Решение № 120038734, 24.06.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1633/24

Номер провадження 2-а/585/36/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/1633/24, провадження № 2-а/585/36/24

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач:Головне управління Національної поліції в Полтавській області,

третя особа: поліцейський відділення № 2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старший сержант ОСОБА_2

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: поліцейський відділення № 2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старший сержант ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 06.03.2024 він, рухаючись на власному автомобілі Toyota Land Cruizer, номерний знак НОМЕР_1 в с. Юсківці Миргородського району Полтавської області, був зупинений працівником поліції ОСОБА_2 , який повідомив його що він, начебто, допусти в порушення: не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «контроль» та дорожнього знаку 2.2 «проїзд без зупинки заборонено», п.п. 8.4 в ст. 122 ч.1 КУпАП та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, п.п.9.9. ст. 125 КУпАП, які об`єднано згідно ст. 36 КУпАП, чим порушив п.8.4 в ПДР порушення вимог заборонених знаків ч.1ст. 122 КУпАП. В подальшому складено постанову серпії ЕНА №1597854, якою його було визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Вважає дії поліцейського незаконними, правопорушень він не вчиняв, а тому постанова повинна бути скасована.

Посилаючись на вимоги ПДР України повідомив, що 06.03.2024 об 11 год. 40 хв. рухаючись на власному автомобілі по автодорозі Р-60 в напрямку м. Лохвиця. В с. Юсківці Миргородського району працює стаціонарний блокпост, на якому несуть постійне чергування військовослужбовці ЗСУ. Час від часу з ними знаходяться працівники поліції. Станом на сьогоднішній день він постійно проживає та офіційно зареєстрований у с. Василівка Роменського району. У зв`язку з особливостями роботи вимушений досить часто їздити в м. Лохвиця, а відтак неодноразово проїжджає с. Юсківці та зазначений блокпост. Наближаючись до блокпосту він знизив швидкість, тим більше перед ним їхав ще один автомобіль. Вже на самому блокпості він зупинився, проте працівник поліції подав йому сигнал, щоб він їхав далі. Розпочавши рух та проїхавши декілька метрів, працівник поліції подав йому сигнал про зупинку. Він з`їхав на узбіччя, до нього підійшов поліцейський ОСОБА_2 та запитав, чому він поїхав і не пред`явив свої документи. У відповідь він (позивач) зазначив, що виконував його вказівку проїжджати, на що поліцейський заперечив, оскільки начебто цей сигнал був для водія автомобіля, який їхав попереду. У свою чергу він (позивач) повідомив, що майже кожного дня проїжджає там і жодного разу у нього не перевіряли документи. Незважаючи на зазначене, працівник поліції виніс відносно нього оскаржувану постанову. Посилаючись на норми КУпАП, КАС України вказує, що працівником поліції було грубо порушено вимоги чинного законодавства України щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме:

-виконуючи вимоги ПДР на блокпості в с. Юсківці він здійснив зупинку свого транспортного засобу на виконання вимог дорожніх знаків 2.2, 3.41;

-на вимогу працівника поліції відновив рух свого транспортного засобу, а потім знову, на вимогу працівника поліції, здійснив його зупинку;

-розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, працівник поліції не роз`яснив йому, за що саме його притягнуто до адміністративної відповідальності, не надав докази вчинення ним вказаного правопорушення, не дав змоги ознайомитись із записом з боді камери №1113027593/23;

-не роз`яснив право на правову допомогу.

Просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА №1597854 про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та судові витрати покласти на відповідача, вказавши, по тексту позову, що вони складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. та сплаченого ним судового збору.

Від відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що даний відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

06.03.2024 приблизно об 11 год. 42 хв. На автомобільній дорозі Р-60160 км в с. Юсківці Полтавської області поліцейським ОСОБА_2 було зупинено тз Toyota Land Cruizer, номерний знак НОМЕР_1 , так як водій не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 контроль та дорожнього знаку 2.2. проїзд без зупинки заборонено, чим порушено п.8.4 «в» ПДР України. Після зупинки тз водій також не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.9.9 ПДР України. Під час розгляду справи було з`ясовано, що за кермом указаного автомобіля перебував громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому поліцейським ОСОБА_2 роз`яснено позивачу права відповідно до ст. 268 КУпАП, Конституції України, роз`яснено строк на оскарження за ст. 289 КУпАП (що підтверджується підписом позивача в постанові) та складено постанову серії ЕНА №1597854 від 06.03.2024 за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Посилаючись на норми ст. 222 КУпАП, та ЗУ «Про національну поліцію зазначає, що поліцейські уповноважені зупиняти тз при порушенні ними ПДР, в разі очевидних технічних несправностей, наявності інформації про причетність водія до правопорушень та на інших підставах, встановлених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а також уповноважені притягувати правопорушників до адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи поліцейським було досліджено безпосередньо та покладено в основу при прийнятті рішення відеозапис з його бодікамери. Позивач поданий позов не довів, а саме не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог. Незгода з прийнятим поліцейським рішенням, не є підставою для скасування постанови та звільнення правопорушника від відповідальності.

Крім цього, з посиланням на ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч.5 ст. 134 КАС України, рішення Європейського Суду з прав людини вважає, що заявлені до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. завищені.

Від третьоїособи -поліцейського СРППВП №2Миргородського РВПГУНП вСумській області МалигиР.Г. подано відзив на позов, в якому він вказує, що 06.03.2024 ним винесено постанову серії ЕНА №15997854 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП та ст. 125 КУпАП (які об`єднано за ст. 36 КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що водій ОСОБА_1 06.03.2024 близько 11 год. 42 хв. в с. Юсківці на автодорозі Р-60160 км керував тз та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.4 «Контроль» та дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України та під час зупинки на вимогу працівників поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. Посилаючись на вимоги КУпАП вказує, що позивачу було повідомлено про причину зупинки, наголошено про його порушення, тобто, що саме він порушив, порядок та строки оскарження постанови, порядок та строки сплати адміністративного штрафу, та повідомлено, що відносно нього буде винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Ним було прийнято до уваги факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, переглянуто відео файл зі службового відеореєстратора, на якому зафіксовано рух тз та прийнято правомірне рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 та ст. 125 КУпАП. Незгода позивача з притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для скасування постанови. У відповідності до вимог ч.3 ст. 283 КУпАП оскаржувана позивачем постанова містить відомості про технічні засоби, яким здійснено відеозапис відеореєстратор №1113084987. Крім того зазначив, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. А ч.2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. В той же час, не можна указане розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від доказування своїх вимог, тому обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. До адміністративного позову не додано доказів на підтвердження позовних вимог. Просить відмовити в позові.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

10 квітня 2024 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Поновлено позивачу строк звернення до суду (а.с.17).

07 травня 2024 року підготовче провадження закрито і розгляд справи призначено по суті (а.с.43).

Представник позивача адвокат Маківський В.О. надав суду заяву, в якій просить про розгляд справи у його відсутності та без участі позивача. Позовні вимоги підтримав (а.с.57)

Відповідач та третя особа до суду не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.54, 56)

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 246 КАС України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1597854 від 06.03.2024 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 340 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 122 КУпАП.

В постанові зазначено час та місце скоєння, суть та обставини правопорушення: 06.03.2024 об 11:42:19 в с. Юсківці, на дорозі Р-60160 км водій транспортного засобу не виконав вимогу дорожнього знаку 3,41 контроль та дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, п.п.8.4 в ст. 122 ч.1 КУпАП та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію п.п.9.9. ст. 125 КУпАП, об`єднано згідно ст. 36 КУпАП, чим порушив п.8.4 в ПДР порушення вимог заборонних знаків. (а.с.12).

ОСОБА_1 з указаною постановою по справі про адміністративне правопорушення не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Під час розгляду справи судом досліджено долучений відповідачем до справи відеозапис, на підтвердження порушення ОСОБА_1 указаних вимог ПДР України. На відео зафіксований транспортний засіб, який, на під`їзді до стаціонарного блокпосту, дійсно не зупинився перед заборонним дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», дата зйомки 06.03.2024, час 11 год. 23 хв. (а.с.27).

Дослідити відеозапис з бодікамери працівника поліції не виявилось можливим, відповідачем до справи долучено рапорт начальника СРПП ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про те, що у зв`язку з технічною несправністю носія (архіватора) збереження відеозаписів із службових портативних відео реєстраторів, які закріплені за сектором реагування патрульної поліції відділення №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, долучити відеозаписи за період з 01.03.2024 до 31.03.2024 до адміністративних справ не представиться можливим (а.с.26).

З досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про національну поліцію».

Норми права, застосовані судом:

Згідно п.1ч.1ст.2КАС Україниу справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьадміністративні судиперевіряють,чи прийняті(вчинені)вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.5КАС Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися доадміністративного суду,якщо вважає,що рішенням,дією чибездіяльністю суб`єктавладних повноваженьпорушені їїправа,свободи абозаконні інтереси,і проситипро їхзахист шляхом: 1)визнання протиправнимта нечиннимнормативно-правовогоакта чиокремих йогоположень; 2)визнання протиправнимта скасуванняіндивідуального актачи окремихйого положень; 3)визнання дійсуб`єкта владнихповноважень протиправнимита зобов`язанняутриматися відвчинення певнихдій; 4)визнання бездіяльностісуб`єкта владнихповноважень протиправноюта зобов`язаннявчинити певнідії; 5)встановлення наявностічи відсутностікомпетенції (повноважень)суб`єкта владнихповноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух, встановлюють Правила дорожньогоруху України, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001р.№1306 (далі ПДР України).

Відповідно до статті 14ЗУ «Продорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

В ч. 1 ст.9КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.122КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до статті 222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені статтею 122 ч.1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 248КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.72КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Мотиви суду.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожного окремо та в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

06.03.2024 об 11 год. 42 хв., про що вказують сторони по справі, ОСОБА_1 рухався на Toyota Land Cruizer, номерний знак НОМЕР_1 в с. Юсківці Миргородського району Полтавської області.

Саме така дата і такий час зазначений в оскаржуваній постанові, як дата та час вчинення адміністративного правопорушення за порушення ним вимог п.8.4 в ПДР, за що на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

В той же час, до відзиву на позов долучено відеозапис руху транспортного засобу , який не виконав вимог указаного пункту ПДР України, але дата зйомки 06.03.2024, а час вчинення правопорушення 11год.23хв. Номерні знаки транспортного засобу, через дальність відео зйомки, суд дослідити можливості не має.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, чого у даному випадку не було.

Описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Наведене свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятого ним рішення.

Отже, суд констатує, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122КУпАП відповідачем не надано. Зокрема, не надано жодних доказів фото - чи відеофіксації наявності обставин порушення позивачем у вказаний у постанові час вимог Правил дорожньогоруху під час керування позивачем транспортним засобом у вказаному у постанові місці.

Посилання відповідача та третьої особи на те, що позивач не долучає до справи доказів на підтвердження заявлених ним у позові обставин не заслуговують на увагу, оскільки статтею 62Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи (правова позиція Верховного суду України від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).

Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у вказаний у постанові день та час, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248, 280КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом, оскільки відео з бодікамери працівника поліції, яке покладене ним в основу при прийнятті рішення, про що мається запис в оскаржуваній постанові, до справи не долучене з причин, вказаних у наданому відповідачем суду рапорті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, враховуючи викладене та беручи до уваги вищенаведені норми, суд вважає, що позов слід задовольнити, та скасувати оскаржувану позивачем постанову, а провадження у справі закрити.

Щодо судових витрат

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

При цьому, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 605,60 грн, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, а інша частина судового збору у розмірі 605, 60 грн., що була надмірно сплачена позивачем, підлягає поверненню позивачу з бюджету у встановленому порядку.

Щодо витрат на правову допомогу, то суд при постановленні даного рішення не вирішує питання про їх стягнення, оскільки докази на підтвердження їх понесення при зверненні до суду з позовом, не надані.

Так, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) .

Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясудуза умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст. 139 КАС України).

Така заява позивачем суду подана не була, тому витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню.

Також судом застосовані норми процесуального права, які регулюють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 241-246, 250 КАС України.

Суд вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа: поліцейський відділення № 2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старший сержант ОСОБА_2 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Cкасувати постанову серії ЕНА №1597854 від 06.03.2024, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн., а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Повернути ОСОБА_4 з державного бюджету судовий збір у розмірі переплаченої суми - 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається на підставі ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом десяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження .

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, адреса: 36039, м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 83, код ЄДРПОУ 40108630.

Третя особа: Поліцейський відділення № 2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старший сержант ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 28.06.2024.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова