Решение № 120619962, 23.07.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/749/24

Справа №760/29429/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Усатової І.А., за участю секретаря Омелько Г.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив визнати за позивачем право на приватизацію квартири, яка має загальну площу 28,7кв.м. за адресою АДРЕСА_1 двохкімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_2 без ордеру та зобов`язати відповідача вчинити дії по приватизації квартири, яка має жилу площу 28,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 двохкімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з 03.09.1991 ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_3 . За цією адресою позивач з 03.09.1991 був урахований як дитина у формі 16 батька ОСОБА_2 та самостійно зареєстрований з 22.01.2002 по теперішній час. Відповідно до Розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації №537 від 04.09.2023 «Про зміну договору найму» визначено ОСОБА_1 наймачем жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 двохкімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_2 жилою площею 28,7кв.м. у зв`язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , звернувся до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації для отримання адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» за адресою: АДРЕСА_4 .

20.10.2023 Управління надало відповідь про відмову в приватизації квартири на підставі відсутності копії ордеру на квартиру.

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 копії зазначеного документу, останній зробив запити для їх отримання до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва», житлово-експлуатаційна дільниця №906».

Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва», житлово-експлуатаційна дільниця №906» надано відповідь про відсутність у них ордеру.

У зв`язку із відмовою у приватизації, а також відсутністю копії ордеру, позивач вважає, що було порушено його право на приватизацію.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

01.04.2023 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що відповідно до п.18 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним на умовах найму квартиру,подає до органу приватизації, зокрема, копію ордера на жиле приміщення. У зв`язку з відсутністю зазначеного документа, управління відмовило у наданні адміністративної послуги.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_3 з 03.09.199. За цією адресою позивач з 03.09.1991 був урахований як дитина у формі 16 батька ОСОБА_2 та самостійно зареєстрований з 22.01.2002 року по теперішній час.

Відповідно до Розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації №537 від 04.09.2023 «Про зміну договору найму» визначено ОСОБА_1 наймачем жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 двохкімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_2 жилою площею 28,7кв.м. у зв`язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 , в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , звернувся до Центру надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації для отримання адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» за адресою: АДРЕСА_4 .

За результатами розгляду заяви від Відділу приватизації державного житла Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації надійшла відповідь від 20.10.2023 №115, в якій зазначено: «в поданих документах немає копії ордера на квартиру за вказаною адресою», документи надані не в повному обсязі, оформити свідоцтво про право власності на квартиру немає можливості. Повертаємо оригінали та копії (крім засвідчених адміністратором ЦНАП) документів, які були подані з заявою про надання адміністративної послуги, згідно з описом».

Так, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У ч.3 ст.9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі N 347/1370/19.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», об`єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У ч.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №201/6092/17.

Також у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі №296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) вказано, що «у частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»). Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18)».

Згідно з п.17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі. Форму журналу реєстрації заяв та прийнятих документів наведено у додатку 3.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до органу приватизації не надано копію ордера на жиле приміщення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 15 Житлового кодексу Української РСР, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів належить видача ордерів на жилі приміщення.

Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року, регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Пунктом 69 Правил передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Пунктом 70 Правил передбачено, що ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

У пункті 72 Правил зазначено, що при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Таким чином, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який лише дає право на вселення у квартиру.

Отже відсутні підстави для висновку про покладення на особу, яка вселилась в надане жиле приміщення, зобов`язання зберігання ордеру.

Поряд з цим, окрім копії ордеру, до заяви про приватизацію заявник має подати й інші документи, перелік яких визначений пунктом 18 вищевказаного Положення.

У п.36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, п.63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло, у тому числі і на приватизацію житла гарантується державою і підлягає захисту у разі його порушення.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №750/2176/17.

Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Отже, відсутність у позивача ордеру не може бути єдиною підставою для відмови у приватизації позивачем квартири. Законність проживання позивача у спірній квартирі відповідачем не оспорена, вимоги про усунення перешкод у користуванні зазначеним житлом відповідач протягом усього часу проживання позивача не заявляв.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.4, 7, 8, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири жилою площею 28,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 без наявності копії ордеру.

Зобов`язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити необхідні дії по передачі у приватну власність квартири жилою площею 28,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» без надання копії ордеру.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації / код ЄДРПОУ 37485401 / на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідач: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37485401, адреса: проспект Повітрофлотський, 41, м. Київ, 03020.

Суддя І.А. Усатова