Решение № 120075607, 24.06.2024, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5467/23

провадження №: 2/398/803/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" червня 2024 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія у загальному позовному провадженні цивільну за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності в порядку за заповітом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права власності в порядку за заповітом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . За життя батькові належало на праві власності автомобіль ВАЗ 21011, кузов № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; житловий будинок АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем після смерті батька була мати позивачки та у встановленому законом порядку вона отримала свідоцтво про право на спадщину на наступне майно: автомобіль ВАЗ 21011, кузов № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Мати на той час проживала за адресою АДРЕСА_1 . Оформити спадщину на будинок мати не могла через хворобу, вона потребувала стороннього догляду. Окрім цього, на праві власності матері позивачки належав також будинок АДРЕСА_2 , який вона успадкувала від померлої бабусі ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки. На момент смерті покійною ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно вона заповіла позивачці ОСОБА_1 . Звернувшись до нотаріальної контори позивачці було відмовлено в отриманні свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 , оскільки після смерті бітька ОСОБА_2 мати не оформила спадок та не отримала свідоцтво про право власності на вказаний будинок. На все інше майно будинок АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 21011 позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину.

Просить визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на будинок АДРЕСА_3 ; автомобіль ВАЗ 21011, 1976 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 . Визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини строком на 2 місяці.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, відповідно до поданої заяви просять справу розглянути без їх участі, на позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача Олександрійської міської ради Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до поданої заяви просить справу розглянути в його відсутність, рішення постановити на розсуд суду.

Третя особа державний нотаріус Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до поданої заяви просить справу розглядати без його участі.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .

У матеріалах спадкової справи до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 міститься заява дружини - ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину. Також зазначено, що місце відкриття спадщини, факт її прийняття, перевірено по будинковій книзі, виданій Олександрійським МВВС, в якій є запис про реєстрацію ОСОБА_2 в будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 з 29.01.19778 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також про реєстрацію спадкоємця дружини померлого ОСОБА_4 за вказаною адресою на день смерті спадкодавця та по даний час. Також зазначено, що ОСОБА_4 прийняла спадщину на підставі ст.1268 ЦК України та просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль ВАЗ 21011.

Судом також встановлено, що за життя померлий ОСОБА_2 отримав земельну ділянку, відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.05.1973 року за адресою АДРЕСА_1 .

Факт будівництва та введення в експлуатацію підтверджується довідкою БТІ від 03.12.1976 року №843, відповідно до якої зазначено, що будинок АДРЕСА_1 має показники житлового будинку та його власником є ОСОБА_2 .

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 зазначено, що власником зареєстрований ОСОБА_2 та складається з сіней, трьох житлових кімнат, кухні та ванної.

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 01.01.2007 року, спадщину у вигляді автомобіля ВАЗ 21011 та будинку АДРЕСА_1 прийняла дружина померлого ОСОБА_4 , проте свідоцтво про право на спадщину за законом видане лише на автомобіль ВАЗ 21011.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 21.01.2019 року.

За життя ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 25.07.1991 року, успадкувала також будинок АДРЕСА_2 .

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з автомобіля ВАЗ 21011, житлового будинку АДРЕСА_4 .

Згідно заповіту від 09.06.1997 року, посвідченого секретарем виконкому Димитровської селищної ради народних депутатів м.Олександрії Кіровоградської області Горільченко Г.Г., яка мешкає по АДРЕСА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, належний їй будинок, що знаходиться у АДРЕСА_2 і все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .

Листом Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 15.02.2023 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Від імені померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 складено заповіт, проте свідоцтва про право на спадщину не видавалося. Також зазначено, що строк звернення спадкоємців встановлюється у шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщину. Зазначено, що позивачем не надано встановлених законом відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

При зверненні до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини та визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з автомобіля ВАЗ 21011, житлового будинку АДРЕСА_4 .

Щодо вимог позивача про продовження строку для прийняття спадщини суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивачем при зверненні до суду причинами пропуску строку прийняття спадщини зазначено необізнаність та юридична неграмотність останньої, оскільки вона проживає у селі та не знала про процедуру прийняття спадщини.

Проте суд звертає увагу, що п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13зазначено, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

?юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

?необізнаність особи про наявність спадкового майна;

?похилий вік;

?непрацездатність;

?встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю);

?невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;

?відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

?несприятливі погодні умови;

?перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Таким чином, суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини та вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно суд зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтями 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. ч. 1,3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що також підтверджується довідкою виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 27.03.2023 року, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживала без реєстрації з 11.01.2017 року по 19.01.2019 року разом з матір`ю ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_5 та вели спільне господарство.

Таким чином, позивач, фактично прийняла спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , оскільки на момент смерті проживала разом зі спадкодавцем та не заявила про відмову від прийняття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови ПленумуВерховногосудуУкраїни від30.05.2008року№7«Просудовупрактику усправахпроспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В постанові Верховний Суд України від 04.04.2011 року (справа № 3-18гс 11) роз`яснено, що згідно з вимогами статті 392ЦКУкраїни власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Аналогічні роз`яснення містяться і в пункті 37 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5.

Враховуючи вищевикладене, існування у позивача перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та, як наслідок, неможливість іншим способом захистити своє право та прийняти спадщину, аніж у судовому порядку, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у цій частини та визнати за позивачкою право власності на спадкове майно.

Оскільки позивачем не ставиться питання про відшкодування судових витрат, судові витрати по справі необхідно залишити по фактично понесеним.

На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 202, 203, 209-215, 224-226 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, визнання права власності в порядку за заповітом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на наступне майно:

житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 ;

житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 ;

автомобіль марки ВАЗ модель 21011, 1976 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Олександрійська міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 30564550, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Перша олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, ЄДРПОУ 02884575, місце знаходження: Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.6-го Грудня, 138.

Суддя Т.В. Голосеніна