Решение № 120376115, 15.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31829/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаряГур`євої К.І.

представника позивачаЛуб В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, змінивши предмет позову, просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2086 від 18.08.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП №1 ГУНП в Одеській області»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1248о/с від 14.09.2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції в Одеській області з 16 вересня 2023 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу період з 16 вересня 2023 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення у поза службовий час не є підставою для початку проведення службового розслідування. При цьому, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини. З урахування приписів ч. 1 ст. 62 Конституції України лише у разі набрання законної сили рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності відносно позивача будуть наявні всі правові підстави для проведення службового розслідування та звільнення позивача з посади відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону. Таким чином, наявність матеріалів про притягнення до адміністративної відповідності, які не вирішені по суті судом не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та викладає обставини, встановлені комісією під час проведення дисциплінарного провадження. Крім того, представник відповідача зазначив, що оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_3 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, перебування у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, неспроможності у повній мірі усвідомлювати та контролювати свої дії, висловлювати думки. Неправомірні дії лейтенанта поліції ОСОБА_4 могли спричинити настання тяжких наслідків, вчинених ним у такому стані, в результаті яких могли постраждати пересічні громадяни, що могло набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів. При цьому, складені відносно позивача адмінматеріали не слугували самостійною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, а не у зв`язку з вчиненням ним адміністративних правопорушень. Наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав. Зазначені види юридичної відповідальності є різними за своєю суттю та між собою не пов`язані. А відтак, результати розгляду адміністративних матеріалів, складених відносно позивача, не мають взаємозв`язку із результатами проведеного службового розслідування та не спростовують встановлені ним обставини, які, до того ж, підтверджені зібраними дисциплінарною комісією доказами.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

17 січня 2024 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 20 березня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяв про зміну предмета позову (вхід. № ЕС/10690/24 від 14.03.2024 року).

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11 червня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2024 року проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.

07 серпня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, в тому числі не належного виконання службових обов`язків слідчим слідчого відділення того ж підрозділу поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , зокрема за фактом порушення ним 07.08.2023 комендантської годи, керування в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом, без свідоцтва про його реєстрацію, а також для вивчення його службової діяльності, ефективності проведення профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, відповідно до ст. 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, видано наказ № 1983 про призначення службового розслідування у формі письмового провадження (а.с. 134-135 т.1).

07 серпня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ № 1012 о/с, яким відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (а.с. 137-138 т. 1).

17 серпня 2023 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ полковника поліції ОСОБА_5 від 07.08.2023 року, яким запропоновано, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1, 2, 3, 4, 6, 9, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абз. 2 ч. 5 ст. 14, абз. 2, 6 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», п. 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, п. 1.3, пп. «б» п. 2.1, пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 № 14/А-2022, до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 345-381 т. 1).

18 серпня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ № 1109 о/с, яким допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (а.с. 387-388 т. 1).

18 серпня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 2086, пунктом 1 якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2, 3, 4, 6, 9, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абз. 2 ч. 5 ст. 14, абз. 2, 6 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», п. 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, п. 1.3, пп. «б» п. 2.1, пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 № 14/А-2022, до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 391-398 т. 1).

14 вересня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 1248 о/с, яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено з служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області 16.09.2023 року (а.с. 407 т. 1).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.

Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 7 розділу ІV Порядку № 893 визначено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Верховний Суд в постанові від 22 вересня 2022 року по справі №420/4977/20 зазначив, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття начальником ГУНП в Одеській області наказу № 2086 від 18.08.2023 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 17.08.2023 року.

Згідно висновку службового розслідування від 17.08.2023 року членами комісії встановлено, що 07.08.2023 о 00:50 до ГУНП з чергової частини УПП в Одеській області ДПП НПУ надійшла інформація про факт керування автомобілем працівником поліції ГУНП з ознаками алкогольного сп`яніння. В ході попередньої перевірки було встановлено, що цього ж дня о 00:09 автопатрулем «Океан Д-503» за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 6, за порушення комендантської години був зупинений автотранспортний засіб «Volkswagen Golf», номерні знаки НОМЕР_1 , під керуванням слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Під час спілкування з лейтенантом поліції ОСОБА_6 працівниками поліції були виявлені у останнього явні ознаки алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини), у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, на що лейтенант поліції ОСОБА_3 погодився. У подальшому лейтенант поліції ОСОБА_3 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager», після проведення тесту, було зафіксовано цифровий показник 1,85 ‰ алкоголю в крові. Крім того лейтенант поліції ОСОБА_3 керував автомобілем «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , без свідоцтва про його реєстрацію, чим порушив підпункт «б» пункту 2.1 ПДР України. Вказані події зафіксовано на портативні відеореєстратори поліцейських УПП №№ 470629, 474496. Стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 534077, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7474169 за частиною першою статті 126 КУпАП.

З висновку службового розслідування від 17.08.2023 року вбачається, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією вивчено зібрані матеріали і відомості про дисциплінарний проступок, а саме: копії протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною першою статті 126 КУпАП, відеозаписи, зроблені посадовими особами УПП на місці вчинення правопорушення. Опитані поліцейські УПП, які приймали участь у документальному оформлені матеріалів за наслідками вчинення останнім правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Відібрані письмові пояснення від лейтенанта поліції ОСОБА_4 , його безпосереднього та прямих керівників, посадових осіб ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП, які здійснювали виїзд на місце події. Так, в ході службового розслідування встановлено, що 05.08.2023 лейтенант поліції ОСОБА_3 перебував на добовому чергуванні в складі СОГ ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП у якості слідчого. 06.08.2023 останній мав вихідний день після добового чергування та займався відпочинком і особистими справами (відпочивав із другом ОСОБА_7 у місцевому аквапарку, забирав посилку від батьків, гуляв у м. Одесі по вул. Дерибасівській). Тієї ж доби приблизно о 23:40 лейтенантові поліції ОСОБА_8 , коли той перебував за місцем свого проживання, зателефонував його товариш ОСОБА_9 , який попрохав забрати його біля КНП «Міська клінічна лікарня № 10» ОМР, що розташована у м. Одесі за вул. Маршала Малиновського та відвезти додому, оскільки громадський транспорт та таксі в цей час вже не працювали. Через декілька хвилин після дзвінка лейтенант поліції ОСОБА_3 виїхав на автомобілі «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , за своїм товаришем. Останні поверталися додому в період дії комендантської години. 07.08.2023 о 00:08 поліцейськими УПП за вул. Святослава Ріхтера, 6, у м. Одесі, за порушення комендантської години був зупинений автотранспортний засіб «Volkswagen Golf», номерні знаки НОМЕР_1 , під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_4 (перебував поза службою, в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї), який перевозив на передньому пасажирському сидіння ОСОБА_7 . Під час спілкування з лейтенантом поліції ОСОБА_6 працівниками поліції були виявлені в останнього явні ознаки алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини), у зв`язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, на що лейтенант поліції ОСОБА_3 погодився. Лейтенант поліції ОСОБА_3 під час спілкування із поліцейськими УПП неодноразово повідомляв їм, що він дійсно вживав алкогольні напої перед тим як сісти за кермо, зокрема бокал пива. Надалі лейтенант поліції ОСОБА_3 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Drager». Після проведення тесту, було зафіксовано цифровий показник 1,85 ‰ алкоголю в крові. Із результатом тестування водій був згоден. Перед складанням стосовно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів установлено, що водій керував транспортним засобом без свідоцтва про його реєстрацію, яке він залишив вдома. Крім цього, лейтенант поліції ОСОБА_3 відмовився повідомляти поліцейським УПП інформацію про своє місце роботи, під час заповнення відповідної графи протоколу про адміністративне правопорушення. Враховуючи вищевикладене, стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 534077, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7474169 за частиною першою статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 грн. Під час складання стосовно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів поліцейськими було роз`яснено його права. Після складання цих документів останньому зачитано зміст адміністративних матеріалів, він проставив свої підписи в постанові та протоколі. Так, у протоколі за частиною першою статті 130 КУпАП у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_3 написав «Згоден» та проставив особистий підпис. У лейтенанта поліції ОСОБА_4 посвідчення водія не вилучалося, оскільки він пред`явив його у телефонному додатку «Дія». Автомобіль також не вилучався, оскільки він був припаркований на узбіччі дороги без порушень ПДР.

Вивченням копії адміністративного протоколу серії ААД № 534077 складеного за частиною першою статті 130 КУпАП з`ясовано, що 07.08.2023 о 00:14 у м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Ріхтера, 6, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядовий поліції Бибик Марія В`ячеславівна, склала його стосовно ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ; особу встановлено: посвідчення водія НОМЕР_2 (ДІЯ); транспортний засіб: «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 . Згідно фабули встановлено, що 07.08.2023 о 00:09 в м. Одеса, по вул. Ріхтера, 6, водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із заст. приладу «Drager Alcotest 7510», відповідно до тесту № 321 водій керував т.з. у стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 1,85‰). Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, розгляд адміністративної справи відносно лейтенанта поліції ОСОБА_4 станом на день затвердження цього висновку службового розслідування ще не призначено. Вивченням копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7474169 винесеної за частиною першою статті 126 КУпАП з`ясовано, що 07.08.2023 о 00:39 у м. Одеса, вул. Щорса, 6, інспектор роти № 2 батальйону № 1 УПП в Одеській області старший лейтенант поліції Новиков Геннадій Володимирович, виніс її стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; особу встановлено: посвідчення водія НОМЕР_2 ; транспортний засіб: «Volkswagen Golf», НОМЕР_1 , ОСОБА_10 . Згідно фабули встановлено, що 07.08.2023 о 00:09 м. Одеса, вул. Щорса, 6, водій керував тз без свідоцтва реєстрації транспорту, чим порушив п. 2.1 ПДР. Стосовно ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 425 грн.

Під час проведення службового розслідування, вивчено відеофайли з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) посадових осіб УПП, які зупинили автомобіль «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Вивченням відеозаписів із портативних відеореєстраторів поліцейських УПП встановлено, що водій лейтенант поліції ОСОБА_3 дійсно у період дії комендантської години керував автомобілем «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (підтверджено за допомогою алкотестеру «Драгер» 1,85‰), в якому перевозив цивільну особу.

У ході службового розслідування опитані поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП рядовий поліції ОСОБА_11 , поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП старший лейтенант поліції ОСОБА_12 , інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_13 та лейтенант поліції ОСОБА_14 , які надали пояснення аналогічного змісту та те, що у ОСОБА_4 були встановлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився. Крім того водій повідомив, що він вживав алкогольні напої. За результатами огляду на стан сп`яніння проведеного на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер» було встановлено, що ОСОБА_3 перебуває в стані сп`яніння (результат 1,85‰). Останній із результатами алкотестеру був згоден, тому йому не пропонувалося проходження огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Під час складання стосовно ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП було встановлено, що він не мав свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке з його слів залишилося вдома, та останній відмовився вказувати своє місце роботи. Тому стосовно ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною першою статті 126 КУпАП. Крім того ОСОБА_3 звертався із проханням скласти адміністративні матеріали стосовно його товариша, який перебував у салоні автомобіля, на що отримав категоричну відмову. Під час складання стосовно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів йому було роз`яснено його права, та після їх складання зачитано зміст адміністративних матеріалів. Останній проставив свої підписи в постанові та протоколі, а також у протоколі за частиною першою статті 130 КУпАП у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_3 написав «Згоден» та проставив особистий підпис. В ОСОБА_4 посвідчення водія не вилучалося, оскільки він надав його на телефоні у додатку «Дія», автомобіль також не вилучався, оскільки він був припаркований на узбіччі дороги без порушень ПДР. Під час спілкування ОСОБА_3 повідомив, що він порушив комендантську годину, оскільки його товариш попрохав його забрати. Також водій не звертався до жодного із поліцейських УПП із проханням пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Також, під час службового розслідування опитаний лейтенант поліції ОСОБА_3 пояснив, що 06.08.2023 він був вихідний, після добового чергування. Вранці того ж дня останній зі своїм другом ОСОБА_7 на таксі поїхав до Аквапарку, розташованого біля «Промринку 7-кілометр», де вони розважалися близько до 17:30. Вживання алкогольних напоїв лейтенант поліції ОСОБА_3 заперечив. Потім вони на таксі повернулися до свого місця мешкання, де на автомобілі «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , яким користується поліцейський поїхали до автостанції «Привоз», де лейтенант поліції ОСОБА_3 отримав посилку близько о 18:30 від своїх батьків, які проживають у м. Балті. Після чого вони повернулися до місця мешкання, де відпочивали. Приблизно о 19:30 лейтенант поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_9 поїхали на таксі до центру міста прогулятися по вулиці Дерибасівській. Близько 22:00 поліцейський викликав таксі та сам повернувся додому, а ОСОБА_9 поїхав по особистих справах. Лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначив, що прибувши додому алкогольних напоїв не вжив, а готувався до наступного робочого дня. Приблизно о 23:40 йому зателефонував ОСОБА_15 та попросив забрати його біля 10 лікарні (вул. Маршала Малиновського), у зв`язку з тим, що транспорт вже не ходив та він турбувався, що не встигне повернутися додому до початку комендантської години. Через декілька хвилин лейтенант поліції ОСОБА_3 виїхав на допомогу своєму товаришу (маршрут: ОСОБА_16 - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ), де зустрів біля ОСОБА_19 та ОСОБА_20 свого товариша ОСОБА_7 , забравши якого вони направилися додому у зворотному напрямку. Проте, біля будинку № 6 по вулиці Ріхтера, не доїхавши близько метрів 200 до свого дому, автомобіль під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_4 було зупинено працівниками УПП. До останнього підійшов працівник поліції, який повідомив, що у водія є ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував лейтенантові поліції ОСОБА_8 пройти тест за допомогою газоаналізатора «Драгер», який той пройшов результат 1,85 проміле. В подальшому стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_4 були складені адміністративні матеріали, однак, як пояснює останній, його права працівник УПП не роз`яснював. В подальшому лейтенант поліції ОСОБА_3 розписався в адміністративних матеріалах та отримав їх копії. Разом з цим, лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначив, що йому стало відомо з квитанції алкотестеру «Драгер», що той проходив відповідне калібрування, ще 07.09.2022. Як вказує останній, згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Драгер» визначено, що умовою правильної роботи приладу є перевірка калібровки, яка має проводитися кожні 6 місяців. Щодо відсутності в лейтенанта поліції ОСОБА_4 на час зупинки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та складання відповідної постанови, пояснив, що свідоцтво було в лівій дверній карті. Однак на момент вимоги поліцейських надати його він про це забув, бо був вже дуже втомлений. В свою чергу лейтенант поліції ОСОБА_3 додав, що після проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки він прохав проходження освідування у медичному закладі, однак поліцейські УПП його вимогу проігнорували. Як пояснив лейтенант поліції ОСОБА_3 , після складання адміністративних матеріалів він близько двох годин сидів на місці події в автомобілі УПП, екіпаж якого й складав адміністративні матеріали. Поліцейські забороняли йому відходити та вимагали сидіти в авто, без будь-яких пояснень. Однак, через деякий час приїхали відповідальний від керівництва підполковник поліції ОСОБА_21 , начальник СКЗ підполковник поліції ОСОБА_22 та її підлегла старший лейтенант поліції ОСОБА_23 , які доставили лейтенанта поліції ОСОБА_4 до ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП без будь-яких пояснень, де він перебував у холі та кабінеті кадрів протягом години. Покинув останній адміністративну будівлю відділу поліції 07.08.2023 приблизно о 03:00 та пішки пішов додому.

Аналізуючи відповіді лейтенанта поліції ОСОБА_4 дисциплінарна комісія дійшла висновку, що даний поліцейський продемонстрував цілковите незнання нормативно-правових актів, які регламентують дотримання дисципліни та законності в підрозділах поліції. Ба більше останній продемонстрував свою необізнаність щодо порядку огляду водіїв на стан сп`яніння, оскільки відповідно до частини другої статті 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Продовжуючи аналіз пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_4 також встановлено, що останній стверджує про необхідність проведення кожні 6 місяців калібровки (повірки/градуювання) газоаналізатора «Драгер» для його правильної роботи та посилається у своєму поясненні на Інструкцію з експлуатації газоаналізатора «Драгер». Проте відповідно до пункту 4 розділу Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193, засоби вимірювальної техніки (далі ЗВТ) підлягають періодичній повірці, повірці після ремонту, а також можуть проводитися позачергова, інспекційна та експертна повірки. Крім того під час проведення службового розслідування, 10.08.2023 до УПП надіслано запит щодо надання завірених копій документів, які підтверджують проведення повірки газоаналізатору «Drager Alcotest 7510», за допомогою якого проводився огляд 07.08.2023 ОСОБА_4 на стан сп`яніння. 11.08.2023 до УГІ ГУНП надійшов лист УПП (вх. № 4919) з такими додатками: - копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 7510 OIML», серійний номер НОМЕР_3 ; - копія сертифікату відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва; - копія сервісної книжки з відомостями про сервіс, градулювання та державну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 7510 OIML», серійний номер НОМЕР_3 ; Вивченням свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 07.09.2022 № П 51 QM 1070 083 22 встановлено, що повірку газоаналізатору «Drager Alcotest 7510 OIML» проведено 07.09.2022 та свідоцтво є чинним до 07.09.2023. В свою чергу вивченням сервісної книжки з відомостями про сервіс, градулювання та державну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 7510 OIML», серійний номер НОМЕР_3 встановлено, що «сервісне технічне обслуговування», «градуювання» та «повірка» даного газоаналізатора проводилися щорічно, про що свідчать відповідні відмітки зроблені уповноваженим сервісним центром який надавав такі послуги. Таким чином, припущення лейтенанта поліції ОСОБА_4 щодо некоректної роботи алкотестеру «Драгер» спростовується та вчергове лише підтверджує факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_3 надав дисциплінарній комісії завідомо неправдиве пояснення, чим перешкоджав проведенню службового розслідування та намагався ввести дисциплінарну комісію в оману, оскільки зазначив, що після складання адміністративних матеріалів він близько двох годин сидів на місці події в автомобілі УПП, екіпаж якого й складав адміністративні матеріали. Проте адміністративні матеріали стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_4 складалися близько однієї години, через 40 хв після зупинки його вже було ознайомлено із складеними адміністративними матеріалами. Також лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначив, що його прохання пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я поліцейські УПП проігнорували, проте переглядом відеозаписів із 3 бодікамер поліцейських УПП такого прохання від лейтенанта поліції ОСОБА_4 не надходило та і поліцейські УПП під час опитування категорично заперечили даний факт. Водночас лейтенант поліції ОСОБА_3 під час розмови з працівниками УПП, на їх питання «Алкогольні напої вживали?» відповів «Так, вживав», але під час опитування в рамках службового розслідування останній зазначив, що був у втомлену стані тому не зрозумів питання. Проте лейтенант поліції ОСОБА_3 декілька разів повідомляв поліцейським УПП про вживання алкоголю (перебування в стані сп`яніння). Всі вищевикладені факти надання завідомо неправдивого пояснення лейтенантом поліції ОСОБА_6 дисциплінарній комісії підтверджуються зібраними матеріалами під час проведення службового розслідування, що описано у висновку службового розслідування.

Також, лейтенанту поліції ОСОБА_8 було надано можливість підтвердити своє пояснення з використанням поліграфа задля доведення дисциплінарній комісії, що в ніч на 07.08.2023 він алкогольні напої не вживав та автомобілем у стані сп`яніння не керував, у зв`язку з чим останньому 11.08.2023 спеціалістом з психофізіологічних досліджень психологом групи кадрового забезпечення БПОП ГУНП майором поліції ОСОБА_24 на підставі завдання від 10.08.2023 № 55/2319 було проведено опитування з використанням поліграфа. В ході проведення опитування з використанням поліграфу встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_3 на запитання «Чи вживали Ви 06.08.2023 алкогольні напої?» та «Чи керували Ви в ніч на 07.08.2023 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння?» відповів «Ні». Проте відповідно до довідки про результати опитування з використанням поліграфа встановлено, що під час відповідей на вказані запитання у лейтенанта поліції ОСОБА_4 виявлено значимі психофізіологічні реакції, що свідчить про наявність свідомо прихованої інформації на ці запитання (брехня виявлена). Таким чином, за допомогою проведення опитування з використанням поліграфу лейтенанта поліції ОСОБА_4 було лише підтверджено факт керування ним 07.08.2023 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

У висновку від 17.08.2023 року вказано, що оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_3 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння у сфері безпеки дорожнього руху, яке створювало потенційну загрозу життю та здоров`ю громадян та полягало у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, перебування у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, неспроможності у повній мірі усвідомлювати та контролювати свої дії, висловлювати думки. Дані неправомірні дії лейтенанта поліції ОСОБА_4 могли спричинити настання тяжких наслідків, вчинених ним у такому стані, в результаті яких могли постраждати пересічні громадяни, що могло набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів.

Тобто, з матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування було встановлено, що позивачем, ОСОБА_1 , вчинено дисциплінарний проступок, який проявився в порушенні вимог п. 1, 2, 3, 4, 6, 9, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію», абз. 2 ч. 5 ст. 14, абз. 2, 6 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», п. 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, п. 1.3, пп. «б» п. 2.1, пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 № 14/А-2022. Тобто, позивачем, ОСОБА_1 , скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

При цьому, дослідженні під час судового засідання відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) посадових осіб УПП, які зупинили автомобіль «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , підтверджуються обставини, встановлені під час розслідування та викладені у висновку службового розслідування від 17.08.2023 року та спростовуються доводи, які надавались позивачем ОСОБА_1 під час службового розслідування.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення у поза службовий час не є підставою для початку проведення службового розслідування, оскільки з матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення службового розслідування була доповідна записка УГІ ГУНП в області від 07.08.2023 № 55/2269 стосовно порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, в тому числі не належного виконання службових обов`язків слідчим слідчого відділення того ж підрозділу поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , зокрема за фактом порушення ним 07.08.2023 комендантської годи, керування в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом, без свідоцтва про його реєстрацію, а також для вивчення його службової діяльності, ефективності проведення профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього, що узгоджується з підставами для призначення службового розслідування, які визначені п. 1, 2 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

З матеріалів справи вбачається, що позивача, ОСОБА_1 , було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування від 07.08.2023 року № 1983 під підпис (а.с. 134-135 т. 1).

Тобто, позивач знав про проведення службового розслідування, підстав його проведення та мав можливість, в тому числі у випадку незгоди із наказом від 07.08.2023 року № 1983, його оскаржити. Разом з тим, доказів скасування наказу від 07.08.2023 року № 1983 суду не надано.

Верховний Суд в постанові від 27.04.2021 року по справі №160/6819/19 вказав, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

В постанові від 25 червня 2020 року по справі № 2240/2329/18 Верховний Суд зазначив, що за вчинення одного й того ж самого правопорушення (діяння) особа може бути притягнута до двох різних видів юридичної відповідальності. Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Постановою Верховного Суду від 17.07.2019 № 806/2555/17 визнано, що порушення працівником поліції Правил дорожнього руху, яке виразилось у перебуванні у стані алкогольного сп`яніння, незалежно чи працівник поліції притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, ігнорував виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УШ. Закону України від 02.07.2015 № 580-УІІІ «Про Національну поліцію». Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, знехтував Присягою поліцейського, цим самим вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2021 року по справі № 420/3659/19, від 22.07.2020 року по справі №804/8515/17, від 17.07.2019 року по справі № 806/2555/17.

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування було проведене саме за фактом складання стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні такого адміністративного правопорушення. В ході проведення службового розслідування відповідачем встановлювались обставини, що свідчать про вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку. Перевірка законності складання відносно позивача адміністративних матеріалів про вчинення ним адміністративних правопорушень, як і достатність і достовірність кожного доказу, складеного працівниками патрульної поліції при складанні таких матеріалів, є прерогативою суду при розгляді відповідної справи про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд в постанові від 12 грудня 2018 року по справі №826/2161/16 вказав, що адміністративний суд, на розгляді у якому перебуває справа про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, не являється органом, який встановлює наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Даним повноваженням наділений лише суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №804/4096/17 зазначив, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ). Акцентуючи цим увагу на тому, що Закон №580-VІІІ виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у даній постанові мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарної, кримінальної та/або адміністративної, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Тобто, факт притягнення або відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

З аналізу матеріалів справи слідує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стало не вчинення адміністративного правопорушення, а саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні позивачем службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. При цьому, хоча накази, що оскаржуються, і прийнято з урахуванням, в тому числі, відомостей про вчинення адміністративних порушень, однак вони ґрунтується на самостійних правових підставах.

З матеріалів справи вбачається, що склад дисциплінарного проступку встановлений дисциплінарною комісією на підставі матеріалів службового розслідування, в ході якого були зібрані докази: поясненнями позивача та поліцейських, які перебували на місці події, поясненнями посадових осіб ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП, які 07.08.2023 здійснювали виїзд на місце події за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 , відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, відповідями на запит щодо нагрудних камер, результатами пройденого ОСОБА_25 поліграфу.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії в повній мірі досліджено зібрані докази та надано оцінку всій повідомленій інформації, з обґрунтованим відхиленням певних пояснень.

Тобто, висновок службового розслідування, який слугував підставою для винесення оскаржуваних наказів, дозволяє дійти висновку, що результати службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні інформації та документах та відібраних поясненнях у осіб, причетних до досліджуваних подій.

В той же час, прийняття Малиновським районним судом м. Одеси постанови від 18.10.2023 року по справі № 521/20626/23, якою закрито провадження по справі відносно ОСОБА_25 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не свідчить про відсутність в діях позивача ОСОБА_25 складу дисциплінарного проступку.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року по справі № 320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Отже, в цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним вказаних вище дій внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Дії позивача також були кваліфіковані як порушення Правил етичної поведінки поліцейських. Зазначено, що діяльність поліцейського має відповідати не тільки положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов`язків і повноважень, що покладаються на них.

Верховний Суд в постанові від 14.02.2019 року по справі №824/1022/16-а зробив висновок, що обов`язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті наказу від 18.08.2023 року №2086 в частині застосування до слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу від 14.09.2023 року №1248о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, відповідач, Головне управління Національної поліції в Одеській області, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, оскільки позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції в Одеській області з 16 вересня 2023 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу період з 16 вересня 2023 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, є похідними вимогами, тому підстави для їх задоволення також відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2086 від 18.08.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП №1 ГУНП в Одеській області»; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1248о/с від 14.09.2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції в Одеській області з 16 вересня 2023 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу період з 16 вересня 2023 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 липня 2024 року.

Суддя О.А. Левчук

.