Постановление суда № 120107987, 24.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22181/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника цивільного позивача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000002146 від 16.11.2023.

У судовому засіданні представник клопотання підтримав, просив задовольнити з метою подальшого забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні № 2023000000002146 від 16.11.2023.

Прокурор підтримав думку представника.

Від представника особи, стосовно якої розглядається питання про арешт майна, надійшла заява про розгляд провадження за її відсутності та заперечення на клопотання про арешт майна.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, дійшов наступного висновку.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна.

За приписами ст. 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості такого провадження.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002146 від 16.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2 та ч. 3 ст. 358 КК України, за фактом заволодіння часткою ОСОБА_6 в ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (ЄДРПОУ 39365736).

ОСОБА_6 у зазначеному кримінальному провадженні є цивільним позивачем, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди у розмірі 18 741 000 грн. внаслідок заволодіння часткою ОСОБА_6 в ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

Так, з матеріалів вбачається, що між учасниками ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ» ОСОБА_7 та ОСОБА_6 існує корпоративний спір щодо розміру статутного капіталу товариства та розподілу часток учасників в ньому, що вирішується в порядку господарського судочинства.

Так, ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом щодо захисту своїх прав учасника ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

Питання приналежності ОСОБА_8 як представнику ОСОБА_6 підпису на протоколі загальних зборів учасників товариства від 21.07.2020 року в рамках судової справи № 922/2145/21 неодноразово було досліджено залученими експертами.

Зокрема, згідно висновку почеркознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України підпис належить ОСОБА_8 . Згідно висновку комісійної судової експертизи Одеському ННДІСЕ Міністерства юстиції України - підпис належить ОСОБА_8 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 по справі № 922/2145/21 позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 було задоволено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 Рішення Господарського суду Харківської області від 07.12.2023 по справі 922/2145/21 було залишено без змін.

Таким чином, наразі є рішення суду, яке набрало законної сили, яке підтверджує законність збільшення частки ОСОБА_7 в ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

Крім того, як вбачається з клопотання, про арешт майна заявник просить арештувати не майно ОСОБА_7 , стосовно якого подано заяву про злочин, а майно самого Товариства «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ».

Разом з тим, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо обставин безпосереднього розподілу часток між учасниками Товариства, а господарська діяльність підприємства не є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986.

Так, посилання представника на необхідність забезпечення цивільного позову, відповідно до ст. 170 КПК України суд вважає необгрунтованою, оскільки предметом розслідування є обставини проведення загальних зборів учасників ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ», які є фізичними особами, а тому ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ» не є особою, щодо якої можуть бути застосовано заходи кримінально-правового характеру.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підставдля відмови у задоволенні клопотання з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а також у зв`язку із відсутністю обгрунтованих підстав для застосування такого заходу забезпечення, а відтак суд вважає, що клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про арешт майназадоволенню не підлягає.

Окрім цього, незрозумілою є необхідність звернення до слідчого судді представника цивільного позивача фактично з узгодженою позицією прокурора, який не скористався правом аналогічного звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту.

Керуючись ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1