Решение № 120448366, 22.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 755/2961/23

Провадження № 2/761/2266/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Ганущака А.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кір`якова А.С.

представника третьої особи Сидоренка І.О.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій», треті особи: Приватне підприємство «СКАЛА», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва «Житлово-експлуатаційна дільниця №410», про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій», третя особа: Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у якій позивач з урахування заяви про збільшення позовних вимог просив суд: стягнути з Комунального підприємства « Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 спричиненої шкоди в сумі 121 737 грн. 17 коп., у тому числі 41 337,17 грн. матеріальної шкоди та 80 400,00 моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.10.2021р. активісти громадської організації «Захист Українського Народу» (ГО«ЗУН») на чолі з позивачем, як Головою ГО «ЗУН», в кількості біля 50 осіб, за місцем державної реєстрації та фактичного перебування ГО «ЗУН», по вул. Митрополита Андрея Шептицького 24 у м. Києві, на підставі офіційного письмового повідомлення на адресу Київської міської державної адміністрації(лист ГО «ЗУН» від 25.10.2021р.№1793 (вх.№39129 від 25.10.2021р.), проводили мирні збори на підтримку ініціативи приватного підприємства «Науково-виробнича фірма» «СКАЛА»(ПП «НВФ» «СКАЛА»), яка, як власник групи окремих нежитлових торговельних приміщень житлового будинку по АДРЕСА_1 , запланувала провести реконструкцію власного нежитлового приміщення з розміщенням вбудованого приміщення громадського призначення в переобладнаній частині прилеглого арочного проходу(розвантажувальної рампи), виконаного з легких збірно-розбірних склопластикових конструкцій, заміною елементів благоустрою оточуючої площі, проведенням робіт з влаштуванням засобів безперешкодного доступу до об`єктів ЖКГ та громадського призначення осіб з інвалідністю, інших мало мобільних груп населення, тощо на підставі відповідної дозвільною документації виданої Київською міською радою, виконавчими органами Київської міської ради(КМДА), Дніпровською у місті Києві районною державною адміністрації та затвердженої проектної документації на підставі виданих містобудівних умов та обмежень,тощо.

У позовній заяві вказано, що 26.10.2021р. о 9 год. позивач, з допомогою особистої банківської карточки відкритої позивачем у АТ КБ «ПриватБанк», двома платіжними чеками, відповідно на суму 9 900,00грн. та суму 15 000,00 грн., загальною сумою у 24 900,00 грн., сплатив через гр. ОСОБА_4 вартість будівельних матеріалів, вартість їх доставки та розвантаження, які 26.10.2021р. о 9 год.30 хвилин водієм автомобіля-маніпулятора компанії Акти ВЕН були за попереднім замовленням та оплатою по факту-доставки, розвантажені в міжколонному просторі (рампі) під вхідними дверима ПП «НВФ» «СКАЛА», без порушення правил благоустрою, по адресу: АДРЕСА_1 та передані позивачеві. 26.10.2021р., під час проведення зборів активістів ГО «ЗУН», не встановлені особи відповідача з використанням багатотонного та великогабаритного автомобіля, д.н.з. НОМЕР_1 , грубо порушуючи Закон, права та охоронювані Законом інтереси позивача, киян та присутніх на зборах членів ГО «ЗУН», які проводили санкціоновані КМДА збори (лист ГО «ЗУН» від 25.10.2021р.№1793 (вх.№39129 від 25.10.2021р.), в супереч ст.39 Конституції України, зірвали (перешкодили) проведення зборів, при цьому ледь не задавили своїм автомобілем позивача та членів ГО «ЗУН»-учасників зборів, здійснили незаконне вилучення власності позивача та по суті здійснили крадіжку приватної власності позивача, а саме (будівельних матеріалів(піноблоків) на загальну суму 24 900,00 грн., які були попередньо позивачем замовлені у компанії Акти ВЕН . Через декілька годин після розвантаження та отримання позивачем будівельних матеріалів відповідач насильно та всупереч волі позивача здійснив незаконне вилучення власності позивача(будівельних матеріалів(піноблоків), які були завезені 26.10.2021р. та по суті здійснили крадіжку приватної власності позивача та з допомогою вантажників-працівників відповідача, будівельні матеріали належні позивачеві були вручну відповідачем завантажені в автомобіль відповідача д.н.з. НОМЕР_1 та вивезені у невідоме позивачеві місце. Протиправні дії відповідача по відношення до позивача відбувалися на очах чисельних громадян та засобів масової інформації, які здійснювали фото та відеофіксацію протиправних та свавільних дій відповідача, по відношенні до позивача.

Позивачем вказано, що за повідомленням ГО «ЗУН», листом від 06.09.2021р.№1265(вх.від 22.09.2021р.№064/18854) ПП «НВФ» «СКАЛА» звернулась цінним рекомендованим листом до Департаменту міського благоустрою в.о.Київради (КМДА) з проханням видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою по АДРЕСА_1 Всупереч вимог ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункту З Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 870 (далі - Порядок № 870), та пунктів 15.1.1, 15.2.3, 15.2.8, 15.2.9, 15.5.1, 15.5.3, 19.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою) посадові особи відповідача у термін встановлений Законом (10 днів) контрольної карточки на порушення благоустрою ПП «НВФ» «СКАЛА» не надали.

Так, у позовній заяві зазначено, що зважаючи на те, що на листа ПП «НВФ» «СКАЛА» від 06.09.2021р.№1265(вх.від 22.09.2021р.№064/18854) відповідач належним чином та у встановлений Законом строк ніяк не зреагував ПП «НВФ» «СКАЛА» мала законні підстави проводити підготовчі та будівельні роботи, а відповідач не мав права самовільно та на свій розсуд вилучати власність(газобетонні блоки) як позивача так і власність(газобетонні блоки) ПП «НВФ» «СКАЛА».

Також позивач зазначає, що розмір компенсації морально (немайнової) шкоди спричиненої відповідачем за протиправні дії по відношенні до позивача складає 80 400,00 грн.

У зв`язку із наведеним, позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2023 року відкрито провадження у вказаній справи, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.06.2020 року до суду надійшов відзив Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі. У відзиві відповідачем зазначено, зокрема, що 7 вересня 2021 року інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1. За результатами перевірки винесено припис № 2128795 якими запропоновано власнику надати дозвільну документацію на складування будівельних матеріалів. В разі відсутності документації демонтувати будівельні матеріали власними силами та відновити благоустрій. Будь-яких дозвільних документів Відповідачем та/або Департаментом міського благоустрою на виконання вимог припису від 07.09.2021 № 2128795 не отримано. 13 вересня 2021 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення № 064-5678 яким надано доручення КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, зокрема складування будівельних та інших матеріалів по АДРЕСА_1 (п. 103). 26 жовтня 2021 року, на виконання рішення/доручення Департаменту міського благоустрою від 13.09.2021 № 064-5678, комісією в складі представників Департаменту та КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж складування будівельних та інших матеріалів по АДРЕСА_1 про що складено Акт № ОЗ-644 та Акт опису об`єкту № ОЗ-644. В обґрунтування відзиву зазначено, що позовна заява задоволенню не підлягає у зв`язку із тим, що: a) відсутній складу цивільного правопорушення (неправомірність поведінки, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, вина) та як наслідок правових підстав для застосування ст. 1166 ЦК України щодо КП «Київблагоустрій»; б) наявністю у відповідача демонтованих 26.10.2021 будівельних матеріалів (піноблоку) та відсутність дій ОСОБА_1 пов`язаних з їх поверненням спростовує твердження позивача про викрадення майна. Відсутність ознак кримінального правопорушення підтверджується листом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 16.11.2021 за вих. № 71799; в) у позивача - фізичної особи ОСОБА_1 відсутній дозвільний документ на порушення благоустрою в місті Києві - контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою що видається Департаментом міського благоустрою. Позивач в позовній заяві помилково ототожнює відповідача з Департаментом міського благоустрою - уповноваженим органом щодо видачі контрольних карток, натомість Комунальне підприємством «Київблагоустрій» не уповноважене та не здійснює видачу контрольної картки; г) керуючись ч. 1 ст. 81, ст.ст. 77 - 80 ЦПК України слід зазначити, що в додатках до позовної заяви (матеріалах справи) відсутні належні та допустимі докази придбання позивачем демонтованих будівельних матеріалів - піноблоку, зокрема договір, первинний документ (видаткова накладна), квитанція, товарний чи касовий чек, розрахунковий документ тощо. Комерційна пропозиція АктиВен від 25.10.2021 та дублікати чеків про перерахування особистих коштів фізичній особі ОСОБА_4 не є належними та допустимими доказами придбання будівельних матеріалів Позивачем; д) відсутність у позивача необхідних документів для отримання контрольної картки з метою складування будівельних матеріалів (документ на право землекористування; схема складування; згода землекористувача; перелік будівельних матеріалів) унеможливлює отримання ОСОБА_1 контрольної картки, в тому числі за принципом мовчазної згоди; е) позивачем заявлена сума інфляційного збільшення, за період з 26.10.2021 по 09.02.2023, в розмірі 7 482,63 грн., що зроблена за невірним розрахунком оскільки сума інфляційних втрат за зазначений період складає 7 322,80 грн., що на 159,83 грн. є меншою від заявленої суми; ж) позивачем не надано суду належних обґрунтувань та доказів заподіяння їм моральної шкоди в заявленому в позовній заяві розмірі, а відтак стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

25.05.2024 до суду надійшли заперечення Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Склала» у яких зазначено, що третя особа повністю підтримує позовну заяву та просить її задовольнити, а доводи відповідача про те, що слід відмовити в позові повністю не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. У запереченнях зазначено, що 26.10.2021 відповідач протиправно та свавільно вилучив власність позивача та ПП «НВФ» «СКАЛА», що не спростовано відповідачем у відзиві. Третя особа зазначає, що ніяких приписів чи то Актів про порушення Правил благоустрою представники відповідача, а ні позивачеві, а не представнику ПП «НВФ «СКАЛА» не надавали та не надсилали потовим зв`язком. Протоколів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення представника відповідача на позивача не складено згідно ст. 152 КУпАП. ПП «НВФ «СКАЛА» вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві спричинені матеріальні збитки та моральну шкоду за вчиненні відповідачем по відношенню до позивача протиправні дії, які мали місце 26.10.2021. ПП «НВФ «СКАЛА» вважає, що саме на КП «Київблагоустрій» має бути покладено обов`язок відшкодувати позивачеві завдану шкоду, оскільки саме КП «Київблагоустрій» 07.09.2021 винесло припис №2128795 ЖЕД 410, на підставі якого у подальшого Департаментом міського благоустрою 13.09.2021 №064-5678 було прийнято Доручення про демонтаж (складування будівельних матеріалів та інших матеріалів ЖЕД №410 по АДРЕСА_1 (п.н. 103), яке провів незаконного відповідача.

25.05.2023 до суду надійшли відповідь - заперечення позивача на відзив відповідача у яких позивачем викладеного обставини аналогічні тим, що викладені у заперечення третьої особи та позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

25.05.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Скала» у яких зазначено, що третя особа підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. У поясненнях вказано, що 26.10.2021 відповідач протиправно та свавільно вилучив власність позивача та ПП «НВФ» «СКАЛА», що не спростовано відповідачем у відзиві. Третя особа зазначає, що ніяких приписів чи то Актів про порушення Правил благоустрою представники відповідача, а ні позивачеві, а не представнику ПП «НВФ «СКАЛА» не надавали та не надсилали потовим зв`язком. Протоколів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення представника відповідача на позивача не складено згідно ст. 152 КУпАП. ПП «НВФ «СКАЛА» вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві спричинені матеріальні збитки та моральну шкоду за вчиненні відповідачем по відношенню до позивача протиправні дії, які мали місце 26.10.2021.

25.05.2023 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи.

07.06.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив у яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та викладено аргументи на обставини викладенні у відповіді-запереченні позивача.

20.06.2023 до суду надійшла письмова відповідь позивача на заперечення відповідача.

23.06.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів.

В судовому засіданні 20.11.2023 долучено до матеріалів справи заяву позивача ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) розміру стягнення спричиненої майнової шкоди.

В судовому засіданні, яке відбулось 20 листопада 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено залучити до участі у справі у якості третьої особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №410.

В судовому засіданні 20.11.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 26.10.2021 він прийшов на зустріч у громадську організацію «Захист Українського Народу» і побачив, що запаковані блоки забрали, які є власністю позивача. Свідок вважає, що речі забрали незаконно, оскільки була викликана оперативна група. ОСОБА_5 зазначив, що з слів позивача йому відомо, що це його речі, адже він гучно заявляв про це в той день. Свідок вказав, що матеріли (піноблоки) забрали всі, також вказав, що до блоків, які уже були 26.10.2021 довезли нові блоки.

В судовому засіданні 20.11.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він знімав два рази, як привозили будівельні матеріали, йому відомо, що це приватна власність позивача і він бачив, як позивач карткою розраховувався за вказані будівельні матеріали. Свідок зазначив, що не бачив, як забирали блоки.

В судовому засіданні 20.11.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що він бачив, як привозили будівельні матеріали у вересні 2021 та у жовтні 2021, але не бачив, як їх забирали. Свідок зазначив, що йому невідомо за чиї кошти було придбано вказані будівельні матеріали, однак вважає, що їх вкрали у позивача.

В судовому засіданні 05.03.2024 допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який зазначив , що він має відношення до ТОВ «Гарний Дім» і він осінню 2021 завозив гіпсоблоки, ОСОБА_1 віддав йому кошти на купівлю гіпсоблоків, розгружали біля арки. Також, свідок зазначив, що він один раз завозив блоки, які коштували 5 тис. грн., позивач вернув кошти за блоки свідку ОСОБА_8 і він бачив, як в інший день привозили блоки.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Представник третьої особи Приватне підприємство «СКАЛА» у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва «Житлово-експлуатаційна дільниця №410» явку свого представника не забезпечила, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши зібрані в матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон N 2807-IV) встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила №1051), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Як вбачається з матеріалів справи, що 7 вересня 2021 року інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1. За результатами перевірки винесено припис № 2128795 якими запропоновано власнику надати дозвільну документацію на складування будівельних матеріалів. В разі відсутності документації демонтувати будівельні матеріали власними силами та відновити благоустрій.

Як вказано у відзиві, будь-яких дозвільних документів відповідачем та/або Департаментом міського благоустрою на виконання вимог припису від 07.09.2021 № 2128795 не отримано.

13 вересня 2021 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення № 064-5678 яким надано доручення КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, зокрема складування будівельних та інших матеріалів по АДРЕСА_1 (п. 103).

26 жовтня 2021 року, на виконання рішення/доручення Департаменту міського благоустрою від 13.09.2021 № 064-5678, комісією в складі представників Департаменту та КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж складування будівельних та інших матеріалів по АДРЕСА_1 про що складено Акт № ОЗ-644 та Акт опису об`єкту № ОЗ-644.

26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_4 власні кошти в розмірі 9 900 грн. та власні кошти за буд. матеріали в розмірі 15 000 грн. про що Позивачем надано відповідні квитанції.

Станом на дату подачу відзиву будь-яких звернень щодо повернення демонтованих 26.10.2021 будівельних матеріалів Відповідач не отримав. Демонтовані будівельні матеріали знаходяться на майданчику тимчасового зберігання КП «Київблагоустрій» за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 3.

В листі Департаменту міського благоустрою від 10.09.2021 за вих. № 064-5662 адресованому ПП «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» зазначено наступне: у Департаменті міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) в межах компетенції, розглянуто ваш лист щодо надання дозволу на тимчасове порушення благоустрою прибудинкової території житлового будинку по АДРЕСА_1 . За результатами розгляду повідомляємо. Департамент дозвіл не видає.

В листі Департаменту міського благоустрою від 07.12.2021 за вих. № 064-7677 зазначено наступне: Департамент не видавав контрольну картку на порушення благоустрою за зазначеною адресою ( АДРЕСА_1 ).

Також в листі Департаменту міського благоустрою від 08.05.2023 за вих. № 064-1745 зазначено наступне: Департамент міського благоустрою контрольну картку на тимчасове порушення Приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «СКАЛА» в 2021 році за адресою: АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, не видавав.

В листі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва зазначено наступне: Станом на час надання відповіді, Департамент, не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва за зазначеною адресою (АДРЕСА_1

В листі Департаменту земельних ресурсів від 11.01.2022 за вих. № 0570202/3-491 зазначено наступне: Згідно з даними Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 1,3675 га, за адресою АДРЕСА_1 (код 66:176:0068) обліковується за таким юридичними особами: - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОРІЯ-М»; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юртал»; - Приватна науково-виробнича фірма «СКАЛА»; - Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації; - Приватне підприємство «Ліліяплюс»; - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва»; - Товариство з додатковою відповідальністю «Агентство Союздрук». Рішень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування (оренду) Київська міська рада не приймала.

У відповідності із ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначають Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року.

В силу п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

У відповідності до п. 13.3.1 Правил благоустрою м. Києва, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 «Про міський благоустрій» було затверджено Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва.

У відповідності із п. 1 вказаного Положення, Головний інспектор та інспектор з благоустрою м. Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою м. Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою. В силу п. 3 вказаного Положення, головний інспектор та інспектори з благоустрою м. Києва, зокрема, контролюють стан благоустрою м. Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою м. Києва. Повноваження, зокрема, інспекторів КП «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою міста та виносити приписи визначено п. 20.2.1, 13.3.1 Правил благоустрою м. Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва затвердженого Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 «Про міський благоустрій».

Таким чином, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів, що узгоджується з висновками Верховного Суду, який викладено у постановах від 28 лютого 2019 року у справі № 826/11229/17, від 24 вересня 2019 року у справі № 826/22540/15, від 19 грудня 2019 року у справі № 826/15164/17, від 29 січня 2020 року у справі № 826/7888/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 826/10330/17 та від 27 квітня 2021 року у справі № 826/2841/17.

Так, як уже зазначалось судом, що 07 вересня 2021 року інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності складування будівельних матеріалів в АДРЕСА_1. За результатами перевірки винесено припис № 2128795 якими запропоновано власнику надати дозвільну документацію на складування будівельних матеріалів. В разі відсутності документації демонтувати будівельні матеріали власними силами та відновити благоустрій. Припис фактично є запитом про надання дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди про що зазначається: усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на складування будівельних матеріалів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 826/382/18 сформовано висновок: З приводу посилання суду апеляційної інстанції на процедурні порушення Комунальним підприємством «Київблагоустрій» суд зазначає наступне. Будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

В силу п. 13.3.2. Правил, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту. У відповідності із п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Крім того, в силу п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, саме Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вживає заходи із демонтажу самовільно розміщених елементів благоустрою м. Києві.

Комунальне підприємство «Київблагоустрій» та інші організації залучаються Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для виконання прийнятих ним рішень про демонтаж, фактично забезпечуючи Департамент матеріально-технічною базою.

Як уже зазначалось судом, 13 вересня 2021 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення № 064-5678 яким надано доручення КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, зокрема складування будівельних та інших матеріалів по АДРЕСА_1 (п. 103)

У відповідності із абз. 3,5 п. 13.3.3, 13.3.4 Правил благоустрою м. Києва, для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності). За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках. Після складання акта демонтажу (переміщення) мала архітектурна форма, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкт сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі опечатується (окрім об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі) та перевозиться на майданчик тимчасового зберігання, де передається відповідальній особі під розпис в акті демонтажу (переміщення).

26 жовтня 2021 року, на виконання рішення/доручення Департаменту міського благоустрою від 13.09.2021 № 064-5678, комісією в складі представників Департаменту та КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж складування будівельних та інших матеріалів по АДРЕСА_1 про що складено Акт № ОЗ-644 та Акт опису об`єкту № ОЗ-644 (копії актів додаються). З Акту опису об`єкту № ОЗ-644 вбачається, що демонтовано пеноблок, колір - сірий, розміри - 2,0*3,0, комплектність - 2 пакети

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Так, згідно із частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право було порушене (упущена вигода).

При цьому, статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми, обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

При цьому, у пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.

При цьому, ст. 1174 ЦК України є спеціальною і передбачає певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Щодо вимог позовної заяви, про стягнення на користь позивача завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 29 900,00 грн., що становить вартість вилучених будівельних матеріали (піноблоки), слід зазначити наступне.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, довести наявність яких має саме позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1174 ЦК України.

Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

Отже, підставами для всіх випадків відшкодування шкоди, є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювана шкоди; 3) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; 4) вина заподіювана шкоди.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, позивачем не надано доказів, що ним було оскаржено припис № 2128795 від 07.09.2021 інспектора Комунального підприємства Київблагоустрій» та доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №064-5678 від 13.09.2021 (п.103)., як форми рішень суб`єктів владних повноважень, у встановленому законом порядку. Також не надано доказів, що вказаний припис та доручення були скасовані рішенням суду, а дії чи бездіяльність відповідачів були визнанні неправомірними.

Незгода позивача з вказаним приписом № 2128795 від 07.09.2021 та доручення 064-5678 від 13.09.2021, які він вважає незаконними, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування йому матеріально та моральної шкоди, при цьому самого рішення про яке вказує позивач у позові, матеріали справи не містять.

Позивачем не було реалізовано свого права на оскарження рішення відповідачів щодо винесення припису № 2128795 від 07.09.2021 та доручення 064-5678 від 13.09.2021. Доказування наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправністю дій її заподіювана і шкодою є обов`язком позивача. Доказів завдання позивачу матеріальної шкоди відповідачами - суду надано не було, а незгода позивача із діями відповідачів не свідчить безспірно про завдання позивачу матеріально та моральної шкоди, не підтверджує протиправність поведінки відповідачів, причинного зв`язку між шкодою та протиправною відповідача та вини заподіювана шкоди (відповідачів).

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 199/1478/17, від 20.01.2021 у справі № 686/27885/19.

Позивачем не доведено завдання йому шкоди, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. З дублікатів чеків від 26.10.2021 вбачається перерахування з особистого рахунку фізичної особи ОСОБА_1 на особистий рахунок фізичної особи ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 9 900,00 грн. та 15 000,00 грн. з призначенням платежу: переказ власних коштів та переказ власних коштів за буд. матеріали. Таким чином, комерційна пропозиція АктиВен від 25.10.2021 та дублікати чеків про перерахування особистих коштів фізичній особі ОСОБА_4 (а.с. 10-11), на які вказує позивач, як на підтвердження обставин наявності у себе права власності на вказані блоки, не є належними та допустимими доказами придбання будівельних матеріалів позивачем.

Суд вважає, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому матеріальної шкоди відповідачами, причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та настанням тих негативних наслідків про які вказує позивач, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідач матеріальної шкоди у розмірі 29 900,00 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи, що судом відмовлено позовних вимого про стягнення з відповідача на користь матеріальної шкоди в розмірі 29 900,00 грн., то не підлягають задоволенню похідні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

Щодо стягнення моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Положеннями ч.ч.1-3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктами 3 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як передбачено ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом з тим, згідно абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, підставою для цивільної-правової відповідальності за завдання шкоди є одночасна наявність наступних елементів: заподіяння моральної шкоди позивачу, протиправність дій відповідача та наявність причинного зв`язку між шкодою заподіяною позивачу і протиправним діянням відповідача та вина останнього в її заподіянні.

Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами як заподіяння йому моральної шкоди та протиправності дій відповідача, так і наявності причинного зв`язку між шкодою заподіяною позивачу і протиправним діянням відповідачів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 13.3.5 Правил благоустрою м. Києва, демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. Демонтовані (переміщені) засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) у присутності працівника міліції на підставі акта прийманняпередачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) та відшкодування витрат з демонтажу (переміщення), перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку. У разі, якщо від власника (користувача) не надходить заява про повернення демонтованої (переміщеної) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі зазначене майно може бути реалізоване відповідно до законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи будь-яких звернень щодо повернення демонтованих 26.10.2021 будівельних матеріалів позивачем не подано. Демонтовані будівельні матеріали знаходяться на майданчику тимчасового зберігання КП «Київблагоустрій» за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 3, що також підтверджується фотоматеріалів. Наявність у відповідач демонтованих 26.10.2021 будівельних матеріалів (піноблоку) та відсутність дій ОСОБА_1 пов`язаних з їх поверненням спростовує твердження позивача про викрадення піноблоку. Відсутність факту викрадення будівельних матеріалів також підтверджується відомостями зазначеними в позовній заяві: листом від 16.11.2021 р. № 71799 Дніпровське УП ГУ НП у м. Києві повідомило позивача про те що відсутні підстави внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань за фактами

З огляду на наведене, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, - правові підстави для задоволення позову відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору, при цьому інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті, не впливають на вищевказані висновки суду.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

При цьому, відповідно до правил ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку із повною відмовою в позові.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій», треті особи: Приватне підприємство «СКАЛА», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва «Житлово-експлуатаційна дільниця №410», про стягнення моральної та матеріальної шкоди, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 05.07.2024.

Суддя: