Приговор № 120540285, 23.07.2024, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/295/24

№1-кп/680/25/24

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242230000005 від 15 березня 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого ФОП, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, фактично зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 22 квітня 2005 року Новоушицьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, картка фізичної особи - платника податків НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст.254 КК України,

установив:

Так, у липні 2021 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_7 на частині власної земельної ділянки площею 0,107 га з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» з кадастровим номером 6823355100:08:001:0317 загальною площею 0,32 га, що розташована за межами АДРЕСА_1 , встановив 5 металевих бочок (піролізних печей) для випалювання деревного вугілля та в період часу з липня 2021 року по 21 березня 2024 року достовірно знаючи, що зазначена земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства, без зміни її цільового призначення, умисно, протиправно здійснював незаконне виробництво деревного вугілля шляхом його випалювання у 5-ти металевих бочках (піролізних печах) для випалювання деревного вугілля, тобто фактично використовував свою земельну ділянку не за цільовим призначенням, чим здійснив безгосподарське використання частини земельної ділянки прощею 0,107 га з кадастровим номером 6823355100:08:001:0317, загальною площею 0,32 га, що розташована за межами АДРЕСА_1 , що призвело до тимчасового припинення її використання як земель для ведення особистого селянського господарства, виведення земель загальною площею 0,107 га з сільськогосподарського обороту та завдано шкоду на загальну суму 2200,93 грн.

Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.254 КК України, які виразились у безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

Крім того, ОСОБА_7 , будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6823355100:08:001:0317 з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства», яка розташована за межами АДРЕСА_1 , здійснив її забруднення речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, за наступних обставин.

Так, у липні 2021 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_7 на частині власної земельної ділянки площею 100 м2 з цільовим призначенням 01.03 «Для ведення особистого селянського господарства» з кадастровим номером 6823355100:08:001:0317 загальною площею 0,32 га, що розташована за межами АДРЕСА_1 , встановив 5 металевих бочок (піролізних печей) для випалювання деревного вугілля та в період часу з липня 2021 року по 21 березня 2024 року достовірно знаючи, що зазначена земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства, без зміни її цільового призначення, умисно, протиправно здійснював незаконне виробництво деревного вугілля шляхом його випалювання у 5-ти металевих бочках (піролізних печах) для випалювання деревного вугілля.

За вказаних обставин ОСОБА_7 , в порушення вимог ст.46 Закону України «Про охорону земель», згідно якої громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язанні забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини; розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про відходи», допустив функціонування вищевказаного комплексу, що супроводжувалось утворенням кожним із джерел забруднення рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини.

Недотримання ОСОБА_7 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх впродовж тривалого періоду часу на поверхню ґрунту безпосередньо під розміщеними 5-ма металевими бочками (піролізними печами) призвели до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 100 м2 шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту.

Зокрема, безпосередньо на місці видимого забруднення обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді нафтопродуктів сягає 1786 мг/кг, що в 3,6 рази перевищує вміст ГДК зазначеної речовини (500 мг/кг), а обсяг органічних речовин, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводів тощо), вміст яких законодавством не передбачено, що регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин», сягає 2346 мг/кг, що в 37,5 разів перевищує вміст зазначеної речовини у фонових пробах ґрунту (62,5 мг/кг), що створило небезпеку для довкілля та спричинило шкоду навколишньому природному середовищу від забруднення земельної ділянки на загальну суму 3705,00 грн.

Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.239 КК України, які виразились у забрудненні земель речовинами, відходами та іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

29 квітня 2024 року між прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності захисника ОСОБА_6 , було укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_5 відповідно до положень абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України надав згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_7 .

Згідно із умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст.254 КК України та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Висловив свою згоду на призначення узгодженого сторонами угоди покарання: за ч. 1 ст. 254 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; за ч. 1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно із п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні також просив зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене покарання для нього та при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.239,ч.1ст.254КК Українив обсязі обвинувачення.

Захисник обвинуваченого підтримав думку прокурора та обвинуваченого, просив визнати угоду та призначити його підзахисному покарання визначене в угоді.

Представник потерпілого ОСОБА_5 підтримав затвердження угоди про визнання винуватості.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям, які передбачені ч.1 ст.239, ч.1 ст.254 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_7 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, а саме: безгосподарське використання землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту та кваліфікує його дії за ч.1 ст.239 КК України, як забруднення земель речовинами, відходами та іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля та за ч.1 ст.254 КК України, як у безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

Узгоджена між прокурором та обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчинених Кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують його покарання. Зокрема, те що ОСОБА_7 повністю визнав вину, щиро розкаявся, злочин вчинив вперше, добровільно усунув заподіяну шкоду, має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивна характеристика з місця проживання, що відповідно до ст. 66 КК України вважаються обставинами, які пом`якшують покарання; відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості затвердити та призначити останньому узгоджене сторонами покарання: за ч. 1 ст. 254 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; за ч. 1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосувались - арешт майна.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Обвинувачений звільненнювід кримінальноївідповідальності не підлягає.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 29 квітня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності захисника ОСОБА_6 .

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.239,ч.1ст.254КК Українита призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

за ч. 1 ст. 254 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

за ч. 1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 гривень.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Скасувати арешт з днянабрання вирокомзаконної сили накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 березня 2024 року на виявленні 15 березня 2024 року під час огляду місця події земельної ділянки із кадастровим номером 6823355100:08:001:0317 площею 0,32 га. за межами с.Каскада, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, власником якої є ОСОБА_7 :

- металеву бочку №1 сірого кольору, обшиту металевою бляхою сірого кольору, довжиною близько 280 см. та висотою близько 280см.;

- металеву бочку №2 коричневого кольору, обшиту металевою бляхою коричневого кольору, довжиною близько 280 см. та висотою близько 280см.;

- металеву бочку №3 коричневого кольору, обшиту металевою бляхою сірого кольору, довжиною близько 4 м. та висотою близько 4 м. із металевими поручнями типу ніжок;

- металеву бочку №4 коричневого кольору, обшиту металевою бляхою сірого кольору, довжиною близько 4 м. та висотою близько 4 м. із металевими поручнями типу ніжок;

- металеву бочку №5 сірого кольору, обшиту металевою бляхою сірого кольору, довжиною близько 4 м. та висотою близько 4 м. із металевими поручнями типу ніжок.

Скасувати арешт з днянабрання вирокомзаконної сили накладений ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року на земельну ділянку із кадастровим номером 6823355100:08:001:0317 та площею 0,32 га, що розташована за межами АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1