Решение № 120532099, 27.05.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 213/4709/23

провадження № 2/197/263/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача 18.10.2023 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 984811416 у розмірі 43 226,91 грн, з яких:

- 12 149,62 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 31 077,29 грн - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, просить стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтуванні позову представник позивача зазначає, що 20.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 984811416.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з Реєстром боржників останній набув право грошової вимоги до відповідача.

20.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, згідно з Реєстром боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 43226,91 грн.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.11.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Ухвалою від 09.02.2024 позовна заяваприйнята дорозгляду тавідкрито провадженняу справі,розгляд справипроводити впорядку спрощеногопозовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 27.05.2024 постановлено провести заочний розгляд справи.

Позивач, представник позивача повідомлені у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання представник не з`явився, від нього надійшла заява, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив (тобто не з`явився без поважних причин), відзив до суду не подав. Ніяких клопотань, заяв від цієї особи до суду не надходило.

За письмової згоди позивача суд вважає за потрібне розглянути цю справу в порядку ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що сторони, їхні представники не прибули в судове засідання і представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає можливим здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 984811416 (далі - Договір), згідно з яким сума кредиту - 100 грн, строк кредиту 01 день від дати отримання кредиту, орієнтовна загальна вартість кредиту за Дисконтною процентною ставкою складає 101,61 грн, орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущені про застосування взаємовідносин між сторонами дисконтної процентної ставки 586,05 грн.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно за Дисконтною процентною ставкою.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з Реєстром боржників останній набув право грошової вимоги до відповідача.

31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

20.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022, згідно з Реєстром боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 43226,91 грн.

Відповідно до п. 3.1.2. Договору факторингу фінансування має були сплачено фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього Договору одним платежем протягом трьох банківських днів з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги обов`язок фактора щодо фінансування вважається виконаним після зарахування на рахунок клієнта грошової суми зазначеній у відповідній додатковій угоді.

Згідно з ч. 12 Договору факторингу до договору надаються наступні додатки, що складають його невід`ємну частину: Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток № 3, Додаток № 4, Додаток № 5, Додаток № 6. Суду зазначені додатки до Договору факторингу не надані.

Згідно п. 2.1 Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити Фактору Право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядженні Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

У витязі з Реєстру прав вимоги № 2 до Договору факторингу від 20.10.2022 зазначено ПІБ боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу 12149,62 грн, сума заборгованості за відсотками 31077,29 грн, сума заборгованості разом 43226,91грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором за період з 06.03.2023 по 31.08.2023 станом на 31.08.2023 сума заборгованості за основною сумою боргу 12149,62 грн, сума заборгованості за відсотками 31077,29 грн, сума заборгованості разом 43226,91грн.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно дост. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254(в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Виписка по картковому рахунку або її засвідчена копія суду не надані.

Посилання позивача на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку, довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування є внутрішнімидокументами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 216/1704/17.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 Верховний Суд зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі № 127/33824/19.

Відповідно дост. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно ізст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис"сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів того, що саме відповідачем підписано електронним цифровим підписом будь-якого документу, оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, ані відомості про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відтак, суд дійшов висновку про те, щопозивачем не доведено факту укладення між сторонами кредитного договору, що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів, у тому числі черговість погашення заборгованості, та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань. Водночас, правовою підставою позову є саме надання відповідачу кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг", в той час, як позивачем не доведено підставність користування відповідачем кредитними коштами банку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2016 у справі № 916/16/16.

Докази зарахування коштів на банківський рахунок, який належить відповідачу суду не надано.

Додатків до Договору факторингу, що є невід`ємною його часиною суду не надано.

Виписка по картковому рахунку або її засвідчена копія суду не надані.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Як встановлено уп.1ч.1 ст. 176 ЦПК України цінапозову визначається упозовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Ціна позову 43 226,91 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 2684 грн з 01.01.2023.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не звільнені від сплати судового збору.

Позивачем при пред`явленні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача,поданою протягом30днів здня отриманняйого копії.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код: 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО