Решение № 120544594, 23.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 рокуСправа №160/9984/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (далі позивач) через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UА403070003058U9.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай, продавець) укладено контракт купівлі-продажу товару №TRI-0307. Кількість товару узгоджується сторонами і зазначається у відповідних Специфікаціях до даного контракту. До контракту сторонами складено Специфікації №№ 4, 5, 6, 7, відповідно до яких на митну територію України був завезений товар- шини у кількості 259 шт. на суму 37 639,50 доларів США. З метою митного оформлення товару, позивач 28.03.2024 року подав відповідачу митну декларацію №24U403070003058U9, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Позивач стверджує, що митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України. Подані для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, Тернопільській митниці документи не містили в собі розбіжностей, та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за товар. Таким чином, позивач вважає вказане рішення суб`єкту владних повноважень необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Позивачем усунуто недоліки, визначені ухвалою суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

09.05.2024 року до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду у задодоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

До суду через систему «Електронний суд» представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №24U403070003058U9 від 28.03.2021 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 Митного кодексу України- прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Тернопільською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме: подані до митного оформлення банківські платіжні документи не підтверджують факт 100% оплати згідно із Специфікаціями №4, №5, № 6, №7, у зв`язку з чим неможливо, перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме фактурну вартість; в митній декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12.2023 зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації №24UA403070003058U9 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000; крім того, копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення; не підтверджено частину транспортного маршруту Gdansk-Замость, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Замость, у зв`язку з чим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати; крім того, коносамент від 31.12.2023 № 234167630 та від 31.12.2023 №UTRUST23120860 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості; також, до митного оформлення не подано акту виконаних робіт та платіжних документів щодо оплати рахунку, у зв`язку з чим неможливо перевірити всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» зареєстровано як юридичну особу за адресою: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48 Б.

Так, 03.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай, продавець) укладено контракт купівлі-продажу товару №TRI-0307, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується придбати на умовах FOB Qingdao, Китай (у відповідності з «ІНКОТЕРМС 2010») шини вантажні, в асортименті та кількості, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Згідно із п. 2 контракту кількість товару узгоджується сторонами і зазначається у відповідних Специфікаціях до даного контракту.

Відповідно до п. 3 контракту ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується сторонами на кожну партію, що поставляється, про що зазначається у відповідних специфікаціях до даного контракту. Орієнтовна сума контракту складає 15000 000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до даного контракту.

Згідно із п. 4 умови поставки узгоджуються Специфікаціями на кожну партію окремо відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010».

Відповідно до п. 6 контракту товар повинен бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання специфікації, якщо інше не зазначено в Специфікації.

Згідно із п. 7 контракту платіж за товар, проданий за цим контактом, проводиться в доларах США на рахунок продавця. Умови оплати здійснюються на кожну партію окремо, про що зазначається у відповідних специфікаціях до цього контракту.

До контракту сторонами складено Специфікації №№ 4, 5, 6, 7, відповідно до яких митну територію України був завезений товар- шини у кількості 259 шт. на суму 37 639,50 доларів США.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

З метою митного оформлення ввезеного товару, ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» 28.03.2024 року подано електронну митну декларацію №24U403070003058U9, відповідно до якої до ввезення задекларовано шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: -шина 265/70R19.5-18PR TR675 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 55 шт.; -шина 315/80R22.5-20PR TR688 157/154L (індекс навантаження 157/154, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22.5) - 82 шт.; -шина 315/80R22.5-20PR TR918 157/154К (індекс навантаження 157/154, індекс швидкості К, посадочний діаметр - 22.5) - 122 шт.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- пакувальний лист № 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023;

- коносамент № 234167630 від 31.12.2023;

- коносамент № UTRUST23120860 від 31.12.2023;

- накладна УМВС № 02376 від 19.03.2024;

- супровідний документ T1 № 24PL322080NS6HR8X4 від 26.02.2024;

- декларація про походження товару № 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1 від 15.12.2023;

- некласифікований комерційний документ

- Специфікація № 4/7 від 15.12.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 126 від 04.09.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 129 від 18.09.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 130 від 19.09.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 131 від 20.09.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 133 від 06.10.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 135 від 20.10.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 138 від 06.11.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 144 від 22.11.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 145 від 05.12.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 149 від 18.12.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 151 від 20.12.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 155 від 19.01.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 228 від 28.02.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28.02/24-16 від 28.02.2024;

- Специфікація № 4 від 28.08.2023;

- Специфікація № 5 від 25.09.2023;

- Специфікація № 6 від 30.10.2023;

- Специфікація № 7 від 04.12.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № TRI0307 від 03.07.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 0101/23 від 01.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №01039-30 від 01.03.2019;

- комерційна пропозиція №5053-7/5584-7/6263- 3/6976-1 від 28.08.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №420420230000362648 від 15.12.2023.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Тернопільською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1) Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.07.2023 № TRI0307. Відповідно до пункту 7 договору умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що зазначається у відповідних специфікаціях до договору.

