Постановление суда № 120331046, 12.07.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7071/23

Провадження № 6/357/261/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Фельтіна Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, згідно з якою останній просить суд: 1) Зупинити виконавче провадження ВП № 7433302 від 05 березня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року в розмірі 101 80170 грн. та стягнення судових витрат за сплату судового збору в сумі 2 170,00 грн.; 2) Витребувати виконавчий лист № 357/7071/23 від 30 січня 2023 року у приватного виконавця Протченко Богдани Орестівни; 3) Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області № 357/7071/23 від 30 січня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року в розмірі 101 801,70 грн. та судових витрат у справі по сплаті судового збору в сумі 2 170,00 грн.

Заява обґрунтована тим, 22 березня 2024 року ним як відповідачем було направлено до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27 листопада 2023 року у справі № 357/7073/23. Київським апеляційним судом поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тому виконавчий лист від 30 січня 2023 року у справі № 357/7071/23 повинен бути визнаним таким що не підлягає до виконання.

07 червня 2024 року на адресу суду від представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Меркулової В.В. надійшов відзив на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, згідно з яким представник банку просить суд відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.

Відзив обґрунтовано тим, що заборгованість відповідача перед банком не погашена, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року не набуло статусу остаточного.

У зв`язку з тим, що 01 квітня 2024 року цивільна справа № 357/7073/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» направлена до Київського апеляційного суду, Білоцерківським міськрайонним судом скеровано до ОСОБА_1 листа про неможливість вирішення заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає до виконання до повернення Київським апеляційним судом вказаної цивільної справи.

01 липня 2024 року на адресу суду повернулися матеріали цивільної справи з Київського апеляційного суду.

05 липня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла скарга щодо негайного розгляду його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання.

Розгляд справи за заявою ОСОБА_1 судом призначено на 12 липня 202 4року на 12.00 год.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року в розмірі 101 801,70 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 170,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.

16 січня 2024 року на адресу суду від представника Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» надійшла заява про видачу виконавчого листа у даній справі.

30 січня 2024 року судом направлено представнику банку оригінал виконавчого листа від 30 січня 2024 року.

27 березня 2024 року Київським апеляційним судом витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду матеріали цивільної справи у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду від 27 листопада 2023 року.

Матеріали цивільної справи 01 квітня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом направлено до Київського апеляційного суду.

01 липня 2024 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від Київського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи з ухвалою Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

При вирішенні скарги в частині зупинення судом виконавчого провадження суд виходить з наступного:

Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Вказаною нормою визначено перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем.

За змістом вимог статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», зупинення виконавчого провадження є виключним правом державного (або приватного) виконавця.

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Таким чином, зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині постановлення ухвали про зупинення виконавчого провадження ВП № 74333022 від 05 березня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2014 року в розмірі 101 80170 грн. та стягнення судових витрат за сплату судового збору в сумі 2 170,00 грн.

Правова позиція Верховного Суду у подібних за змістом правовідносинах викладена постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18

Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

При вирішенні зави про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання суд виходить з наступного:

Відповідно ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд зазначає, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а з матеріалів справи не вбачається, що боржником були виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості стягувачу у строк до дати видачі виконавчого листа, тому правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні

Відповідно до положень частини 2 статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Окрім того, за своїм змістом частина 2 статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 27 листопада 2023 року було ухвалено рішення у справі, яке було відправлено до ЄДРСР 27 листопада 2023 року, тому строк на апеляційне оскарження закінчився 28 грудня 2023 року, виконавчий лист у справі було видано 30 січня 2024 року. Київським апеляційним судом з Білоцерківського міськрайонного суду матеріали справи витребувано лише 27 березня 2024 року.

Отже, оскільки матеріали справи не місять доказів того, що на час видачі виконавчого листа у суду першої інстанції були відомості щодо подання апеляційної скарги, виконавчий лист було видано після строків, встановлених на апеляційне оскарження, тому на час видачі виконавчого листа не було підстав вважати, що виконавчий лист було видано помилково.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У справі «Soering vs UK» Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, в матеріалах справа наявна ухвала Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського суду від 27 листопада 2023 року, що в свою чергу додатково свідчить про те, що відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання за рішенням суду першої інстанції від 27 березня 2024 року.

Керуючись ст. 260, 273, 353, 432 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя М. М. Бебешко