоловіка ОСОБА_4 , надати копію відповідного документу на підтвердження факту смерті та надати до Банку платіжну картку, на яку перераховувались відсотки за вкладом, або ж повідомити про втрату (викрадення) такої картки невідомими особами чи конкретною особою, що слугувало б законною підставою для блокування операцій по рахунку та для блокування платіжної картки померлого. Позивачкою та її представником не надано жодних доказів того, що такі дії були вчинені.

Аналізуючи наданісторонами докази,суд погоджуєтьсязі стороноювідповідача,щоу Банку не було жодних правових підстав блокувати трансакції, що проводились з використанням платіжної картки померлого ОСОБА_4 в період з 12.03.2021 по 05.07.2021, так як ці трансакції були коректними (використання дійсної платіжної картки, правильне введення ПІН-коду, правильне введення реквізитів платіжної картки), а інформація про смерть ОСОБА_4 на той момент до Банку ще не поступила.

На підставі наведеного, суд вважає, що ПАТ АБ "Укргазбанк" позбавлений обов`язку сплати позивачу ОСОБА_3 , як спадкоємцю померлого ОСОБА_4 , відсотки у відповідній частці, що були зняті з рахунку померлого після його смерті з використанням його платіжної картки.

Заявляючи вимоги про стягнення пені, позивачка посилається на частину п`яту статті десятої Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Частиною другою статті 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Суд вважає, що ОСОБА_3 , як спадкоємець, не успадкувала права на стягнення неустойки (штрафу, пені), оскільки спадкодавцю ОСОБА_4 , за життя не було присуджено до стягнення неустойку за неналежне виконання ПАТ АБ "Укргазбанк" умов депозитного договору.

Відтак, виходячи зі змісту положень частини другої статті 1230 ЦК України, до спірних правовідносин не підлягають до застосування положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вкладником ПАТ АБ "Укргазанк" (споживачем послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів») був спадкодавець ОСОБА_4 , позивачка не успадкувала права на стягнення штрафних санкцій (пені), оскільки такого права за життя не набувв спадкодавець.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 753/4351/17 (провадження №№61-45486св18), від 23 жовтня 2019 року у справі №753/20246/17 (провадження №61-8556св19), від 10 лютого 2020 року у справі №753/4353/17 (61-41140св18), від 26 грудня 2019 року у справі №753/22893/17 (провадження № 61-13468св19), від 07 квітня 2020 року у справі № 753/4256/17 (провадження № 61-38663св18), від 14 квітня 2022 року у справі № 361/4256/19 (провадження № 61-9229св20).

Отже, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з Банку на її користь пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди судом встановлено наступне.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст.23 ЦК України.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Між сторонами склалися договірні правовідносини, які регулюються зобов`язальним правом, отже вони не передбачають стягнення моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.03.1995 р. (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом чи/або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відшкодування моральної шкоди це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загально соціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення

Право на відшкодування моральної шкоди закріплено і в Конституції України, згідно з якою громадяни мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди: завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням недостовірної інформації про громадянина та членів його сім`ї; завданої громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади; завданої безпідставним засудженням громадян; завданої фізичним і юридичним особам актами і діями, які визнані Конституційним Судом неконституційними.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Виходячи з аналізу ст.1167 ЦК України "Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду", зобов`язання з відшкодування моральної шкоди виникає за наявності: моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вини заподіювача шкоди.

Як зазначено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. № 4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести Позивач.

Наявність причинного зв`язку між протиправним діянням і моральною шкодою, що є третьою підставою відповідальності за завдану моральну шкоду, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою і моральною шкодою дає можливість визначити суб`єкта її відповідальності та її межі, тобто особа має нести відповідальність лише за ту шкоду, яка викликана саме її поведінкою.

Таким чином, підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є цивільне правопорушення, структурними елементами якого є чотири вищеописані складові (за винятками, встановленими чинним законодавством України).

Відповідно до абз.2 ч.3 ст 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження її страждань та причинного зв`язку між діями Банка і переживаннями позивача не було надано суду жодних доказів. В позовній заяві відсутні підтвердження факту спричинення позивачеві моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями вони спричинені, відсутні факти, які підтверджують це, а також докази погіршення стану здоров`я та підтвердження морального страждання позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем та її представником не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення її прав, передбачених ЗУ "Про захист прав споживачів", внаслідок невиплати відповідачем їй як спадкоємцю відсотків за депозитними договором укладеним між ПАТ АБ "Укргазбанк" та спадкодавем ОСОБА_4 .

У відповідності до положень ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які були посилання як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Позивач при зверненні з позовом до суду в порядкуст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»була звільнена від сплати судового збору, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до вимогст.141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по вказаній справі за рахунок держави.

Керуючисьст.ст.12,13,76-81,89,141,178,263-265,273,279,354,355Цивільного процесуальногокодексу України,суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні зменшених позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення із Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", на користь ОСОБА_3 , коштів у розмірі 58717 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімнадцять) гривень 26 копійок, що складаються з: 4448 (чотири тисячі чотириста сорок вісім) гривень 25 копійок, розміру відсотків за депозитним вкладом; 34269 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 01 копійки - пені за порушення строку виплати відсотків; 20000 (двадцять тисяч) гривень - моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_10 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванcька, буд.1, код ЄДРПОУ 23697280, адреса для листування: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 19,21,23.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 26 липня 2024 року.

Головуюча: М.О. Марусяк