Приговор № 120407983, 16.07.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8573/24

провадження № 1-кп/753/1466/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024100020000697 від 01.02.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цюрупинськ

Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований

за адресою:

АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , техповерх, раніше судимого вироком Шевченківського

районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року за ч. 1 ст. 309

КК України до штрафу у розмірі 1 200 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 29 квітня 2024 року.

Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_5 29 січня 2024 року, приблизно о 18 год. 31 хв., перебуваючи у торгівельному залі магазину «Фора», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 6, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Фора» (код ЄДРПОУ 32294897), вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно вирішив викрасти чуже майно, для чого об`єктом кримінального правопорушення обрав майно, що належить ТОВ «Фора» (код ЄДРПОУ 32294897), а саме: 1) напій слабоалкогольний Shake Sexx on the beach з/б, у кількості 2 шт, вартістю 71,04 грн (без ПДВ); 2) Коньяк «Шабо VSOP» 5 зірок, у кількості 1 шт, вартістю 143,20 грн (без ПДВ); 3) Ковбаса Укрпромпостач Переяславська с/в в/г, вагою 805 г, вартістю 398,63 грн (без ПДВ).

У подальшому, утримуючи при собі товари, що стали об`єктом злочинного посягання, не розрахувавшись за них, ОСОБА_5 вийшов з магазину «Фора», а викраденим розпорядився на свій розсуд.

Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_5 завдав матеріального збитку ТОВ «Фора» (код ЄДРПОУ 32294897) на загальну суму 612,87 грн (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 18 год. 31 хв., перебував у торгівельному залі магазину «Фора», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 6, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, а саме: напій слабоалкогольний, коньяк, ковбасу, та утримуючи при собі викрадені товари, не розрахувавшись за них, вийшов з магазину «Фора», а викраденим розпорядився на свій розсуд. Про вчинене щиро шкодує.

Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.

Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: зрілого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з неповною вищою освітою, працює двірником та охоронцем в ОСББ, раніше судимого, вчинив нове кримінальне правопорушення при невідбутому покаранні за попереднім вироком.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням встановленої обставини, що обвинувачений вчинив нове кримінальне правопорушення, маючи невідбуте повністю покарання за попереднім вироком, то суд має застосувати положення ст. 71 КК України, визначивши остаточне покарання за сукупністю вироків.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невібутої частини покарання за попереднім вироком остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років та штраф у розмірі 1 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн, призначений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки у цьому вироку від 25 вересня 2023 року).

Покарання у виді штрафу за попереднім вироком суду виконувати самостійно.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_5 у порядку виконання цього вироку суду.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: оптичні носії із записом з камер відеоспостереження, зберігати у матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7