Решение № 120089784, 01.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/6742/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач-2), в якому позивач просить:

-визнати протиправною відмову, викладену у рішенні №047050024445 від 26.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927), у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком на пільгових умовах та щодо не визнання Відповідачем 2 довідки роботодавця від 09.03.2017р. про підтвердження наявного трудового стажу позивача по Списку № 2: за період з 01.05.1995р. по 17.01.1997р. згідно заяви позивача про призначення пенсії від 17.10.2023 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи позивача ці періоди роботи з моменту виникнення у позивача права на дострокову пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 17.10.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії та надав всі необхідні документи для її призначення. 27.10.2023 відповідач-1 повідомленням №0400-010212-8/170718 надав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії №047050024445 від 24.10.2023. Всі перераховані обставини та докази були враховані у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року по справі № 160/31087/23, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 по Списку №2 періоди роботи з 14.03.1986 року по 26.04.1986 року, з 24.08.1989 року по 28.10.1990 року, з 29.10.1990 року по 30.04.1995 року. Однак, у резолютивній частині цього рішення суду не було враховано дані про роботу позивача на Об`єднаному кар`єрі згідно з Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.03.2017 № б/н, виданої Приватним акціонерним товариством «Докучаєвським флюсо-доломітний комбінат». Позивач вказує, що у період з 01.05.1995 по 17.01.1997 працював майстром по ремонту обладнання, що передбачена Списком №2 та атестована підприємством за Списком №2. Не врахування цього періоду трудового стажу у пільговому стажі робить здійснення судом захисту прав позивача не у повній мірі ефективним та не усуває повністю порушення прав та інтересів позивача, які вчинені відповідачами. З огляду на викладене, змушений звернутись до суду з позовною заявою для зарахування періоду роботи з 01.05.1995 по 17.01.1997 до пільгового стажу по Списку №2.

Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 1211,20 грн., сплаченого в установленому порядку; докази фактичного місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

22.03.2024 представником позивача адвокатом Медведєвою Л.В. подано заява на виконання вимог ухвали суду, до якої було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.08.2020 №1207-5000300773.

Ухвалою суду від 27.03.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6742/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , в тому числі пільгового, станом на дату звернення за призначенням пенсії (17.10.2023).

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

01.04.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшло клопотання, в якому просить направити на його адресу копію позовної заяви та продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подане відповідачем-2 клопотання та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною п`ятою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

За змістом пункту 1 частини першої статті 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 27.03.2024 встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та доказів. Копія ухвали скерована сторонам засобами електронного зв`язку через Електронний суд та отримана відповідачем-2 - 28.03.2024.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду питання не припинив свою дію.

В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на викладене, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи в умовах воєнного стану, суд вбачає наявність підстав для продовження відповідачу строку на виконання вимог ухвали суду від 27.03.2024 щодо подання відзиву на позов.

15.04.2024 відповідачем-2 подано відзив, в якому заперечує проти доводів позивача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 17.10.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. До заяви було додано трудову книжку, військовий квиток, диплом, пільгову довідку, наказ про результати атестації, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорт, код. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній від 09.03.2017 №б/н, що видана Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», не відповідає формі довідки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920 (додаток 5), а саме: довідка датована 2017 роком і не містить підсумку пільгового стажу. Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж роботи становить 35 років 09 місяців 23 дні, якого не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Пільгова довідка не відповідає додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. №637, тому право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутнє. Управлінням прийнято рішення 24.10.2023 № 047050024445 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 по справі №160/31087/23 задоволено частково позові вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправною відмову, викладену у рішенні №047050024445 від 26.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 по Списку №2 періоди роботи з 14.03.1986 року по 26.04.1986 року, з 24.08.1989 року по 28.10.1990 року, з 29.10.1990 року по 30.04.1995 року. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Відповідно до викладеного, вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

До відзиву відповідачем-2 долучено витребувані докази.

Відповідач-1 правом на подання відзиву на позов не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив відповідача-2.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 24.04.1998 Докучаєвським МВ УМВС України у Донецькій області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; має статус внутрішньо переміщеної особи; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

17.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

За результатом розгляду заяви позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.10.2023 №047050024445 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Означене рішення відповідача-2 обґрунтоване наступним.

Страховий стаж становить 35 років 09 місяців 23 дні, якого не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.03.2017 №б/н, видана Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», не відповідає формі довідки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 05.07.2006 №920 (додаток 5), а саме: довідка датована 2017 роком і не містить підсумку пільгового стажу. За таких обставин, право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутнє.

Копію рішення від 24.10.2023 №047050024445 направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням від 27.10.2023 №0400-010212-8/170718.

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 047050024445 страховий стаж позивача станом на дату звернення (17.10.2023) становить 35 років 04 місяці 22 дні, пільгового стажу 0, до страхового стажу зараховано наступні періоди: з 01.09.1982 по 25.06.1986 навчання у вищих/середн.НЗ 03 роки 09 місяців 25 днів; з 30.06.1986 по 21.05.1989 військова служба строкова 02 роки 10 місяців 22 дні; з 24.08.1989 по 28.10.1990 01 рік 02 місяці 05 днів; з 29.10.1990 по 31.12.1991 01 рік 02 місяці 03 дні; з 01.01.1992 по 30.04.1995 03 роки 04 місяці 0 днів; з 01.05.1995 по 17.01.1997 01 рік 08 місяців 17 днів; з 20.01.1997 по 31.05.1997 0 років 04 місяців 12 днів; з 01.06.1997 по 04.01.1999 01 рік 07 місяців 04 днів; з 05.01.1999 по 31.12.1999 0 років 11 місяців 27 днів; з 01.01.2000 по 02.01.2003 03 роки 0 місяців 02 дні; з 03.01.2003 по 31.12.2003 0 років 11 місяців 29 днів; з 01.01.2004 по 30.06.2008 04 роки 06 місяців 0 днів; з 01.07.2008 по 30.04.2009 0 років 10 місяців 0 днів; з 01.05.2009 по 10.01.2011 01 рік 09 місяців 0 днів; з 11.01.2011 по 31.07.2014 03 роки 07 місяців 0 днів; з 01.03.2016 по 08.02.2017 01 рік 0 місяців 0 днів; з 09.03.2017 по 09.05.2017 безробіття 0 років 02 місяці 02 дні; з 12.08.2020 по 28.02.2022 01 рік 06 місяців 24 дні; з 01.04.2022 по 31.03.2023 01 рік 0 місяців 0 днів.

Не погодившись з рішенням відповідача-2 від 24.10.2023 №047050024445 та з невизнання довідки роботодавця від 09.03.2017 про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1 по Списку №2: за період з 14.03.1986 року по 26.04.1986 року, з 24.08.1989 року по 28.10.1990 року, з 29.10.1990 року по 30.04.1995 року, позивач звернувся до суду із позовом (адміністративна справа №160/31087/23).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №160/31087/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову, викладену у рішенні №047050024445 від 26.10.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на пільгових умовах та щодо невизнання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки роботодавця від 09.03.2017 року про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1 по Списку №2: за період з 14.03.1986 року по 26.04.1986 року, з 24.08.1989 року по 28.10.1990 року, з 29.10.1990 року по 30.04.1995 року згідно заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 17.10.2023 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 по Списку №2 періоди роботи з 14.03.1986 року по 26.04.1986 року, з 24.08.1989 року по 28.10.1990 року, з 29.10.1990 року по 30.04.1995 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №160/31087/23 набрало законної сили 16.02.2024.

Позивач, вважаючи, що під час винесення судового рішення у справі №160/31087/23 не вирішено питання щодо врахування до пільгового стажу за Списком 2 його роботи на Об`єднаному кар`єрі з 01.05.1995 по 17.01.1997, звернуся до суду із заявою від 19.01.2024 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №160/31087/23 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі відмовлено.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, викладеної у рішенні №047050024445 від 26.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, та з не визнанням відповідачем-2 довідки роботодавця від 09.03.2017 про підтвердження наявного трудового стажу позивача по Списку № 2 за період з 01.05.1995 по 17.01.1997, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах стала відсутність на час звернення (17.10.2023) необхідного пільгового стажу відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

За розрахунком стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047050024445 на дату звернення 17.10.2023, страховий стаж позивач становить 35 рік 4 місяці 22 днів, пільговий стаж за Списком № 2 0.

В межах спірних правовідносин, позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови у призначенні пенсії, викладеної у рішенні №047050024445 від 26.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, та щодо не визнання відповідачем-2 довідки роботодавця від 09.03.2017 про підтвердження наявного трудового стажу позивача по Списку № 2 за період з 01.05.1995 по 17.01.1997 згідно із заяви про призначення пенсії від 17.10.2023.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №160/31087/23, яке набрало законної сили 16.02.2024, визнано протиправною відмову, викладену у рішенні №047050024445 від 26.10.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на пільгових умовах, тож спір щодо визнання протиправною відмови у призначенні пенсі, викладеної у рішенні №047050024445 від 26.10.2023, відсутній, оскільки вирішений судом у справі №160/31087/23, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог щодо невизнання відповідачем-2 довідки роботодавця від 09.03.2017 про підтвердження наявного трудового стажу позивача по Списку № 2 за період з 01.05.1995 по 17.01.1997.

Судом враховано, що спірний період зарахований позивачу у загальний страховий стаж, однак не до пільгового.

Позивач у позові наполягає, що у періоді з 01.05.1995 по 17.01.1997 працював за посадою майстром по ремонту обладнання, яка передбачена Списком №2.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 23.12.1985, позивач у спірний період працював в Докучаєвському флюсо-доломітному комбінаті, а саме:

з 01.05.1995 по 17.01.1997 у зв`язку з об`єднанням Центрального і Доломітного кар`єрів майстром по ремонту обладнання Доломітної дільниці Об`єднаного кар`єру (записи №10, №11).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача майстром по ремонту обладнання, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про призначення на роботу та звільнення за власним бажанням, однак записи не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, атестації робочого місця, зайнятості повний робочий день для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Суд зазначає, що у наведених випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом із трудовою книжкою при зверненні за призначенням пенсії (17.10.2023) надавалась довідка, уточнююча особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №б/н від 09.03.2017, що видана Приватним акціонерним товариством «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат».

Судом досліджена така довідка та встановлено наступне.

Так, відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» №б/н від 09.03.2017, вона видана на ім`я ОСОБА_1 про те, що зазначена особа працювала:

на Доломітному кар`єрі:

з 14.03.1986р. по 26.04.1986р. - електрослюсарем черговим по ремонту обладнання, що передбачена Списком №2, розділ 1, підрозділ 1а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;

з 24.08.1989р. по 28.10.1990р. - електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання, що передбачена Списком №2, розділ 3, підрозділ а, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;

з 29.10.1990 р. по 30.04.1995р. - майстром по ремонту обладнання, що передбачена Списком №2, розділ 1, підрозділ 1б, код професії 2010100б-23362, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162;

на Об`єднаному кар`єрі:

з 01.05.1995р. по 17.01.1997р. - майстром по ремонту обладнання, що передбачена Списком №2, розділ 1, підрозділ 1б, код професії 2010100б-23362, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Уточнююча довідка №б/н від 09.03.2017 містить відомості про атестацію професій згідно із наказами по підприємству про атестацію робочих місць №659 від 01.12.1994, №501 від 06.12.1999, №795 від 06.12.2004, №887 від 05.12.2009, №1165 від 25.12.2014 та вказано, що довідка видана для надання в Пенсійний фонд України для обчислення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах на підставі наказів, особових карток, відомостей по нарахуванню заробітної плати.

Отже, вказана довідка містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомостей про атестацію робочого місця), а також містить підписи уповноважених осіб, печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд також зазначає, що професія (посада) майстер по ремонту обладнання, на якій позивач працював у спірний період, передбачена Списком 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 (розділ ІІ підрозділ 1б, код 2010100б-23362).

З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду та відомостей з довідки Приватного акціонерного товариства «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат» №б/н від 09.03.2017, уточнюючої особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, підтверджено зайнятість позивача на Об`єднаному кар`єрі майстром по ремонту обладнання, що передбачена Списком №2, у період з 01.05.1995 по 17.01.1997.

Зауваження відповідача про неналежність довідки від 09.03.2017 №б/н, оскільки вона датована 2017 роком і не містить підсумку пільгового стажу, безпідставні та свідчать про надмірний формалізм з боку відповідача.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17, від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а та від 15 листопада 2019 року у справі №495/5161/17.

Поряд з цим, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» саме органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданій позивачем до заяви про призначення пенсії довідці для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні означених спірних періодів трудової діяльності до пільгового стажу за Списком №2, відповідач-2 діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача майстром по ремонту обладнання з 01.05.1995 по 17.01.1997.

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем-2 заяви позивача від 17.10.2023 про призначення пенсії за віком у вигляді рішення від 24.10.2023 №047050024445, яке визнано в судом протиправним (рішення суду від 16.01.2024 у справі №160/31087/23).

Матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу позивача на виконання рішення суду у справі №160/31087/23.

При цьому, судом у цій справі зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача-2 у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, та зобов`язано відповідача-2 зарахувати періоди роботи позивача майстром по ремонту обладнання з 01.05.1995 по 17.01.1997 до пільгового стажу.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем-2 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що встановлено судом у справі №160/31087/23, поряд з цим на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 17.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 судових витрат зі сплати судового збору в сумі 605,60грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд.66) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд.66) щодо відмови ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду його роботи майстром по ремонту обладнання з 01.05.1995 по 17.01.1997.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд.66) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоду його роботи майстром по ремонту обладнання з 01.05.1995 по 17.01.1997.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд.66) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) від 17.10.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд.66) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова