Решение № 120230715, 08.07.2024, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/552/24

Провадження № 2/169/221/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року с - ще Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю секретаря судового засідання Ілляшик З.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом Турійської селищної ради Волинської області в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

Турійська селищна рада Волинської області звернулася до суду із позовом в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину, посилаючись на те, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_3 померла. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та навчання дочки, зловживає алкогольними напоями, у зв`язку з чим ОСОБА_1 у жовтні 2023 року була влаштована до Волинського обласного центру соціально - психологічної реабілітації дітей, а 02 травня 2024 року поступила до Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», де батько жодного разу її не відвідав та не цікавився її станом здоров`я. Вказуючи, що заходи соціального супроводу сім`ї не дали позитивних результатів, позивач просив ухвалити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувати з відповідача аліменти на дитину в розмірі 1/2 (однієї другої) частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття на особовий рахунок дитини.

Суддя своєю ухвалою від 31 травня 2024 року позовну заяву прийняла до розгляду, відкрила провадження у справі та призначила підготовче засідання.

У підготовче засідання представник позивача - Петровець Л.О. не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, однак подала до суду письмову заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити повністю та розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування Турійської селищної ради Волинської області.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно його неповнолітньої дочки ОСОБА_1 та стягнення з нього аліментів на дитину, просить справу розглядати за його відсутності.

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Звертаючись до суду із позовом, позивач, як на підставу своїх вимог, посилалася на положення пункту 2 частини першої статті 164 СК України, відповідно до якого мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (стаття 12 Закон України «Про охорону дитинства»).

Згідно з статтею 15 вказаного Закону батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого й умисного нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом наведених норм матеріального права предметом доказування у справах про позбавлення батьківських прав є наявність однієї із підстав або декількох підстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України, - у розглядуваному випадку наявності факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, яке може проявлятися у вищенаведених діях і бездіяльності по відношенню до дітей.

Як установив суд, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4).

Мати дитини ОСОБА_3 померла (а. с. 4 на звороті).

Наказом служби у справах дітей Турійської селищної ради від 20 жовтня 2023 року №16 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на профілактичний облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виконання своїх батьківських обов`язків (а. с. 10).

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була влаштована до Волинського обласного центру соціально - психологічної реабілітації дітей, а 02 травня 2024 року поступила до Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», де батько жодного разу її не відвідав та не цікавився її станом здоров`я (а. с. 11, 16).

Відповідно до характеристики Турійської селищної ради Волинської області від 23 травня 2024 року відповідач ОСОБА_2 працює у приватному підприємстві «Захід», веде підсобне господарство, інколи зловживає спиртними напоями (а. с. 17).

Згідно з Актами обстеження умов проживання (а. с. 18 - 22) виявлено неналежні умови проживання дитини (незадовільний санітарний стан житлового будинку, безлад). Працівниками соціальних служб проведено бесіди з відповідачем щодо недопущення зловживання спиртними напоями, попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до листа Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Турійської селищної ради від 16 травня 2024 року № 205 під час регулярних відвідувань працівниками соціальних служб місця проживання відповідача виявлені факти невиконання останнім батьківських обов`язків щодо дочки ОСОБА_5 , вживання спиртних напоїв, незабезпечення потреб дитини (а. с. 14-15).

Аналіз наведених обставин в їх сукупності дає підстави для висновку, що відповідач фактично свідомо й умисно ухилився та самоусунувся від виховання дитини та виконання батьківських обов`язків, що характеризує його з негативної сторони і як безвідповідального батька, свідчить про відсутність у нього батьківського почуття любові до рідної дочки, небажання виховувати і піклуватися про неї, а також суперечить загальновизнаним правилам і принципам співжиття і сімейних відносин.

За змістом статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Турійської селищної ради від 16 травня 2024 року доцільним є позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5-6).

Суд погоджується із наявним у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування і вважає його достатньо обґрунтованим та зробленим на підставі повного, всебічного, детального й об`єктивного аналізу фактичних обставин, що мають значення для справи, з життя дитини і відповідача, акцентуванні уваги на невиконанні відповідачем своїх батьківських обов`язків по відношенню до дочки та умисному ухиленні від виконання таких обов`язків.

Системний аналіз наведених вище обставин справи дає підстави для висновку про доведеність у вказаному випадку факту умисного і свідомого ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дочки та передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України правових підстав для застосування крайнього заходу впливу позбавлення батьківських прав щодо дитини, оскільки відповідач не приймає участі у вихованні, утриманні, фізичному, психічному, соціальному та духовному розвитку дочки, не піклується про її зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дитину і призводить до шкідливих наслідків для її психіки та духовного розвитку.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Також, ураховуючи положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої, восьмої статті 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з умисним ухиленням від виконання батьківських обов`язків по її вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов`язками.

Будь-яких належних, допустимих і беззаперечних доказів на спростування вищевказаного в матеріалах справи немає.

Відповідно до вимог частини третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на вказані положення матеріального права, суд вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дитину в розмірі 1/2 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам статей 182, 183, 191 СК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору на підставі закону, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, виходячи із кількості і характеру заявлених позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, - 1 211 гривень 20 копійок.

На підставі статей 7, 19, 164, 165, 166, 167, 182, 183, 191 СК України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 263 - 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Турійської селищної ради Волинської області в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 7 від 09 червня 2011 року, зареєстрований у Маковичівській сільській раді Турійського району Волинської області.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 (однієї другої) частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2024 року і до досягнення нею повноліття, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Допустити негайне виконання цього рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Зобов`язати Турійську селищну раду Волинської області відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місячний строк з дня набрання законної сили цим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування позивача - Турійська селищна рада Волинської області місцезнаходження: майдан Центральний, 1, с-ще Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код в ЄДРПОУ: 04333052.

Ім`я представника позивача - Петровець Лілія Олексіївна , місцеперебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 20 жовтня 2011 року.

Ім`я відповідача - ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 09 січня 2001 року.

Повне рішення складено 08 липня 2024 року.

Головуючий