Постановление суда № 120064973, 28.06.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

28.06.2024 Справа № 917/1052/24

Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши матеріали заяви Фермерського господарства "АРМ-АГРО 3" про забезпечення позову

встановив::

Фермерське господарство "АРМ-АГРО 3" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 30.11.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 60,0000 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003, державна реєстрація іншого речового права №18489405 від 30.12.2016р., для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Лубенської міської (колишньої Снітинської сільської) ради, Лубенського району Полтавської області на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 07.09.2016 та додатковою угодою від 07.04.2017 ( редакція додається)

Разом з позовною заявою Фермерським господарством "АРМ-АГРО 3" подано заяву про забезпечення позову

В поданій заяві заявник просить:

1. Заборонити відповідачеві - Лубенській міській раді Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182) вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 28,0792 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003, продаж цієї земельної ділянки або речових права на неї до вступу в законну силу рішення суду у цій справі.

2. Заборонити відповідачеві - Лубенській міській раді Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182) вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок комунальної власності, кадастровий номер кадастровий номер 5322886200:07:003:0042, кадастровий номер 5322886200:07:003:0043, кадастровий номер 5322886200:07:003:0044, продаж цих земельних ділянок або речових прав на них до вступу в законну силу рішення суду у цій справі.

Обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на наступні обставини.

З метою ведення фермерського господарства, ОСОБА_2 в 2016 році звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому в оренду для ведення фермерського господарства загальною площею 28,0792 га на території Снітинської сільської (нині Лубенської міської) ради.

07.09.2016 року на виконання даного наказу Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі виконуючого обов`язки начальника цього управління ЧУВПИЛА Вадима Вікторовича та ОСОБА_3 уклали договір оренди землі (далі - Договір).

Фермерське господарство "АРМ-АГРО 3" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (далі - Відповідач), про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Позивач просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07.09.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 28,0792 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003, державна реєстрація іншого речового права №18489405 від 30.12.2016р., для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Лубенської міської (колишньої Литвяківської сільської) ради, Лубенського району Полтавської області на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 07.09.2016 та додатковою угодою від 07.09.2017.

Позивачу стало відомо, що відповідач - Лубенська міська рада прийняла рішення про поділ земельної ділянки площею 28,0792 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003, яка є об`єктом договору оренди землі від 07.09.2016 та продаж прав оренди земельних ділянок на аукціоні.

06.06.2024з метою перевірки вказаної інформації, представник Позивача, адвокат СТРОГОВ Ю.Д., звернувся до ГУ ДГК в Полтавської області з адвокатським запитом про надання інформації про поділ земельної ділянки площею 28,0792 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003. Щойно ми отримали відповідь на запит з якої стало відомо про те, що земельна ділянка площею 28,0792 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003 внаслідок дій Відповідача поділена на три земельні ділянки:

- земельна ділянка, кадастровий номер 5322886200:07:003:0042, площа невідома;

- земельна ділянка, кадастровий номер 5322886200:07:003:0043, площа невідома;

- земельна ділянка, кадастровий номер 5322886200:07:003:0044, площа невідома.

Позивач зазначає, що з дій відповідача - Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області вбачається, що останній вживає заходів, які можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, як добросовісного орендаря земельної ділянки, а тому ми звертаємося до суду з Заявою про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає наступне.

За приписами статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пунктів 2', 4 частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

З положень пункту 4 частини 1 статті 139 ГПК України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Згідно статті 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» становлено, що кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява №32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звернувся до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

У провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановити законність і обґрунтованість дій відповідачів, позаяк такий предмет розгляду належить здійснювати в порядку позовного провадження. Сутність забезпечення позову шляхом зупинення вчинення певних дій в межах виконавчого провадження покликана захистити заявника від свавільних дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі, невідворотні елементи. Таким чином, у цьому проваджені суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Наразі, забезпечення позову застосовується господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов 'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі? суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 06 жовтня 2021 у справі № 644з-21 зазначив, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не сучасниками справи, застосовуватися обмеоюення, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 № 910/19256/16, від 14.05.2018 № 910/20479/17, від 11.09.2018 № 922/1605/18

Виходячи з наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, ймовірність ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника у разі невжиття таких заходів, вимоги ФГ "АРМ-АГРО 3" щодо забезпечення позову є розумними, обгрунтованими і адекватними.

За приписами ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "АРМ-АГРО 3" про забезпечення позову задовольнити

2. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

1. Заборонити Лубенській міській раді Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182) вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 28,0792 га, кадастровий номер 5322886200:07:003:0003, продаж цієї земельної ділянки або речових права на неї до вступу в законну силу рішення суду у цій справі.

2. Заборонити Лубенській міській раді Лубенського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21053182) вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок комунальної власності, кадастровий номер кадастровий номер 5322886200:07:003:0042, кадастровий номер 5322886200:07:003:0043, кадастровий номер 5322886200:07:003:0044, продаж цих земельних ділянок або речових прав на них до вступу в законну силу рішення суду у цій справі.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: Фермерське господарство "АРМ-АГРО 3", вул.Прикордонників, 60 Б, м.Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 41176345

4. Боржником за даною ухвалою є: Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області, вул. Ярослава Мудрого, 33, м.Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 21053182

5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років, а саме: до 29.06.2027 року включно.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 28 червня 2024 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Кльопов І.Г.