Решение № 120125558, 01.07.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35917/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, в якому просить:

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UА068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 16 118,23 грн (шістнадцять тисяч сто вісімнадцять гривень 23 коп.) - витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з 25.07.2023 по 30.11.2023 на посаді курсанта. Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 27.11.2023 року №1246-ОС з відповідачем було припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби навчання) за частиною 11 (через небажання продовжувати навчання), частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключено 31 списків особового складу та BCIX видів забезпечення 3 30.11.2023 року.

Як стверджує позивач, відповідач під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації державної прикордонної служби України на утримання відповідача було витрачено: на грошове забезпечення 7719,91 грн, на речове забезпечення 7487,04 грн, на продовольче забезпечення 278,16 грн, на медичне забезпечення 633,12 грн, всього на суму - 16118,23 грн.

У позові вказано, що відповідач повинен був добровільно відшкодувати витрати до дня виключення відповідача зі списків Національної академії, тобто до 30.11.2023 включно, але у зазначений термін витрати пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував, тому це розцінюється як відмова від добровільного відшкодування витрат. Також відповідач на вимогі від 27.11.2023 №14/9914-23-Вих власноручно зазначив 27.11.2023, що «Вимоги про виконання зобов`язань №14/9914-23-Вих від 27.11.2023 із виконанням зобов`язання відмовляюсь виконати».

Відповідно, на думку позивача, у Адміністрації Державної прикордонної служби України виникло право на стягнення зазначених витрат з відповідача в судовому порядку.

Ухвала від 23.01.2024 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію даної ухвали направлено ОСОБА_1 за місцем його реєстрації.

Однак, до суду повернулось поштове повернення з копією вищевказаної ухвали та відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому згідно з п.5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Станом на дату вирішення даної справи, відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України від 25.07.2023 р. № 737-ОС ОСОБА_1 занесено в списки курсантів Національної академії, зараховано на всі види забезпечення без атестатів, присвоєно військове звання "солдат", призначено на посаду курсанта, та наказано вважати таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби строком на час навчання в Національній академії за освітньо-професійною програмою "Безпека державного кордону" зі спеціальності 252 "Безпека державного кордону".

25.07.2023 р. між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 укладено контракт "Про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого навчального закладу Державної прикордонної служби України", згідно п.1.1 якого позивач добровільно вступив на військову службу (навчання) і взяв зобов`язання, зокрема:

- проходити військову службу (навчання) у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького протягом строку контракту на умовах і в порядку, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами щодо порядку проходження військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах та цим контрактом;

- у разі дострокового розірвання контракту через небажання прожовувати навчання, незадовільне складення іспитів або недисциплінованість та у разі відмови під подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу на посадах офіцерського складу здобувач зобов`язаний відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Наказом ректора ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.11.2023 р. № 1246-ОС з відповідачем розірвано контракт за ч.1 (через небажання продовжувати навчання), ч.11 ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

29.11.2023 року Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького складено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача за період навчання з 25.07.2023 р. по 30.11.2023 р. відповідно до якого розмір фактичних витрат склав 16118,23 грн., серед яких: грошове забезпечення 7719,91 грн.; речове забезпечення 7487,04 грн.; продовольче забезпечення 278,16 грн.; медичне забезпечення 633,12 грн.

29.11.2023 року відповідач ознайомився з вказаним розрахунком.

27.11.2023 року Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького складено вимогу щодо виконання зобов`язань № 14/9914-23-вих з розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням в НАДПСУ, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку. Дану вимогу відповідач особисто отримав 27.11.2023 р. та відмовився відшкодовувати кошти в добровільному порядку.

Станом на день звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем у добровільному порядку відшкодування не здійснено.

Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до суду з позовною заявою про стягнення суми витрат в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ч.2 ст.25 Закону № 2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2232-XII визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Так, відповідно до контракту від 25.07.2023 р. відповідач зобов`язалась у разі дострокового розірвання контракту через небажання прожовувати навчання відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що з відповідачем за наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 27.11.2023 року № 1246-ОС розірвано контракт за ч.10 (через небажання продовжувати навчання), ч.11 ст.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.047.2006 р. №964 (далі - Порядок № 964).

Цей Порядок затверджений відповідно до статті 25 Закону № 2232-XII та визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII , витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки (п.2 Порядку № 964).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

За приписами пункту 4 Порядку № 964 передбачено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання пункту 3 Порядку № 964, спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 р. за №863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до п.2.3 цього Порядку розрахунку витрат у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.

Як вже встановлено судом, згідно розрахунку фактичних витрат на утримання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького відповідача за період з 25.07.2023 р. по 30.11.2023 р. встановлено, що фактичні витрати, пов`язані з утриманням складають 16118,23 грн., серед яких: грошове забезпечення 7719,91 грн.; речове забезпечення 7487,04 грн.; продовольче забезпечення 278,16 грн.; медичне забезпечення 633,12 грн.

Відповідно до п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач 27.11.2023 р. особисто ознайомився із вимогою про добровільне відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі та відмовився від такого відшкодування, що засвідчив власним підписом на копії вимоги, що міститься в матеріалах адміністративної справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не відшкодовано витрати держави пов`язані з утриманням його в навчальному закладі та у зв`язку із достроковим розірванням контракту, заборгованість на суму 16 118,23 грн. не сплачена, доказів сплати до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, з яким розірвано контракт "Про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого навчального закладу Державної прикордонної служби України" від 25.07.2023 р. за ч.10 (через небажання продовжувати навчання), ч.11, т.25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зобов`язана відшкодувати фактичні витрати, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 16 118,23 грн., які ОСОБА_1 не відшкодовував в добровільному порядку, а тому позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Судові втрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UА068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 16 118,23 грн (шістнадцять тисяч сто вісімнадцять гривень 23 коп.) - витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (код 00034039, вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя П.П. Марин