Решение № 120122306, 02.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуСправа №160/285/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м.Хмельницький, вул.Гната Чекірди, 10) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 03.01.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови від 14.11.2023 №912100808388 у призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме за 2020-2022 на підставі її заяви від 10.11.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести призначення, нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні року, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 та здійснити виплату пенсії за її заявою від 10.11.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 21.05.2013 року отримувала пенсію за вислугу років. Після досягнення віку 54 років звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте ГУ ПФУ в Хмельницькій області було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на пільгових умовах та недосягненням пенсійного віку визначеного п.1 ч.2 ст.114 Закону.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

13.03.2024 року від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено зокрема наступне. державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Документально встановлено, що позивач 10.11.2023 звернулась із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення позивачці виповнилось 54 роки, страховий стаж складає 35 років 10 місяців 14 днів, з них стаж за Списком № 2 09 років 02 місяці 20 днів. Рішенням про відмову в перерахунку пенсії від 14.11.2023 за №912100808388 орган Пенсійного фонду повідомив Позивачку про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 станом на дату звернення, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку 55 років та відсутній пільговий стаж. Щодо зарахування періоду роботи в Комунальному закладі Криворізький дитячий будинок-інтернат Дніпропетровської обласної ради до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 необхідно зазначити наступне: Відповідно до рішення про відмову в призначенні пенсії від 14.11.2023 за №912100808388 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до пільгового стажу за Списком №2 неможливо зарахувати періоди роботи в Комунальному закладі Криворізький дитячий будинок-інтернат Дніпропетровської обласної ради, оскільки в переліку робочих місць Криворізького будинку інтернату, яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2, до Наказу про атестацію від 01.10.2003 №182 відсутня професія (посада) «фельдшер». Згідно пільгової довідки № 128 від 07.03.2022, виданої Комунальним закладом «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради» не підлягає зарахуванню період роботи: з 04.02.2004 по 01.10.2008 оскільки право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 за професією (посадою) «фельдшер» НЕ підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці Наказом № 182 від 01.10.2003 Про атестацію робочих місць за умовами праці. Органом Пенсійного фонду України не ставиться під сумнів сам факт роботи позивача в КЗ «Криворізький дитячий будинок-інтернат» Дніпропетровської обласної ради», проте наявність лише факту роботи на підприємстві є недостатнім для підтвердження права на пільгову пенсію за Списком №2. Позивачка, в обґрунтування права на пільгову пенсію за Списком № 2 посилається на статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), яка є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах. Позивач станом на 11.10.2017 не досягла 50-річного віку (дату набуття чинності змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), відповідно, умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

13.05.2024 року від Головного управління ПФУ в Хмельницькій області надійшов відзив на позов, в якому зазначено зокрема наступне. З 21.05.2013 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 10.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 Закону №1058-VI. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 14.11.2023 № 912100808388 відмовлено у переведенні з пенсії вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 Закону №1058-VI у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку визначеного п.1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI. При зверненні до заяви додано довідку, уточнюючу пільговий характер роботи від 07.03.2022 № 128, видану Комунальним закладом «Криворізький дитячий будинок-інтернат Дніпропетровської обласної ради» за період пільгової роботи з 04.02.2004 по 20.05.2013, долучено атестації робочих місць за умовами праці до них від 01.10.2003 та 01.10.2008. В переліку робочих місць Криворізького будинку інтернату, яким підтверджено право на пільгову пенсію за списком №2 до атестації від 01.10.2003 відсутня посада фельдшер. Вік позивачки 54 роки. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 10 місяців 14 днів, в тому числі стаж роботи за Списком 32 9 років 2 місяці 20 днів. Враховуючи вищезазначене, оскільки ОСОБА_1 не було додано інших документів для підтвердження пільгового характеру роботи, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правомірно відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком за Списком №2.

28.05.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

З 21.05.2013 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років.

10.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 Закону №1058-VI.

Заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Так, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.11.2023 року №912100808388 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

В рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.11.2023 року №912100808388 зазначено зокрема наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення жінками 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При зверненні до заяви додано довідку, уточнюючу пільговий характер роботи від 07.03.2022 № 128, видану Комунальним закладом «Криворізький дитячий будинок-інтернат Дніпропетровської обласної ради» за період пільгової роботи з 04.02.2004 по 20.05.2013, долучено атестації робочих місць за умовами праці до них від 01.10.2003 та 01.10.2008.

В переліку робочих місць Криворізького будинку інтернату, яким підтверджено право на пільгову пенсію за списком №2 до атестації від 01.10.2003 відсутня посада фельдшер.

Вік позивачки 54 роки.

Страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 10 місяців 14 днів, в тому числі стаж роботи за Списком 32 9 років 2 місяці 20 днів.

Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи на пільгових умовах та недосягненням пенсійного віку визначеного п.1 ч.2 ст.114 Закону.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.

Щодо доводів відповідача про недосягнення позивачем необхідного пенсійного віку, суд зазначає наступне.

Питання щодо пенсійного віку є типовою справою щодо зразкової справи № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20) від 21.04.2021 року, а тому відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи з урахуванням зміни мотивувальної частини рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частин 2 цього закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У рішенні від 23.01.2020 року Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах прийнято відповідачем без урахування рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.

Так, позивач станом на дату звернення до пенсійного органу досягла 50 річного віку, тому позивач має право для розгляду її заяви відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, а відповідач, в свою чергу, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права.

Відтак, рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.11.2023 року №912100808388 про відмову у призначенні пенсії з підстави не досягнення пенсійного віку є протиправним та підлягає скасуванню.

В рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.11.2023 року №912100808388 також зазначено про відмову в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи на пільгових умовах.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що в обґрунтуванні позову позивачем не зазначено щодо наявності у позивача необхідного пільгового стажу та прохальна частина не містить вимог щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів її роботи, відповідно судом зазначене питання не розглядалось.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести призначення, нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні року, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захисту підлягають лише порушені права. Враховуючи те, що позивачу ще не було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, вимоги щодо її призначення з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні року, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 є передчасними та задоволенню не підлягають.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.4 та п.10 ч.2ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 4статті 245 КАС України, увипадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначенихзакономумов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У зв`язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.

Таким чином, суд зобов`язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до положень ч. 3ст.139 Кодексу адміністративного судочинства Українисплачений позивачем судовий збір за подання позову підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як суб`єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в цій справі, пропорційно ступеню задоволення позовних вимог у розмірі 536,80 грн.

Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями2,9,73-78,90,139,241 - 246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м.Хмельницький, вул.Гната Чекірди, 10) від 14.11.2023 №912100808388 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м.Хмельницький, вул.Гната Чекірди, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 10.11.2023 року (дати звернення) про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, 29013, м.Хмельницький, вул.Гната Чекірди, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 536,80 гривень (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко