Решение № 120372129, 04.07.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2024 Справа №607/5725/24 Провадження №2/607/1774/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складіголовуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача прокурора Рісної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської міської ради з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 . в лікувальному закладі КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», витрати закладу охорони здоров`я на лікування становлять 11198, 76 грн. Зокрема, вартість лікування за рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) становить 10598, 74 грн, а за рахунок коштів міського бюджету 600 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 28 червня 2022 року, близько 15:10 год. водій ОСОБА_1 керував технічно - справним автомобілем марки "Skoda" моделі "Fabia" р.н. НОМЕР_1 та рухався без пасажирів та без вантажу, здійснюючи виїзд із прилеглої території буд АДРЕСА_1 . Під час руху водій ОСОБА_1 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) ПДР України. Перед виїздом із прилеглої території буд. АДРЕСА_1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Skoda" моделі "Fabia" р.н. НОМЕР_1 зупинився. В цей момент із вул. Гайова проти напрямку руху в сторону вул. Микулинецька рухався ОСОБА_2 на велосипеді, чим порушив вимоги п. 11.14 Правил дорожнього руху України. Всупереч вимогам 10.1, 10.2 ПДР України, водій ОСОБА_1 перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав рух вперед та допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля "Skoda" моделі "Fabia" р.н. НОМЕР_1 на велосипедиста ОСОБА_2 , хоча мав об`єктивну можливість виявити останнього. У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинено закриту травму грудної клітки у виді перелому першого правого ребра та закриту травму грудного відділу хребта у виді перелому тіла і обох поперечних відростків 11-го хребця без порушення функції спинного мозку, яка у своєму клінічному перебігу супроводжувались тривалими (більше як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.п. 2.2.1 а/,в/ і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» - МОЗ України, Київ, 1995). Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1., 10.2. ПДР України, перебуває у причинному зв`язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.02.2023 у справі №607/13441/22, закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з примиренням потерпілого та обвинуваченого. Цивільний позов не заявлявся, витрати на лікування потерпілого від злочину не відшкодовані. Вартість затрат на лікування та перебування в лікувальному закладі КНП «Тернопільськаміська комунальналікарня швидкоїдопомоги»ОСОБА_3 становить 11198, 74 грн. і відповідно до ст. 1206 ЦК України повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_1 як особою, яка вчинила злочин.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2024 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні представник Тернопільської окружної прокуратури позов підтримала з викладених у позовній заяві підстав та просила задовольнити.

Представники Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився, подавши суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник Тернопільської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки.

Представник третьої особи КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує представник позивача.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/13441/22 від 07.02.2023 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, у зв`язку із примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження 12022211040000900 від 28.06.2022 за даним фактом - закрито.

В зазначеній ухвалі встановлено, що 28 червня 2022 року, близько 15:10 год. водій ОСОБА_1 керував технічно - справним автомобілем марки "Skoda" моделі "Fabia" р.н. НОМЕР_1 та рухався без пасажирів та без вантажу, здійснюючи виїзд із прилеглої території буд АДРЕСА_1 ,

Під час руху водій ОСОБА_1 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) ПДР України.

Перед виїздом із прилеглої території буд. АДРЕСА_1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Skoda" моделі "Fabia" р.н. НОМЕР_1 зупинився. В цей момент із вул. Гайова проти напрямку руху в сторону вул. Микулинецька рухався ОСОБА_2 на велосипеді, чим порушив вимоги п. 11.14 Правил дорожнього руху України.

Всупереч вимогам 10.1, 10.2 ПДР України, водій ОСОБА_1 перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав рух вперед та допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля "Skoda" моделі "Fabia" р.н. НОМЕР_1 на велосипедиста ОСОБА_2 , хоча мав об`єктивну можливість виявити останнього.

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинено закриту травму грудної клітки у виді перелому першого правого ребра та закриту травму грудного відділу хребта у виді перелому тіла і обох поперечних відростків 11-го хребця без порушення функції спинного мозку, яка у своєму клінічному перебігу супроводжувались тривалими (більше як 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.п. 2.2.1 а/,в/ і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» - МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1., 10.2. ПДР України, перебуває у причинному зв`язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 .

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Відповідно до довідки КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» №197 від 08.02.2024, витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 , становлять 11198, 74 грн. Зокрема, вартість лікування за рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) становить 10598, 74 грн, а за рахунок коштів міського бюджету - 600 грн.

Фінансування КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» у 2022 році здійснювалося Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладеного між КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» та НСЗУ Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні.

Частина коштів, зокрема на фінансування комунальних послуг лікарні, виділялася з міського бюджету.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» є юридичною особою комунальним підприємством, що надає медичні послуги населенню міста Тернополя.

Статутом КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», затвердженим рішенням Тернопільської міської ради від 28.07.2017 №7/16/20 визначено, що підприємство є об`єктом комунальної власності Тернопільської міської ради.

Власником, засновником та органом управління Підприємством виступає Тернопільська міська рада.

Отже, КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» відноситься до юридичних осіб комунальної власності, кошти, які виділяються на лікування хворих, частково надходять із місцевого бюджету.

Враховуючи наведене, кошти в сумі 600 грн підлягають зарахуванню до місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Тобто, послуги КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

В той же час, оскільки КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» витратила отримані від НСЗУ державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікуванні потерпілого ОСОБА_2 , котрий перебував на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», дані кошти, а саме 10598, 74 грн, необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України.

Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

З цих підстав за захистом інтересів держави до суду звернулась керівник Тернопільської окружної прокуратури.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до ч. 3 ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Представництво інтересів громадянина або держави в суді відповідно до ч. 6 вказаної статті включає, у тому числі, право прокурора звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Витрати на лікування потерпілого від злочину лікарні відповідачем відшкодовані не були.

Держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (ч.2 ст.1191 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.1206ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Відповідно до п. п. 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до ч.3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Тернопільською окружною прокуратурою листом від 09.02.2024 № 50-86-12029ВИХ-24 повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені факти невідшкодування завданої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави.

Однак листом від 26.02.2024 за № 6134/2-16-24 НСЗУ на адресу окружної прокуратури надано відповідь про те, що відповідно до норм Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101, та згідно листа НСЗУ не наділено повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Одночасно НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави із цивільним позовом Тернопільською окружною прокуратурою та готова до співпраці в межах повноважень.

Однак, вказане свідчить про бездіяльність Національної служби здоров`я України та відсутність наміру звернення до суду, оскільки окружною прокуратурою листом фактично повідомлено про виявлені порушення.

Відсутність претензійно-позовної роботи з боку Національної служби здоров`я України свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері раціонального використання бюджетних (державних) коштів, внаслідок чого не надходять кошти до державного бюджету, порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.

Крім того, Тернопільська окружна прокуратура зверталась із запитом №50-89-1201 ВИХ-24 на адресу Тернопільської міської ради про те, чи вживаються уповноваженими органами заходи щодо Відповідача шляхом подання позовної заяви про стягнення коштів.

У відповідь на зазначений запит прокуратури, надійшов лист Тернопільської міської ради №4722-Ю/2024 від 27.02.2024, відповідно до якого Тернопільська міська рада не зверталась до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину і Тернопільська міська рада не заперечує щодо вжиття заходів представницького характеру, шляхом подачі Тернопільською окружною прокуратурою відповідної позовної заяви.

Засновником, власником КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» є Тернопільська міська рада, а тому кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину повинні бути зараховані на відповідний рахунок міського бюджету.

Після набрання чинності ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 07.02.2023 у справі №607/13441/22, Тернопільською міською радою, а також Національною службою здоров`я України не вжито жодних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо стягнення затрачених коштів на лікування потерпілого від злочину.

Відтак, Тернопільська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Тернопільської міської ради про відшкодування витрат, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 10598, 74 грн на користь державного бюджету України та в сумі 600 грн на користь міського бюджету в особі Тернопільської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, і внаслідок його протиправних дій була заподіяна шкода здоров`ю ОСОБА_2 .

Ці обставини встановлені ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/13441/22 від 07.02.2023 року.

Унаслідок винних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 , перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», яка витратила отримані від НСЗУ державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», витрати на його лікування склали 11198, 76 грн, які не відшкодовані, що свідчить про порушення інтересів держави, за захистом яких до суду звернулась керівник Тернопільської окружної прокуратури, тому дані кошти, а саме 10598, 74 грн, необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України, а кошти в сумі 600 грн стягнути та зарахувати до міського бюджету.

Крім цього, відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 10598, 74 грн, які перерахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UА978999980313080115000026011; код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат), код класифікації доходів 24060300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 на користь держави в особі Тернопільської міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 600 грн в дохід міського бюджету на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Тернопільській області/тг м.Тернопіль/24060300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача: казначействоУкраїни (ел.адм.подат.), р/р: UА618999980314040544000019751, код класифікації доходів до бюджету 24060300 «Інші надходження», призначення платежу - відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілих внаслідок злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3028,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич