Решение № 12052183, 26.10.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2010 р. Справа № 15/132/10

За позовом: Вознесенський міжрайонний прокурор, м. Вознесенськ, вул. Урсулова, 2; в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, 54029, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134, ЗКПО 34949459;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вознесенський хлібозавод», Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код ЄДРПОУ 00376716;

про: стягнення 18454,37 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Єршова Т.А. довіреність № 02/01 від 11.01.2010р.

Від відповідача: Омельчук Є.М. довіреність №б/н від 01.09.2010р.

Прокурор: не з’явився.

Представники сторін в судове засідання з’явились, представник позивача вимоги ухвали суду від 12.10.2010 р. виконав, надав суду пояснення щодо розрахунку завданої шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував підстав подання позову, але вважав розрахунок завданої шкоди необґрунтованим.

В судовому засіданні 12.10.2010 р. представник Відповідача заявив клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення розміру збитків, при цьому відповідач посилається на те, що при проведенні відбору проб використовувався пристрій, термін дії якого сплинув та позивачем не враховано похибку вимірювання.

Клопотання відповідача відхилено господарським судом, оскільки як витікає з пояснень позивача у справі від 21.10.2010р. та доданих до нього документів, газоаналізатор ОКСИ 5М-5НД, яки використано при відібранні проб є повіреним ДП «Миколаївстандартметрологія»та визнано придатним до застосування. Твердження ж відповідача стосовно неврахування похибки спростовуються положеннями п. 2.4. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

26 липня 2010 р. Вознесенський міжрайонний прокурор подав позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області до Відкритого акціонерного товариства «Вознесенський хлібозавод», про стягнення 18454,37 грн.

30 липня 2010 р. за даним позовом порушено провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовано наступним:

Згідно підпункту «а»підпункту 1 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 1520 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію»Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну безпеку, у сфері поводження з відходами центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами.

Фахівцями Державної екологічної інспекції в Миколаївській області на підставі Положення «Про державну екологічну інспекцією», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 1520, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Акціонерного товариства відкритого типу «Вознесенський хлібозавод»(далі - Відповідач).

В результаті перевірки встановлено, що Відповідач в своїй діяльності експлуатує хлібопекарську піч ФТЛ-2 та з 01.01.2006 року не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, чим порушуються вимоги статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно статті 33 зазначеного Закону, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу не те спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до Закону несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу), Відповідача складає 18 454,37 грн.

Розрахунок даної шкоди здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95 р. № 38 та в період з 24.03.07 року по 20.01.2009 року, тобто до вступу в дію Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом: Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08 р. № 639, складає 6 858, 40 грн.

Розрахунок збитків з 21.01.2009 р. по 24.03.2010 р. виконано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.08 р. № 639 і складає 11 396, 42 грн.

Ст. 212 Земельного кодексу України встановлено, що самостійно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно ч. 1, 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Таким чином, службові особи АТВТ «Вознесенський хлібозавод»в порушення вимог чинного законодавства, здійснювали експлуатацію хлібопекарської печі ФТЛ-2, яка є стаціонарним джерелом викиду без відповідного дозволу, чим завдано шкоди інтересам держави.

Таким чином, при експлуатації хлібопекарської печі ФТЛ-2 порушуються вимоги екологічної безпеки, створюються умови виникнення екологічно небезпечної ситуації, що призведе до негативних наслідків для навколишнього природного середовища і створює загрозу для життя та здоров'я людей.

Відповідно до ст. 1 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища таї погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

          Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вознесенський хлібозавод», (Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код ЄДРПОУ 00376716) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, (54029, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134, ЗКПО 34949459) 18454,37 грн. за шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вознесенський хлібозавод», (Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код ЄДРПОУ 00376716) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м. Миколаєва (р/р 31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 102,00 грн. –держмита.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вознесенський хлібозавод», (Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код ЄДРПОУ 00376716 Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м. Миколаєва (р/р 31217264700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. А у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст судового рішення складено «29 »жовтня 2010 р.

Суддя