Решение № 12046576, 11.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 20/1634-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-ТРАНС-СЕРВІС" м. Фастів Київської області

до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 6060,00 грн.

Суддя С.В. Гладій

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6060,00 грн. за надані послуги.

Ухвалою суду від 13 вересня 2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 20/1634-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Позивач на адресу суду надіслав клопотання в якому просить розгляд справи розглядати без його присутності, при цьому повідомив, що позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем приватним підприємцем ОСОБА_1 умов договору-заявки на перевезення вантажу автотранспортом № 44 від 15 травня 2008р..

В ході розгляду справи сума боргу не змінилась.

В судове засідання 27 вересня 2010 року відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

15 травня 2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 28.09.2010 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс сервіс” м. Фастів було оформлено заявку (договірні зобов'язання) №44 по перевезенню вантажу автомобілем „Мерседес”, державний номер НОМЕР_1, п/причіп НОМЕР_3, за маршрутом Росія Україна: м. Івантеєвка, Московська області (Росія) с. Требухів, Броварського району, Київської області (Україна). Так, за умовами заявки № 44 сума перевезення складає 6060,00грн.

Претензій по вантажу і його доставки сторони одна до одної не мали.

Відповідно до даної заявки №44 від 15.05.2008р. відповідач зобовязаний був оплатити послугу перевізника в термін: 7 банківських днів з моменту отримання оригіналів: СМR, акту, рахунку.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобовязання щодо сплати вартості послуг по перевезенню вантажу в сумі 6060,00 грн. не виконав.

Умови зазначеної заявки по перевезенню №44 від 15.05.2008р. позивачем виконані належним чином, факт надання послуг по перевезенню позивачем вантажу, підтверджується рахунком фактурою №СФ 0000266 від 26.05.2008р., податковими накладними №№ 510, 511 від 26.05.2008р., актом здачі прийняття робіт №ОУ 0000266, CMR №105281.

Взяті на себе зобовязання відповідач належним чином не виконав.

Таким чином станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по перевезенню вантажу становить в сумі 6060,00 грн.

06.04.2009р. позивачем надіслано претензію №06/04/09 про добровільну сплату суми боргу, яка відповідачем залишила без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

15 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СВ Транс сервіс” та приватним підприємцем ОСОБА_1 склалися договірні зобов'язання по перевезенню вантажу за маршрутом Росія Україна: м. Івантеєвка, Московська області (Росія) с. Требухів, Броварського району, Київської області (Україна).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли відносини (договір заявка укладена 15 травня 2008 року), які регулюються Главою 65 ЦК України і по своїй правовій природі є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 931, 932 Кодексу встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ТзОВ „СВ - Транс сервіс” зобовязання за договором-заявкою виконав належним чином, в обумовлені строки здійснив перевезення вантажу на замовлення відповідача ПП ОСОБА_1, про що свідчить рахунок фактура, податкові накладні, акт виконаних робіт, CMR на загальну суму 6060,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконав.

Претензія позивача від 06.04.2009 року про сплату суми заборгованості відповідач залишив без задоволення.

В силу 193 Господарського кодексу України та ст. ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши надані сторонами докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-84,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Транс - сервіс” (м. Фастів, Київської області, вул. Дружби,8, кв. 4, код 33231597) 6060,00 грн. (шість тисяч шістдесят грн.) заборгованості, 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя