Решение № 120046737, 27.06.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3232/23

Провадження № 2/357/2701/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Сінчук О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» - Стадник Н.С. звернулася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 27.06.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2075891. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора P 440 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 26.07.2021 року між сторонами цього договору було укладено Додатковий договір до Договору №2075891, яким продовжили строк дії договру на 30 днів. Цей додатковий договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором В118. 27.06.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає ці права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.06.2022 до Договору факторингу №27062022 від 27.06.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошої вимоги до відповідача в сумі 32 760,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 760,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.06.2022р. позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2075891 в розмірі 32 760,00 грн.

В подальшому 10.08.2021 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06407-08/2021. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W24999 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 18.02.2022р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 18022022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №18022022 від 18.02.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14 560,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 18.02.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 06407-08/2021 в розмірі 14 560,00 грн.

Також, 10.08.2021 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3736806422/716662. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R 73612 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 19.04.2022 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», укладено Договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» Права Вимоги до Боржників, вказаними, у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 000,00 гри., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею. З моменту отриманім права вимоги до Відповідача, а саме з 19.04.2022 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №3736806422/716662 в розмірі 16 000,00 грн.

Крім того, 28 серпня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ», та Відповідачем було укладено кредитний договір №3736806422/463531.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R 99780 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

19.04.2022 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8 000,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.04.2022 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №3736806422/463531 в розмірі 8000,00 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. Враховуючи наведене, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з ОСОБА_1 , непогашену заборгованість за кредитним договором № 2075891 в розмірі 32 760,00 грн.; за кредитним договором № 06407-08/2021 в розмірі 14 560,00 грн., за кредитним договором № 3736806422/716662 в розмірі 16 000,00 грн., за кредитним договором № 3736806422/463531 в розмірі 8 000,00 грн. Всього стягнути борг в загальному розмірі - 71 320,00 грн., а також просять стягнути з відповідача понесені судові витрати.

25.04.2023 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання (а.с.83).

26.06.2023 року Білоцерківським міськрайонним судом було ухвалено заочне рішення в даній справі про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, судом було стягнуто з ОСОБА_1 : заборгованість за кредитним договором № 2075891 в розмірі 32 760,00 грн.; кредитним договором № 06407-08/2021 в розмірі 14 560,00 грн., кредитним договором № 3736806422/716662 в розмірі 16 000,00 грн., кредитним договором № 3736806422/463531 в розмірі 8 000,00 грн. та судові витрати в сумі 2684,00 грн. В решті вимог було відмовлено.

13.11.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Друзь В.В. подав суду заяву про перегляд заочного рішення (а.с.115-127).

01.04.2024 року ухвалою суду було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та скасовано заочне рішення у справі № 357/3232/23 від 26.06.2023 року і призначено справу до розгляду по суті на 14.05.2024 (а.с.144,145).

08.04.2024 року та 15.04.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Друзь В.В. направив відзив на позов (а.с.149-180).

02.05.2024 року представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив (а.с.185-206 ).

07.05.2024 року представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів (а.с.1-6).

14.05.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Друзь В.В. направив суду заяву про розгляд клопотання про витребування доказів без участі сторони відповідача (а.с.9 том 2).

Ухвалою судді від 14.05.2024 року було витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» докази (а.с.14,15 том 2).

03.06.2024 року на виконання ухвали суду від 14.05.2024 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла запитувана інформація (а.с.20 том 2).

06.06.2024 року на виконання ухвали суду від 14.05.2024 року від АТ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана інформація (а.с.25 том 2 ).

27.06.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Друзь В.В. направив суду додаткові пояснення по справі (а.с.28-33).

Сторона відповідача, заперечуючи позовні вимоги, зазначила, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту набуття права вимоги за кредитними договорами, за якими він просить суд стягнути заборгованість, відтак в даному випадку належним чином і не доведено факту порушення будь-яким чином відповідачем прав позивача, з огляду на що позов є необґрунтованим та безпідставним. Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність і розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами. Зокрема, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження видачі первинними кредиторами відповідачу кредитних коштів на підставі згаданих вище кредитних договорів, дати видачі, розміру (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо) та інших доказів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, заявленому позивачем, до позовної заяви не надано. Позивачем безпідставно заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті відсотків, що були нараховані поза межами строку кредитування, визначеного умовами кредитних договорів.

Щодо Кредитного договору № 2075891 від 27.06.2021, зазначив, що позов до відповідача пред`явлено ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке вимоги свої обґрунтовує тим, що на підставі договору факторингу №27062022 від 27.06.2022, укладеним між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Лінеура Україна» набуло право вимоги за вказаним кредитним договором. В тексті зазначеного договору факторингу, відсутні будь-які відомості про те, що до позивача перейшли будь-які права вимоги будь-якої заборгованості по відношенню до Відповідача, зокрема і права вимоги за Кредитним договором № 2075891 від 27.06.2021. У якості додатків до позовної заяви позивачем додано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №27062022 від 27.06.2022, витяг з реєстру боржників до договором факторингу №27062022 від 27.06.2022. Разом з тим, в зазначеному документі відсутня будь-яка інформація, що в реєстрі Боржників, який передано фактору, наявні будь-які відомості (ПІБ позичальника; ідентифікаційний номер позичальника; валюта кредиту; загальна сума боргу; залишок заборгованості по основному боргу; банк, що надав кредит (первісний кредитор); номер кредитного договору) про передачу ТОВ «Лінеура Україна» прав вимоги серед інших 9267 боржників і до відповідача за кредитним договором № 2075891 від 27.06.2021.Теж саме стосується і Кредитного договору №06407-08/2021 від 10.08.2021., кредитного договору №3736806422/716662 від 10.08.2021, кредитного договору №3736806422/463531 від 28.08.2021р. Що стосується наданих розрахунків заборгованості за цими договорами, сторона відповідача зазначає, що надані позивачем розрахунки/ документи теж не можуть вважатися належними доказами на підтвердження факту наявності та розміру заборгованості за кредитними договорами. Крім того, сторона відповідача звертає увагу, що надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між відповідачем та первісними кредиторами договірних відносин за вищевказаними кредитними договорами та розміру боргу. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №703/3063/18. Відповідач наголошує, що у справі, щодо стягнення з відповідача суми заборгованості позивач в якості єдиного доказу її існування у визначеному ним розмірі надає лише односторонньо складений самим позивачем документ - розрахунок заборгованості. При цьому зазнає, що кредити мають строковий характер, а припис абзацу другого ч.1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Вказаних вище висновків, зокрема дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі N 912/1120/16 (пункт 6.19).

Відповідач зазначає, що надані позивачем розрахунки по суті лише фіксують суму, яка на думку позивача підлягає до стягнення. Однак зазначені документи не містять детального розрахунку за складовими кредитної заборгованості, яку просить заборгованість стягнути з відповідача позивач, з зазначенням в який період та коли виникла, за який період та за якою ставкою були нараховані проценти за користування кредитом. Також ці розрахунки не є підтвердженням виконаних банківських операцій, не містять жодного підпису первісних кредиторів, не є первинним документом, який підтверджує отримання коштів, а отже не є належним доказом існування боргу. З урахуванням викладеної у відзиві позиції, відповідач просила в задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовити.

Представник позивача скористався своїм правом та скерував до суду відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відмовити відповідачу в стягненні з позивача витрат на правничу допомогу. Представник позивача обґрунтував свою позицію наявністю укладених договорів в електронній формі які мають силу договору, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами які узгодили всі умови, а дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч. ТОВ «ФК «ЄАПБ» отримано відповіді на запити від Первісних кредиторів, в тому числі отримано додаткові докази, щодо детальних розрахунків заборгованості та доказів що підтверджують надання (перерахування) коштів ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами. Позивач звертає увагу, що відповідач не надає належних доказів в підтвердження того, що кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. Позивач посилається на постанову від 26.06.2018 року по справі № 910/9072/17, де Верховний Суд виклав правову позицію, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно із ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Тобто, позивач стверджує, що кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту - є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору. Отже, нарахування заборгованості здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до нього, саме через неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань і було нараховано суму заборгованості, яку позивач просить стягнути.

27.06.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Друзь В.В. направив суду додаткові пояснення по справі, та в даному спорі щодо строку кредитування, послався на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.05.2022 року у справі N 944/3046/20 (провадження N 61-19719св21) де зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. ч. З, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem».

Contra proferentem» (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («по individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін». Тобто «contra proferentem» має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: «contra proferentem» має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; «contra proferentem» спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань).

«Contra proferentem» застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, в відповіді на відзив клопотав про розгляд справи без їхнього представника, підтримав позов та заочне рішення у справі (а.с.206 ).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник ідповідача ОСОБА_1 - адвокат Друзь В.В. у судовому засіданні позов не визнав, підтримав свою позицію, що викладена у відзиві та додаткових письмових поясненнях.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з такого.

Судом встановлено, що 27 червня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2075891.

Згідно з п.1.1 договору, товариство надає клієнту кредит в розмірі 10 000,00 грн. на умовах зворотності, строковості, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів. Згідно п.1.4 договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день; знижена процентна ставка становить 0,76% в день. Тип процентної ставки фіксована. Згідно п.2.1 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (а.с.10-16).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора P 440 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.11 Кредитного договору та підпис сторін (а.с.10-16).

26.07.2021р. позичальник ініціював продовження строку користування кредитом (30 днів) та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору ( а.с.19).

27.06.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27062022, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.06.2022 до Договору факторингу №27062022 від 27.06.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32 760,00 грн., з яких: 10 000,00 гри. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 760,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Встановлено, що 10.08.2021 року між ТОВ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06407-08/2021.

Відповідно до п.1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідлно п.1.2 договору, кредит надається на 30 днів, тобто до 08.09.2021. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п.1.3 договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 328,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,90 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. (а.с.32-34).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора W24999 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Договору позики та підпис сторін (а.с.32,33).

18.02.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 18022022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №18022022 від 18.02.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 560,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3736806422/716662.

Відповідно до п.1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.2 договору, кредит надається на 30 днів, тобто до 08.09.2021. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п.1.3 договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R 73612 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору та підпис сторін (а.с.45,46).

19.04.2022 між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», укладено Договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» права вимоги до боржників, вказаними, у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 000,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Встановлено, що 28 серпня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ», та відповідачем було укладено кредитний договір №3736806422/463531.

Відповідно до п.1. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно п.1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 26.09.2021. Згідно п.3.1 кредитного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Відповідно до п.п.1.4 п.1 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до п.п.1.8 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства https://|www/gofingo.com.ua/. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися їх .

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора R 99780 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору та підпис сторін (а.с.57).

19.04.2022 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу № 19042022-Гвід 19.04.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 000,00 грн., з яких: 2 000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Позивач зазначає, що всупереч умовам вказаних кредитних договорів, відповідач не виконала свого зобов`язання та не здійснила відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попередніх кредиторів, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2075891 в розмірі 32 760,00 грн.; кредитним договором № 06407-08/2021 в розмірі 14 560,00 грн., кредитним договором № 3736806422/716662 в розмірі 16 000,00 грн., кредитним договором № 3736806422/463531 в розмірі 8 000,00 грн. позивач не здійснював нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитні договори на підставі яких позивачем заявлено про стягнення заборгованості були укладені в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд приймає до уваги те, що вказані договори підписані електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були викрадені і використані неправомірно іншою особою для укладення кредитного договору від імені відповідача, суду не надано. Так, само відповідач не спростував право вимоги позивача за вказаними кредитними договорами. Відповідач проаналізувавла та надла оцінку доказам позивача і, при цьому, не надала ддоказів своїм запереченням.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. ( Висновок ВС викладений у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач укладала вищезазначені кредитні договора, отримувала кошти в позику. При цьому, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості за кредитними договорами, виходячи з наступного.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446\15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивач не скористався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно ВП Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Щодо нарахованої суми відсотків за кредитним договором № 2075891 від 27.06. 2021р. суд дійшов висновку, що згідно п. 1.2,1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень строком на 30 днів. П.п.1.4.1. стандартна процента ставка становить 1,90% в день. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою становлять 5 700 грн.

26.07.2021 Клієнт ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення Додаткової угоди до Договору, у відповідності до п.3.1. якого було визначено новий строк кредитування, тобто до 26.08.2021. Загальні витрати за кредитом за стандатною процентною ставкою становлять 5700,00 грн. А тому, розмір відсотків становить 11400 грн., а не 22760 грн, як зазначає позивач. Нарахування відсотків поза межами строку кредитування є необґрунтованим.

Тому, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № 2075891 від 27.06. 2021 в розмірі 21400 грн., що складається із: суми заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 грн.; суми заборгованості за відсотками 5700,00 грн., що відповідає загальній вартості кредиту згідно Паспорту споживчого кредиту (а.с. 17). За додатковим договором № 2075891 від 26.07.2021 в розмірі 5700,00 грн. (19,20)

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині тіла кредиту в повному обсязі та часткового задоволення позовних вимог в частині нарахування відсотків за даним кредитним договором.

Щодо нарахованої суми відсотків за кредитним договором № 06407-08/2021 від 10.08.2021р., суд дійшов наступного висновку, що згідно п. 1.1, 1.2, 1.3. Договору кредит в розмірі 7000,00 грн. надається строком на 30 днів, тобто до 08.09.2021 зі сплатою 0,90 % (процентів) на добу.

Нарахування відсотків поза межами строку кредитування є необґрунтованим. Тому, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № 06407-08/2021 від 10.08.2021 року в розмірі 8890,00 грн., що складається з: суми заборгованості за тілом кредиту 7000,00 грн.; суми заборгованості за відсотками 1890,00 грн., що відповідає загальній вартості кредиту згідно Додатку № 1 до Договору (а. с. 33).

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині тіла кредиту в повному обсязі та часткового задоволення позовних вимог в частині нарахування відсотків за даним кредитним договором.

Щодо нарахованої суми відсотків за кредитним договорому № 3736806422/716662 від 10.08.2021р., суд дійшов наступного висновку. Згідно п. 1.1., 1.2, 1.3 Договору кредит в розмірі 4000,00 грн. надається строком на 30 днів, тобто до 08.09.2021 зі сплатою 2,5 % (процентів) на добу. При чому, передбачене п.2.3 Договору стягнення процентів за користування до дня повного погашення заборгованості поза межами строку кредитування є необгрунтованим та не відповідає практиці Верховного Суду.

Отже, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № 3736806422/716662 від 10.08.2021 в розмірі 7000,00 грн., що складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 40000,00 грн.; суми заборгованості за відсотками - 3000,00 грн. ( розраховані за наступною формулою 4000 х 2,5% х 30 днів).Вказана сума заборгованості відповідає орієнтовній вартості кредитного договору (а.с.45 зворот)

Щодо нарахованої суми відсотків за кредитним договором №3736806422/463531 від 28.08.2021р., суд зазначає, що згідно п. 1.1, 1.2, 1.3. Договору кредит в розмірі 2000,00 грн. надається строком на 30 днів, тобто до 26.09.2021 зі сплатою 2,5 % (процентів) на добу.

Тому, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором №3736806422/463531 від 28.08.2021 в розмірі 3500,00 грн., що складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 2000,00 грн.; суми заборгованості за відсотками - 1500,00 грн. ( розраховані за наступною формулою 2000 х 2,5% х 30 днів). Вказана сума заборгованості відповідає орієнтовній вартості кредитного договору.

Отже, загальна заборгованість ОСОБА_1 за вищенаведеними кредитними договорами становить 40 790 грн.00 коп. та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжної інструкції № 34629 від 24.02.2023 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Оскільки позов задоволено на 57,19 % (40790,00 грн. х 100 : 71320,00 грн.), судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 1534,98 грн. (2684,00 грн.х 57,19 % : 100).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 /РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014):

- заборгованість за кредитним договором № 2075891 в розмірі 21 400,00 грн.;

- кредитним договором № 06407-08/2021 в розмірі 8890,00 грн.;

- кредитним договором № 3736806422/716662 в розмірі 7000,00 грн.;

- кредитним договором № 3736806422/463531 в розмірі 3500,00 грн. Всього до стягнення - 40 790 грн.00 коп. (сорок тисяч сімсот дев`яносто гривень, 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 /РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014) 1534,98 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири гривні, 00 копійок) кошти по сплаті судового збору.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 28.06.2024 року.

Суддя О. Я. Ярмола