Згідно зі Специфікаціями від 25.09.2023 № 5 (810 443,46 дол. США), від 28.08.2023 № 4 (499 603,60 дол. США), від 30.10.2023 № 6 (329 637,20 дол. США), від 04.12.2023 №7 (363 383,40 дол. США) оплата здійснюється на підставі 100% передоплати.

Проте, подані до митного оформлення банківські платіжні документи від 04.09.2023 № 126 (280 000,00 дол. США), від 18.09.2023 № 129 (130 000,00 дол. США), від 19.09.2023 № 130 (100 000,00 дол. США), від 20.09.2023 №131, (150 000,00 дол. США), від 06.10.2023 № 133 (240 000,00 дол. США), від 20.10.2023 №135 (400 000,00 дол. США), від 06.11.2023 № 138 (180 000,00 дол. США), від 22.11.2023 № 144 (220 000,00 дол. США), від 05.12.2023 № 145 (260 000,00 дол. США), від 18.12.2023 №149 (240 000,00 дол. США), від 20.12.2023 №151 (100 000,00 дол. США), від 19.01.2021 № 155 (140 050,16 дол. США), не підтверджують факт 100% оплати згідно із Специфікаціями №4, №5, № 6, №7.

Таким чином, неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме фактурну вартість.

2) В митній декларації країни відправлення № 420420230000362648 від 15.12.2023 зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації №24UA403070003058U9 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000.

Окрім цього, копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митних органів країни відправлення.

3) Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdansk-Замость, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Замость. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.

4) Коносамент від 31.12.2023 № 234167630 та від 31.12.2023 №UTRUST23120860 жодним чином не завірений, відсутні будь-які підписи, штампи, печатки, що викликає сумнів щодо достовірності декларування транспортних витрат та не включення всіх складових частин митної вартості.

5) Відповідно до п.3, п.п. 3.3 договору (контракту) про перевезення від 01.03.2019 № 01039-30 «Оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом 21 календарного дня з часу пред`явлення рахунку, за умови підписання сторонами актів виконаних робіт».

Проте, до митного оформлення не подано акту виконаних робіт та платіжних документів щодо оплати рахунку. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.

Того ж дня, 28.03.2024 року, ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» отримано повідомлення від Тернопільської митниці (ідентифікатор повідомлення 0bf870a9-0647-428c-b5d3-8d926345d7f2), відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В разі їх відсутності:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 29.03.2024 ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» надало митному органу відповідь на отримане повідомлення, якою додатково надано сертифікат дилера № б/н від 02.01.2023, а також вказано, що товариством надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджуютьмитну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовихорганізацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженоїним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписамист.337 Митного кодексу Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 5ст. 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеномустаттями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6статті 54 Митного кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2статті 55 Митного кодексу Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1статті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(частина 3статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4ст. 57 Митного кодексу Україниу разі, якщомитна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метоювизначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8статті 57 Митного кодексу Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1статті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2статті 58 Митного кодексу Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті58 Митного кодексу Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо висновків митного органу про те, що надані до митного оформлення документи не підтверджують факт 100% оплати згідно із Специфікаціями №4, №5, № 6, №7, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Щодо посилань митного орган на те, що в митній декларації країни відправлення №420420230000362648 від 15.12.2023 зазначено класифікаційні коди 4011200090, а в поданій до митного оформлення митній декларації №24UA403070003058U9 від 28.03.2024 заявлено класифікаційний код УКТЗЕД 4011209000, суд зазначає, що з наданих документів вбачається, що у митній декларації країни відправлення при складенні документу виникла описка, яку здійснив співробітник митного органу країни відправлення, а не декларант.

При цьому, суд звертає увагу, щовідповідно до ч. 2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Водночас, документами які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, в даному випадку, є надані позивачем: декларація митної вартості №24UA403070003058U9, контракт №TRI-0307 від 03.07.2023, інвойс №12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1, Специфікація 4/7 до інвойсу 12232005053-7/5584-7/6263-3/6976-1, платіжні інструкції №№ 126, 129, 130, 131, 133, 135, 138, 144, 145, 149, 151, 155 (оплата товару), коносаменти№UTRUST23120860, MAE234167630, накладна СМГС02376, рахунок №228 (вартість транспортно-експедиторських послуг), які, в свою чергу, не містять жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару (інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року, не має жодного відношення до саме числового визначення заявленої ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» митної вартості та носять формальний характер.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, грунтується на раніше визнаній органом ДМС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Разом з тим, в рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. В рішенні не наведена навіть назва товару, митна вартість якого взята за основу. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року прийнято без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, згідно з вимогами частин четвертої п`ятоїстатті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована устатті 58 МК Українив якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, згідно з вимогами частин четвертої, п`ятоїстатті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Тернопільської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №25179 від 09.04.2024 року.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Тернопільської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2024/000107/2 від 29.03.2024 року про коригування митної вартості товарів заВМД№24U403070003058U9.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48Б, код ЄДРПОУ 37383046) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька