Решение № 120177599, 04.07.2024, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18531/23

Провадження № 2/369/2750/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04.07.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря судових засідань Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з даним позовом. В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 29.05.2021 між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту№4524088, відповідно до умов якого ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАнадано відповідачу кредит у розмірі 18 000 грн, строком на 10 днів, шляхом переказу на його платіжну картку. Даний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті через веб-сайт або мобільний додаток та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який було введено відповідачем, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».

04.02.2022 року між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4524088 від 26.07.2021 р., що укладений між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта позичальником ОСОБА_1 .

В подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4524088 від 26.07.2021 р., що укладений між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта позичальником ОСОБА_1 .

Позивач посилаючись на те, що оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання по договору не виконала, у зв`язку із чим станом на 28.09.2023 виникла заборгованість у розмірі 52517,58 грн., яка у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4524088 від 26.07.2021 в розмірі 52517,58 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18 грудня 2023 року до суду надійшов відзив на позов. Не погоджуючись з доводами позову, відповідачка ОСОБА_1 вказала, що матеріали справи не містять доказів щодо відкриття нею відповідних кредитних рахунків (кредитної картки) на виконання умов вищезазначених кредитних договорів та зарахування вказаних коштів на ці кредитні рахунки, а також докази фактичного користування нею кредитними коштами (рух коштів на особових рахунках). Просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 26.07.2021 між ТОВАВЕНТУСУКРАЇНАта відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний договір №4524088, про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАзобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 18000,00 грн, строком на 10 днів.

04.02.2022 року між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4524088 від 26.07.2021 р., що укладений між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта позичальником ОСОБА_1 .

В подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №4524088 від 26.07.2021 р., що укладений між ТОВАВЕНТУС УКРАЇНАта позичальником ОСОБА_1 .

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по кредитному договору № 4524088 позивач надав наступні докази: копію електронного договору №4524088; паспорт споживчого кредиту; лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішність операцій згідно договору з ТОВАВЕНТУС УКРАЇНА№ 087/20-П від 08.07.2020 р.; лист ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за вих. № 166/23 від 17.03.2023 на адресу ТОВВердикт Капітал; картку обліку договору № 4524088 від 26.07.2021 укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВВердикт Капіталстаном на 10.01.2023 року; розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВКОЛЛЕКТ ЦЕНТРстаном на 28.09.2023 року; копію договору факторингу № 04-02/2022 від 04.02.2022 року; реєстр боржників до договору факторингу № 04-02/2022 від 04.02.2022 року; договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року; реєстр боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

Згідност.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ- документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04.07.2018р.№75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30.01.2018р. в справі №161/16891/15-ц.

Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018р. в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

Згідно з пунктів 1.2, 1.3 умов договору про надання споживчого кредиту №4524088 товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) в розмірі 18000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кошти кредиту та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного в пункті 1.4 цього договору.

Процентна ставка за користування кредитом - 1,90% в та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.2. Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація відповідно до п. 4.3 Договору (п.1.5.1. Договору).

Строк надання кредиту становить 10 днів (п.1.4 Договору).

Відповідно пункту 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахунку за реквізитами платіжної картки №516797ХХХХ4477 або іншої карти Клієнта, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п.2.4. кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1. Договору.

Таким чином, позивач звертаючись з даним позовом до суду, повинен був отримати від ТОВ «Вердикт Капітал», яке в свою чергу повинно було отримати від ТОВАВЕНТУСУКРАЇНАпервинні документи на підтверджують перерахування суми кредиту на вказані в кредитному договорі реквізити.

Суд не бере до уваги лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішність операцій згідно договору з ТОВАВЕНТУС УКРАЇНА№ 087/20-П від 08.07.2020 р., оскільки наявна в ньому інформація не підтверджена первинними документами.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 2ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем кредиту в ТОВАВЕНТУС УКРАЇНА, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо виникнення договірних відносин між ТОВАВЕНТУСУКРАЇНАта відповідачем не підтверджені належними доказами, в зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.259,265,268,273 ЦПК України, суд, -

У ХВ АЛ ИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 липня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