Решение № 120205313, 28.06.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 369/20701/23

Провадження №2/367/2852/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 червня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «Коллект Центр`Мостовенко О.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договіром позики № 3295276 від 07.10.2021 у розмірі 33379,39 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

На обґрунтуванняпозовних вимогзазначає,що 07.10.2021між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «МАНІФОЮ»та ОСОБА_1 укладено Договірпозики №3295276.Договір позикиукладено велектронній формішляхом підписанняелектронним підписомвідповідача.Згідно п.2.1.Договору позикиза цимдоговором позикодавецьпередає позичальникуу власністьгрошові кошти(позику),а позичальникприймає насебе обов`язокповернути такуж сумугрошових коштів(сумупозики)та сплатитипозикодавцю процентивід сумипозики тавсі іншіплатежі,пов`язані звиконанням цьогодоговору.Відповідно доп.2.2.Договору позикипозика надаєтьсяна умовахповернення,платності тастроковості внаціональній валютіУкраїни -гривні.Пунктом 2.3.Договору позикивстановлені параметрипозики:тип позики:короткострокова;мета отриманняпозики:придбання товарів(робіт,послуг)для задоволенняпотреб,не пов`язанихз підприємницькою,незалежною професійноюдіяльністю абовиконанням обов`язківнайманого працівника;сума позики:6700,00грн.строк позики:до 06.11.2021року (30днів).Згідно п.2.4.2.Договору позикисередньоденний розмірпроцентів закористування позикою,акційний,фіксований:1,393%від сумипозики закожен денькористування позикоюв межахповного строкупозики.Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою. Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику. Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4. Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення. Згідно п. 3.6. Договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою. Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору позики, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором позики наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 09.02.2022 року між ТОВ «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 3295276 від 07.10.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 3295276 від 07.10.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до Відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 09.11.2023, відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, становить 88051,39 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6700,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 10666,39 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.; заборгованість з комісії - 3350,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 33379,39 грн.. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6700,00 грн.; заборгованість за відсотками 23329,39 грн.; заборгованість з комісії 3350,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31.01.2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики було відкрито провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, учасники справи в судове засідання не викликались.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3295276.

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.

Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 6 700,00 грн. строк позики: до 06.11.2021 року (30 днів).

Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.

ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 6 700,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування грошових коштів №2782_230317175445 від 17.03.2023 року.

09.02.2022 року між ТОВ «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 3295276 від 07.10.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №09/02-2022 від 09.02.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 3295276, в загальному розмірі 20716,39 гривень, з яких: заборгованість за сумою позики- 6700,00 грн.; заборгованість за процентами користування позикою - 10666,39 грн.; заборгованість за процентами на прострочену позику - 3350,00 грн.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступив ТОВ «Коллект Центр» права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за Договорами Позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них.

Відповідно до Реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3295276, в загальному розмірі 88051,39 гривень, з яких: 6700,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 78001,39 грн. - заборгованість по нарахованим процентам; 3350,00 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями.

Станом на 09.11.2023 року загальний розмір заборгованості відповідачки відповідно до розрахунку заборгованості складає 88 051,39 гривень, з яких: 6700,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 78 001,39 грн. - заборгованість по нарахованим процентам; 3350,00 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та«;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» Договору позики №3295276 від 07.10.2021 року.

У пункті 9 «Реквізити та підписи сторін» вищезазначеного договору зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію».

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не оспорюється та не оспорюється факт укладення вищевказаного договору та факт отримання кредитних коштів у сумі 6700,00 грн. відповідно до умов вказаного договору №3295276 від 07.10.2021 року. Матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором позики №3295276 від 07.10.2021 року, у сумі 6700,00 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» в частині стягнення з ОСОБА_1 відсотків за договором позики №3295276 від 07.10.2021 року, суд зазначає наступне.

Як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа N 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України,яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16), де викладені такі правові висновки.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі N 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підстав відступити від указаних вище правових висновків немає.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12 (пункт 54) та від 04 лютого 2020 року у справі N 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,393% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.

Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.

Згідно п. 3.6. Договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов`язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця.

Аналізуючи наведені умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, суд приходить до висновку, що у договорі відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за договором позики.

Отже, слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.

Разом з тим, враховуючи, що відповідач кредит наданий йому у розмірі 6700,00 грн. не повернув, з останнього підлягають стягненню відсотки у розмірі 2799,92 грн., які узгоджені та нараховані йому на 30 день з моменту отримання кредиту.

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект центр» підлягає стягненню заборгованість за Договором позики №3295276 від 07.10.2021 року у розмірі 9499,92 грн., з яких 6700,00 грн. - сума боргу за тілом кредиту та 2799,92 грн. - відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування (30 днів з моменту отримання кредиту).

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. суд зазначає наступне.

За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року; прас-лист АО «Лігал Ассістанс»; копію платіжної інструкції №0396740000 від 09.11.2023 року на суму 52000 грн., заявку на надання юридичної допомоги №14 від 04.11.2023 року та витяг з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.11.2023 року.

Згідно з Витягом з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.11.2023 року ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових послуг: надання усної консультації з вивченням документів (3000 грн за 2 години) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (10000 грн за 5 годин).

З платіжної інструкції №0396740000 від 09.11.2023 року вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» було сплачено 52000 грн за надання правової допомоги згідно договору №02-01/2023 від 02.01.2023 року про надання правової допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме, відсоток задоволених вимог становить (9 499,92 грн. / 33379,39 грн.) * 100 = 28.46%. Таким чином судовий збір підлягає стягненню у розмірі (2684,00 грн. * 28,46) = 763,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 514, 536, 610, 612, 625, 626, 629, 638, 639, 1046-1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договіром позики № 3295276 від 07.10.2021 у розмірі 9 499,92 грн. (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень 92 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»(кодЄДРПОУ 44276926,місцезнаходження:01133,місто Київ,вул.Мечнікова,будинок 3,офіс 306)понесені витратина сплатусудового зборуу розмірі763,86грн.(сімсот шістдесят три гривні 86 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Я.В. Шестопалова