Постановление суда № 120189103, 03.07.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5244/24

н/п 1-кс/953/4852/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000619 від 17.05.2024,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким слідчий просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 22024220000000619 від 17.05.2024.

1. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

Вимогиклопотання прокурор обґрунтовує тим, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000619 від 17.05.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 02.06.2024 по 26.06.2024, використовуючи профіль «Амекрон» (ідентифікатор « ОСОБА_5 », номер телефону НОМЕР_1 ), а також профіль з номером телефону НОМЕР_2 у мобільному додатку «Telegram», з використанням телеграм-боту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ОСОБА_6 ), здійснював збір та передачу невстановленим представникам іноземної держави російської федерації відомостей про наявність, пересування сил і засобів сил оборони України залізничним сполученням, а також розміщення оборонних фортифікаційних споруд на території Харківського регіону.

26.06.2024 слідчим СВ УСБУ в Харківській області в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 було затримано.

Цього ж дня, 26.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належать наступні об`єкти нерухомості: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1586072014117); земельна ділянка кадастровий номер - 1413300000:01:005:0284 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14644214133); частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17460293).

Санкція злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , як основний додатковий вид покарання передбачає застосування конфіскації майна.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказане майно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно накласти арешт з метою недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна підозрюваного, яке може підлягати конфіскації відповідно санкції злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

2. Позиції учасників у судовому засіданні.

У судове засідання прокурор, належним чином у передбаченому ст. 135 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

У порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, з метоюзабезпечення арештумайнаклопотання розглядається без повідомлення підозрюваного та його захисника.

Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, загальні вимоги щодо порядку застосування яких, визначені статтями 131 та 132 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК).

Матеріали клопотання свідчать, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000619 від 17.05.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки сторона кримінального провадження довела наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 170 КПК.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів і таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_3 , - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення заборони на відчуження та розпорядження майном, а саме:

1)квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1586072014117);

2)земельна ділянка кадастровий номер - 1413300000:01:005:0284 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14644214133);

3)частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17460293).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1