Постановление суда № 1205138, 18.10.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1-ій інст.Швед С.Б.                                                                                                        Справа №22а-231/07

Госп.суд Закарпатської обл.№7\12-07                                                                                                   Рядок статзвіту №34

Доповідач Кушнерик М.П.           

                    ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                 У Х В А Л  А

                                                І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

            18 жовтня 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

            в складі: головуючого – судді: КУШНЕРИКА М.П.

                                                    суддів: ПЛІША М.А., ШАВЕЛЯ Р.М.

                                        при секретарі: СОКОЛОВСЬКІЙ А.С.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Хустське АТП-12142» на постанову Господарського суду Закарпатської області від 07 березня 2007р. у справі за позовомВідкритого акціонерного товариства «Хустське АТП-12142» до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 07.06.2006р. №0000452351\0\691\03114052\5579\10\23 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 144313,0 грн.,-

                                                                                   в с т а н о в и л а :

            Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2007р. відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Хустське АТП-12142» до Хустської ОДПІ, ДПА у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452351/0/691/03114052/5579/10/23 від 07.06.2006р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 144313 грн.(96209 – основний платіж, 48104 – штрафні санкції) за порушення вимог ст. 4 п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постанова суду мотивована тим, що позивач в порушення вимог цього Закону не включив до об’єкту оподаткування ПДВ суми коштів, які надходили з бюджету у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян приміським пасажирським автотранспортом, що призвело до заниження податкового зобов’язання на суму 81468 грн.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач)просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити з підстав неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що суд безпідставно зробив висновок, що перевезення пасажирів відноситься до платних послуг, компенсація яких здійснювалася з бюджету. Згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» здійснення безоплатного перевезення пасажирів не підпадає під визначення поставки послуг, наведеного в ст. 1 п.1.4. цього Закону.

В підтвердження своєї позиції апелянт посилається на те, що кошти, які поступали з бюджету, проведені за КЕКВ 1310 «субсидії і поточні трансферти підприємтсвам, установам, організаціям», та які є невідплатними і безповоротними. Цими коштами частково відшкодовані витрати підприємства, понесені в зв’язку з безкоштовним перевезенням певної категорії громадян, яким надані державою пільги.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що згідно ст. 4 п.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами…, проте між ними та державою жодних угод не укладалося.

А також згідно з ст. 3 п.3.2. п.п.3.2.7. Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість виплата субсидій, що, в даному випадку, мало місце.

Окрім того, є неправильне посилання в податковому повідомленні-рішенні на п.17.1.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як на норму, порушення якої встановлено та зроблено розрахунок.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити мотивуючи тим, що позивач уклав угоду з Управлінням праці та соціального захисту населення Хустської міської Ради від 01.02.2005р. на перевезення пільгових категрій пасажирів та договір від 17.03.2005р. з Управління соцзахисту населення Хустської РДА. На виконання цих угод позивачем подавалися звіти про виконання та складалися акти виконаних робіт.

У відповідності до вимог Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002р. за №256, здійснюються розрахунки з постачальниками послуг у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд. Такі виплати позивачу і є компенсацією вартості проїзду в межах регульованого тарифу.

Оскільки позивач здійснює перевезення пільгових категорій пасажирів і на приміських маршрутах, то відповідно суми отриманих компенсацій з державного бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів є об’єктом оподаткування згідно вимог ст. 4 п.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задовольнню не підлягає з таких підстав.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення за № 0000452351/0/691/03114052/5579/10/23 від 07.06.2006р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 144313 грн. (в тому числі 96209 – основний платіж, 48104 – штрафні санкції) за порушення вимог ст. 4 п.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», за невключення до об’єкту оподаткування ПДВ суми коштів, які надходили з бюджету у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян приміським пасажирським автотранспортом, що призвело до заниження податкового зобов’язання на суму 81468 грн., що є зафіксовано в акті перевірки № 503/03114052/23 від 05.06.2006р.за період з 01.04.2005р. по 31.12.2005р.

                Даний висновок податкового органу відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства, виходяи з наступного.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що на рахунки позивача надходили з бюджету кошти на банківські рахунки за пільгове перевезення окремих категорій громадян приміським пасажирським транспортом на підставі укладених угод з Управлінням праці та соціального захисту населення Хустської міської Ради від 01.02.2005р. на перевезення пільгових категрій пасажирів та договір від 17.03.2005р. з Управління соцзахисту населення Хустської РДА, на виконання яких позивачем подавалися звіти про виконання та складалися акти виконаних робіт з компенсацією вартості з бюджету, а тому ці послуги носять оплатний характер.

З врахуванням вищевикладених обставин та вимог Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено випадки звільнення від оподаткування певних видів операцій, де здійснені позивачем операції з перевезення пільгових категорій пасажирів на приміських маршрутах та, відповідно, суми отриманих компенсацій з державного бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів є об’єктом оподаткування згідно вимог ст. 4 п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Рішення суду викладено достатньо повно, з посиланням на норми законодавства та встановлені по справі обставини.

            Керуючись ст.160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАСУкраїни, колегія суддів -

                                                        у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Хустське АТП-12142” - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 07 березня 2007р. у справі за позовомВідкритого акціонерного товариства „Хустське АТП-12142” до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 07.06.2006р. №0000452351\0\691\03114052\5579\10\23 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 144313,0 грн., - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.

                                 Головуючий:                                                                                      М.П.КУШНЕРИК

                                             Судді:                                                                                         М.А.ПЛІШ                                                                                          

                                                                                                                                                  Р.М.ШАВЕЛЬ