Решение № 120450442, 04.07.2024, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/2150/24 Провадження 2/636/1289/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив припинити права власності на земельну ділянку, площею 3,0132 га, з кадастровим номером 6325456700:01:000:0634, яка розташована на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області та стягнути витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог прокурор вказує, що Чугуївською окружною прокуратурою Харківської області за результатами вивчення питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Чугуївського району Харківської області виявлено порушення. Встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, на підставі Рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код згідно КВЦПЗ-01.01) за межами населеного пункту на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (ділянка № 1651) ОСОБА_1 », ухваленого Чкаловською селищною радою Чугуївського району Харківської області від 12 лютого 2020 року набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із кадастровим номером 6325456700:01:000:0634, площею 3,0132 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області. ОСОБА_1 25.06.2020 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з кадастровим номером 6325456700:01:000:0634 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2112760563254, номер відомостей про речове право 3712469, індексний номер рішення 52917913 від 02.07.2020). При цьому, вказану земельну ділянку, ОСОБА_1 , за договором оренди землі № 1651-Чк-з/20 від 01.07.2020, передано у користування ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський», терміном на 15 років. Згідно земельного законодавства України землі сільськогосподарського призначення, набуті у власність іноземцями та особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. В разі, якщо власник земельної ділянки зобов`язаний її відчужити і таке відчуження не відбулося, така земельна ділянка підлягає конфіскації. Оскільки відповідачем не дотримано процедури щодо відчуження земельних ділянок, вони підлягають конфіскації.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надав до суду письмові пояснення, в яких позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, оскільки згідно законодавства землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземним громадянам та особам без громадянства.

Прокурор Доннік А.В. надала письмову заяву, в якій позов підтримала та просила задовольнити з наведених у позові підстав, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, підтримав позов.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзив на позов та заяв про розгляд справи без її участі не надала.

Представники третьої особи ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, підтримав позовні вимоги.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 362857330 земельна ділянка з кадастровим № 6325456700:01:000:0634, площею 3,0132 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Шевченківської селищної ради Харківської області від 25.06.2020 ОСОБА_1 , яка є громадянкою РФ, вказана земельна ділянка передана в оренду АПТ «Агрокомбінат «Слобожанський» на строк до 01.07.2035, на підставі договору оренди землі № 1651-ЧК-з/20 від 01.07.2020. Оціночна вартість вказаної земельної ділянки складає 85064,72 гривень.

У вказаних документах зазначено, що ОСОБА_1 є громадянкою РФ.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною ч. 2 ст. 81 названого Кодексу, передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т.ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 ЗК України, якою передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно вимог ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельну ділянку зареєстровано відповідачем 25.06.2020, проте на теперішній час ОСОБА_1 самостійно не відчужена, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п."в" ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на вищевказані земельні ділянки, не відчужив, то право власності на зазначені земельні ділянки слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, що був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно, з урахуванням його характеру і призначення, за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Згідно з ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України, передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 284, 352, 354 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов Чугуївської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до ОСОБА_1 , про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, задовольнити.

Припинити право власності громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку: площею 3,0132 га, кадастровий номер 6325456700:01:000:0634, що знаходиться на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя